Справа № 645/5124/18
Провадження № 1-кп/645/104/21
10 березня 2021 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі :
Головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020220460001030 щодо :
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, неодруженого, дітей не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
18.05.2020 року, приблизно о 23:00 годині ОСОБА_8 , знаходячись за місцем мешкання свого знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив сварку із ОСОБА_9 , в ході якої, знаходячись навпроти останнього, за допомогою ножа, який мав при собі та тримав у правій руці, завдав одного удару ножем у верхню частину гомілки лівої ноги, один удар ножем у лобну ділянку голови зліва, один удар ножем у ліктьовий суглоб лівої руки, один удар ножем у верхню третину передпліччя лівої руки та один удар ножем по тильній стороні лівої руки потерпілого ОСОБА_9 .
В результаті протиправних дій ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 заподіяні наступні тілесні ушкодження - різане поранення лобної ділянки зліва, колото-різане поранення лівого плеча, лівого ліктьового суглобу, лівої кисті та лівого стегна, що за ступенем тяжкості належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_8 , винним себе у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України визнав повністю, при цьому показав, що 18.05.2020 року, приблизно о 23:00 годині, він, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, прийшов до знайомого ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , хотів поговорити. Але розмови у них не получилось, на підставі особистих неприязних відносин, у них відбулась сварка, в ході якої, він ножем, який мав при собі та тримав у правій руці, наніс приблизно 5 ударів потерпілому, а саме: у верхню частину гомілки лівої ноги, у лобну ділянку голови, у ліктьовий суглоб лівої руки, у верхню третину передпліччя лівої руки та по тильній стороні лівої руки потерпілого ОСОБА_9 , після чого пішов додому. У скоєному щиро каявся.
Потерпілий ОСОБА_9 в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, цивільний позов не заявляв.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 , в судовому засіданні не оспорював вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
Аналізуючи вищевикладені докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_8 , своїми умисними діями, спричинив умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, і така кваліфікація його дій є вірною.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання” з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вимоги ст. 50,65 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
При визначенні виду та розміру покарання, суд враховує суспільну небезпечність та характер вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України (в редакції закону до 01.07.2020 року), відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не був засуджений, офіційно не працевлаштований, не перебуває на обліку лікарів психіатра та нарколога, неодружений, дітей не має, характеризується задовільно, а також пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття.
Обтяжуючою покарання обвинуваченого обставиною суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, з урахуванням особи ОСОБА_8 , суд приходить до висновку про застосуванням покарання, у межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а саме у виді обмеження волі на відповідний строк.
Однак, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані, які характеризують особу ОСОБА_8 , враховуючи його щире каяття, відсутність судимостей, суд вважає про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 , можливо без ізоляції його від суспільства, із застосування до нього положень ст. 75 КК України, звільнив від відбування покарання з випробуванням та покладанням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов заявлено не було, судові витрати та речові докази відсутні.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правовпорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування вказаного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в 1 рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок відповідно до ст.ст. 393, 395 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Фрунзенський районний суд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Фрунзенському районному суді м. Харкова копію цього вироку.
Суд роз'яснює обвинуваченому та потерпілому, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя ОСОБА_1