Справа № 136/1841/20
провадження № 2/136/468/20
"10" березня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернувся в суд з вищевказаним позовом до Липовецької міської ради Вінницької області (далі - відповідач), з вимогою:
- визнати за позивачем право власності на земельну ділянку площею 3,0756 га, кадастровий номер 0522210100:02:001:0089, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницької області та яка належала, згідно державного акту ВН №019654 від 30.06.2004 ОСОБА_2 , в порядку спадкування після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , яка доводилася позивачу матір'ю. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку площею 3,0756 га, кадастровий номер 0522210100:02:001:0089, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницької області. Позивач спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом визначеного законом строку не заявив про відмову від неї. У зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу на оспорювану земельну ділянку, позивач не може реалізувати свої спадкові права, про що також, з аналогічних підстав, усно отримав відмову нотаріуса при відповідному зверненні. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії свідоцтва про смерть спадкодавця; державного акту на право власності на земельну ділянку; свідоцтва про народження та зміну прізвища позивача, а також довідку органу місцевого самоврядування за місцем проживання позивача.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.12.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов. Також витребовувалася спадкова справа спадкодавця.
Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник, у своїй заяві зазначила, що не заперечує проти задоволення позову, а розгляд справи просить суд здійснювати за її відсутності.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, однак останній у своїй позовній заяві просив суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав та просив його задовольнити.
З огляду на те, що в підготовче судове засідання сторони не з'явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.
ОСОБА_2 , доводилася позивачу матір'ю, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с. 6). Згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені та по батькові, позивач змінив прізвище та по батькові на теперішні (а.с. 7). За життя, ОСОБА_2 було видано державний акт ВН №019654 від 30.06.2004 на земельну ділянку площею 3,0756 га, кадастровий номер 0522210100:02:001:0089, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницької області (а.с. 5 з обох сторін). ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с. 4). Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на зазначену земельну ділянку. Позивач спадщину прийняв, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що підтверджується довідкою виданою виконкомом Липовецької міської ради №1466 від 22.06.2020, і протягом визначеного законом строку не заявив про відмову від неї. Факт родинних відносин позивача із спадкодавцем підтверджено належними та допустимими доказами. У зв'язку з втратою оригіналу правовстановлюючого документу на оспорювану земельну ділянку, позивач не може реалізувати свої спадкові права, про що також, з аналогічних підстав, усно отримав відмову від нотаріуса при відповідному зверненні. Згідно листа завідувача Липовецькою державною нотаріальною конторою, спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заведена. Таким чином, позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права, а тому звернувся до суду. Разом з тим представник відповідача, у поданій нею до суду заяві, зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд, з огляду на встановлені обставини, вирішуючи питання про визнання за позивачем права власності на спадкове майно, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
За загальними приписами ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Як визначено ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У силу вимог ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, є зокрема, визнання права.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із нормою ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Водночас, згідно ч. 1-3 ст. 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Зрештою, відповідно до вимог ч. 1 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, однак при зверненні до нотаріуса з метою її оформлення, йому було відмовлено у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на спадкове майно ОСОБА_2 , а наявність порушених прав позивача є очевидною, отож вони підлягають захисту судом у спосіб, що ним обраний.
Разом з тим, проедставник відповідача подала до суду заяву зі змісту якої вбачається про визнання позову.
У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі").
Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання за позивачем право власності на земельну ділянку площею 3,0756 га, кадастровий номер 0522210100:02:001:0089, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницької області та яка належала, згідно державного акту ВН №019654 від 30.06.2004 ОСОБА_2 , в порядку спадкування після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ґрунтується на нормах діючого законодавства, а тому підлягає задоволенню.
У цілому, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити в повному обсязі позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницької області (місцезнаходження: вул. В.Липківського, м. Липовець, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 3,0756 га, кадастровий номер 0522210100:02:001:0089, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Липовецької міської ради Вінницької області та яка належала, згідно державного акту ВН №019654 від 30.06.2004 ОСОБА_2 , в порядку спадкування після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко