Справа № 947/4509/21
Провадження № 1-кс/947/3000/21
04.03.2021 року
Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12020160000001348 від 07.12.2020 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, уродженки с.Граденіци Біляївського району Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, начальника Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України,
В провадження слідчого судді надійшло заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12020160000001348 від 07.12.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 обіймаючи посаду начальника Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, тобто будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, наприкінці 2016 року (більш точна дата невстановлена) вступила у попередню змову з організатором злочинного угруповання ОСОБА_7 (обвинувальний акт відносно якої за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України направлено до суду) та головним спеціалістом Біляївського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_8 на складання, внесення і видачу завідомо неправдивих офіційних документів, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_4 , згідно наказу № 1453-к від 17.08.2015, призначена на посаду начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області, а в подальшому згідно наказу № 714-к від 05.04.2016 призначена на посаду начальника Біляївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану міськрайонного управління юстиції Головного територіального управління юстиції в Одеській області, з наступними повноваженнями та обов'язками: забезпечення відповідно до компетенції виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства, наказів Міністерства юстиції України, доручень Міністра юстиції та його заступників; забезпечення проведення державної реєстрації народження фізичної особи та її походження, смерті, шлюбу, розірвання, зміни імені та видачи свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, відповідно до вимог законодавства; внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, а також про внесенні зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян,
Разом з цим, реєстрація народження осіб поза межами медичного закладу охорони здоров'я, здійснюється відповідно до положень Наказу № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 719/4940 від18.10.2000, яким передбачено:
1. Державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові, походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.
2. Підставами для проведення державної реєстрації народження є один із документів:
а) медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236.
б) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
в) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
г) лікарське свідоцтво про пренатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024;
ґ) медичний документ, виданий компетентним суб'єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024, для державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, також подається висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9.
У разі подання до органу державної реєстрації актів цивільного стану медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024, для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше, також отримується медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров'я відповідно до Порядку формування та видачі медичних висновків про народження в Реєстрі-медичних висновків електронної системи охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2020 року № 2136, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 вересня 2020 року за № 953/35236, або подається медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024.
Для державної реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, також подається висновок про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9, якою визначається процедура підтвердження медичною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров'я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини.
Відповідно до Положення про медичну консультативну комісію підтвердження факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого Наказом МОЗ України №679 від 01.08.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1463/23995 від 22.08.2013 - медична консультативна комісія з підтвердження факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров'я утворюється Міністерством охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурними підрозділами з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Заступник начальника звертається з клопотанням про застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави, обґрунтовуючи тим, що підозрювана ОСОБА_4 вчинила умисне кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, за який відповідно до санкції ч. 1 ст. 366 КК України, передбачено покарання у вигляді штрафу до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідчий в своєму клопотанні зазначає, що підозрювану ОСОБА_4 викликано на 26.02.2021 для повідомлення про відкриття матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020160000001348, внесеному 07.12.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України підозрюваним ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та їх захисникам, однак на виклик ОСОБА_4 не з'явилась, повідомивши про те, що з 25.05.2021 перебуває на стаціонарному лікуванні в КНП «Біляївська ЦРЛ» з діагнозом «лівосторонній мезотимпоніт», про те вже 01.03.2021 ОСОБА_4 повідомила слідчого про своє одужання, що свідчить про затягування досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Прокурор підтримав клопотання слідчого в повному обсязі та просив слідчого суддю його задовольнити.
Захисник підозрюваної ОСОБА_9 заперечував проти клопотання, зазначивши, що 26.02.2021 року він вступив в цю справу та прибув до слідчого, так як підозрювана захворіла і надав слідчому довідку про хворобу підозрюваної; підозрювану викликали для допиту, а в клопотанні слідчий прописує, що підозрювана не з'явилась для відкриття матеріалів та він вважає, що у підозрюваної не було і немає бажання та мети переховуватись та перешкоджати слідству. Крім того, захисник в судовому засіданні надав: довідку про доходи та вказав на те, що вказаний в клопотанні слідчого розмір застави занадто великий; відомості з реєстру нерухомого майна підтверджують матеріальний стан; довідку про стан здоров'я з лікарні; листок непрацездатності; характеристику на підставі чого просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання
Підозрювана в судовому засідання підтримала думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як вбачається з клопотання та долучених до його обґрунтування матеріалів, ОСОБА_4 , 13.02.2021 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів неправдивих відомостей інше підроблення офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_4 винною себе не визнала та від будь яких свідчень відмовилась, скориставшись правом наданим їй ст. 63 Конституції України.
Дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.366 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що в частині наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України в рамках даного кримінального провадження, органом досудового розслідування нічим не підтверджено, однак ризик у вигляді вчинення іншого кримінального правопорушення наявний, у зв'язку з тим, що підозрюваній ОСОБА_4 інкримінується кримінальні правопорушення за 201 епізодом.
Таким чином, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованих останній кримінальних правопорушень, враховуючи також їх специфіку, беручи до уваги характеризуючі дані підозрюваної, її майновий стан, а також наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо міри запобіжного заходу підозрюваній та необхідності покладення на останню відповідних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що в свою чергу свідчить про не можливість запобігання ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
На підставі вищевикладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, а також наявність встановленого ризику, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною її процесуальних обов'язків.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження №12020160000001348 від 07.12.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень, яку необхідно внести на наступний розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з території Одеської області без дозволу суду;
- невідкладно повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначені обов'язки покладаються на ОСОБА_4 строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора у порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 ,що підозрювана не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрювана, обвинувачена, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомленою не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваної, обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваною, обвинуваченою, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1