Справа № 137/19/21
10 березня 2021 р.
Літинський районний суду Вінницької області в складі головуючого судді Желіховського В.М. секретаря судових засідань Голоти О.В. розглянувши в судовому засіданні смт. Літин за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
12.01.2021 р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ №805350 від 28.12.2020 року зазначено, що він скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП й застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Зазначає, в постанові вказано, що 28.12.2020 року о 16:20 год. по вул. Героїв в м. Ямпіль керував автомобілем VOLKSWAGEN passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , без відповідних на те документів, а саме без посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію.
Вказану постанову він не підписував, оскільки не погоджувався з її змістом та вини не визнавав.
Зокрема, в постанові не вказано, без якого саме посвідчення водія і свідоцтва, хоча в п. 4 постанови вказано, що особу встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.02.2014 року.
Тобто твердження працівника поліції, який виніс постанову є передчасним, оскільки він пред'явив йому посвідчення водія, що підтверджується внесеними у постанову відомостями.
Крім того, що не відповідають дійсності відомості, що він керував автомобілем, оскільки автомобіль був припаркований, а він перебував поряд.
Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена незаконно та упереджено, оскільки автомобілем не керував і мав при собі посвідчення водія, яке пред'явив поліцейському для перевірки.
Тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить скасувати винесену постанову.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву відповідно до якої просить справу розглянути у його відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.
Представник відповідача Ямпільського ВП Могилів-Подільського ВП ГУНП України у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить скріншот електронної пошти суду. Заяв чи клопотань не надходило.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із постанови серії БАБ №805350 від 28.12.2020 р. винесеної відносно позивача ОСОБА_1 (а.с.9) встановлено, що 28.12.2020 року о 16:20 год. по вул. Героїв в м. Ямпіль водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , без відповідних на те документів, а саме без посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 гривень. В п. 4 постанови зазначено посвідчення водія НОМЕР_2 від 27.02.2014 року.
Згідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів. Згідно з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до пункту 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року № 1408/27853 (Інструкція № 1395) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Посилання на жоден із цих доказів, які передбачені ст.251 КУпАП, у винесеній постанові відсутні. Як вбачається з постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ №805350 від 28.12.2020 р. - протокол про адміністративне правопорушення інспектором УПП не складався, будь яких доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення ні до постанови про накладення адміністративного стягнення, ні до суду стороною відповідача не надано. За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, крім того в постанові не наведено на підставі яких доказів позивача визнано винним у вчиненні даного порушення. Оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення, а відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а тому суд вважає необхідним визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову серії БАБ №805350 від 28.12.2020 р. як незаконну. Крім того, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові. Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 229, 241-246, 250 КАС України, ст.ст. 251, 268,280,288,293 КУпАП, суд,- ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №805350 від 28.12.2020 року про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАп і застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн., а провадження у справі закрити. Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: Желіховський Віктор Миколайович