Справа № 755/4300/21
"11" березня 2021 р. суддя Дніпровського районного суд м. Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» про визнання рішення загальних зборів таким, що не є обов'язковим для співвласників, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз», в якій позивач просить суд визнати рішення загальних зборів ОСББ «Лазурний блюз» від 27 листопада 2020 року таким, що не є обов'язковим для співвласників.
11 березня 2021 року вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 березня 2021 року.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Отже, поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно положень п.3 ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Як убачається з долученої до позовної заяви Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, за ОСОБА_1 зареєстрована на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .
Згідно долученої до позову копії статуту ОСББ «Лазурний блюз», затвердженого загальними зборами вказаного ОСББ, протокол від 12 грудня 2019 року, ОСББ «Лазурний блюз» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований в АДРЕСА_2 .
Як убачається зі змісту позовної заяви, 27 листопада 2020 року відбулись загальні збори ОСББ «Лазурний блюз». В позовній заяві зазначено, що відповідач вимагає від позивача сплачувати внески і платежі на підставі рішення вказаних загальних зборів, проте позивач вважає такий його обов'язок відсутнім, оскільки рішення прийнято з порушенням вимог статуту ОСББ «Лазурний блюз».
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до ч.2 ст. 1 Закону, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна
Частинами 2 та 7 ст. 4 Закону встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно з ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч.1 ст.98, ч.1 ст. 99 ЦК України).
Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Позивач є власником квартири в багатоквартирному будинку, а спір стосується захисту його прав як співвласників майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, рішенням загальних зборів ОСББ.
Ураховуючи викладене, даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Такого ж висновку в подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду в постановах від 20 вересня 2018 року у справі №813/6286/15, від 06 лютого 2019 року у справі №462/2646/17, від 02 жовтня 2019 року у справі №501/1571/16-ц та постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №127/14625/16-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №758/8634/17, щодо оскарження рішення загальних зборів стосовно тарифів та платежів.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Другої судова палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 16 вересня 2020 року в справі №640/7433/18 та
від 16 вересня 2020 року в справі №712/2641/18, фактичними підставами позову в яких було, серед іншого, посилання позивачів на порушення їх права на ознайомлення з рішенням загальних зборів.
Слід також зазначити, що в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 зазначено, що правовідносини між власником нерухомого майна у житловому будинку та ОСББ, яке створене у тому ж будинку, найбільш подібні до спорів, пов'язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (п. 3 ч.1
ст. 20 ГПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
З огляду на викладене, враховуючи суб'єктний склад сторін та виходячи із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у позові, суд приходить до висновку, що спірні правовідносини виникли між позивачем, як власником квартири в багатоквартирному будинку, спір стосується захисту його прав як співвласника майна багатоквартирного будинку, порушеного, на думку позивача, рішенням загальних зборів ОСББ, а тому даний спір має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Вивчивши матеріали позовної заяви, враховуючи предмет позову, суб'єктний склад сторін та характер спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та повинні вирішуватись в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження у справі слід відмовити.
Відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України суд роз'яснює позивачу його право на звернення до Господарського суду м.Києва.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 19, 186, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лазурний блюз» про визнання рішення загальних зборів таким, що не є обов'язковим для співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.