Дата документу 10.03.2021
Справа № 501/1772/19
2/501/140/21
10 березня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому відкритому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача ОСОБА_2
треті особи:
1 приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Р.К.,
2 ОСОБА_3
предмет та підстави позову: про визнання договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, зняття з реєстрації осіб, які втратили право користування житлом,
І. Обгрунтування заяви.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Пасічник О.В. звернулася до суду із заявою про забезпечення позову і просить суд вжити заходи забезпечення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати відчуження права власності на кімнату АДРЕСА_1 та заборонити державним реєстраторам вчиняти дії направлені на реєстрацію відчуження права власності на кімнату АДРЕСА_1 .
ІІ. Процедура.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без участі сторін відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв'язку із тим, що розгляд заяви здійснювався судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Мотиви, з яких Суд дійшов висновків, і закон, яким керувався Суд.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК).
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Однак, матеріалами справи та поданої заяви не підтверджується наявність реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем рішення суду у разі задоволення позову.
Крім того, всупереч вимогам п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України, заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно із ч.ч.1-5 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Відповідно до ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З аналізу вищенаведених норм цивільного процесу вбачається, що метою застосування заходів зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Питання вжиття заходів зустрічного забезпечення вирішуються судом, який остаточно і визначає захід зустрічного забезпечення, який має бути вжитий в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
Крім того, представником позивача до заяви про забезпечення позову не надано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є порушенням вимог ч.5 ст.151 ЦПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.
За приписами ч.9 ст.153 ЦПК України Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на вищевикладене заява про забезпечення позову має бути повернута позивачу.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 149, 150, 153, 154, 258-260 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пасічник О.В. про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи: приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Слаєва Р.К., ОСОБА_3 ) про визнання договору купівлі-продажу недійсним, припинення права власності, зняття з реєстрації осіб, які втратили право користування житлом - повернути заявнику.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 10 березня 2021 року.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області М.І.Петрюченко