Справа № 946/7184/20
Провадження № 2/946/312/21
04 березня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Кулави М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, яким просила:
- встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 1981 року по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя, тобто як чоловік та жінка;
- визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , що залишилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку із тим, що відсутні документи на ім'я померлої, а саме документи, які підтверджують право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 та реєстрації цього права на ім'я померлої.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача Ізмаїльської міської ради Одеської області в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення позову.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знає добре. З 80-х років вони проживали разом у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вони жили як чоловік та дружина. Про те, що вони не знаходились в офіційному шлюбу ніхто не знав. Підтвердила факт спільного постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1980 років по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя, тобто як чоловік та жінка.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знає добре її батьки товаришували із ними. Спадкодавці проживали в спадковій квартирі, вели спільне господарство. Про те, що вони не знаходились в офіційному шлюбу ніхто не знав. Підтвердила факт спільного постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1980 років по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя, тобто як чоловік та жінка.
Вислухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09.02.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належала квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності від 07.03.1995 року за № НОМЕР_1 , видане «Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації», зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 60о-76 від 07.03.1995 року, що також підтверджено довідкою наданою комунальним підприємством «Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 28.01.2021 року за № 74.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 21.06.2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ізмаїл Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить 1/2 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 63699564 від 25.02.2021 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємців першої, другої та третьої черги спадкування після смерті ОСОБА_4 немає.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно запису в будинкові книзі на спадкову квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 була прописана в зазначеній квартирі з 20.02.1979 року, а ОСОБА_4 був прописаний в зазначеній квартирі з 29.05.1981 року.
Факт спільного постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 1981 року по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя, тобто як чоловік та жінка був підтверджений поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , допитаним в судовому засіданні.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як вже було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 02.04.2013 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина на спадкове майно, до якої входить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з якої 1/2 частина належала їй на підставі свідоцтва про право власності від 07.03.1995 року за № НОМЕР_1 , видане «Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації», зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 60о-76 від 07.03.1995 року, а 1/2 частину якої вона фактично прийняла після смерті ОСОБА_4 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 35146111 від 170.9.2013 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 є її донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 14.08.2013 року, виданого управління РАЦСу адміністрації міста Глазова Удмуртської Республіки Російської Федерації.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_2 будучи спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гнесько В.Г. із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 17.09.2013 року, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 26.08.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (розташована за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова, 62, код ЄДРОПУ - 26569223) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , з травня 1981 року по день смерті спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , як подружжя, тобто як чоловік та жінка.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 11.03.2021 року.
Суддя: О.О.Бурнусус