Провадження № 1-кп/643/923/21
Справа № 643/3899/21
іменем України
11 березня 2021 року м. Харків
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220470000109 від 14.01.2021 року, по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
18.04.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі; звільненого 08.08.2018 з Харківської ВК Харківської області згідно з ухвалою Ордженікідзевського районного суду м. Харкова, відповідно до ст. 81 КК України від 31.07.2018 звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 6 місяців 16 днів;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
встановив:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_3 , вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище, за наступних обставин.
Будучи неодноразово засудженим в минулому, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та усвідомлюючи, що має непогашені у встановленому законом порядку судимості, а також будучи обізнаним, що відносно нього Харківською місцевою прокуратурою №4 до Московського районного суду міста Харкова спрямовано обвинувальний акт, повторно вчинив корисливий злочин за наступних обставин: 14.01.2021 близько 01:00 год., перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Владислава Зубенка 29, помітив припаркований біля вказаного будинку автомобіль Mercedes Benz 312D з державним номерним знаком НОМЕР_1 та у останнього раптово виник злочинний умисел на заволодіння майном, яке знаходиться у вищевказаному транспортному засобі, шляхом проникнення до вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи повторно, переслідуючи при цьому корисливу мету незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, з метою проникнення до сховища та викрадення майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вищевказаного автомобіля, та шляхом застосування фізичної сили, ривком відчинив двері, таким чином проник до салону автомобіля. Перебуваючи всередині автомобіля, ОСОБА_3 демонтував вручну з панелі транспортного засобу автомагнітолу «Sony», два автомобільних динаміка «TEAC TE-S69», після чого, взяв в салоні автомобіля Mercedes Benz 312D з державним номерним знаком НОМЕР_1 , набір автомобільних ключів «Intertool» у кількості 8 штук, вогнегасник вуглекислотний переносний ВВК-2, металевий ключ, ваги з написом «для домашнего пользования», кришку для кулеру в полімерній упаковці та полімерний пакет з побутовими речами, однак довести свій злочинний умисел до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки, в момент перебування в салоні автомобіля Mercedes Benz 312D з державним номерним знаком НОМЕР_1 був затриманий співробітниками Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП.
Своїми протиправними діями, які спрямовані на таємне викрадення чужого майна, а саме: автомагнітоли «Sony», двох автомобільних динаміків «TEAC TE-S69», набір автомобільних ключів «Intertool» у кількості 8 штук, вогнегасника вуглекислотного переносного ВВК-2, металевого ключа, вагів з написом «для домашнего пользования», кришки для кулеру в полімерній упаковці, полімерного пакету з побутовими речами, ОСОБА_3 міг спричинити громадянину ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1889,00 грн. згідно з висновком експерта за результатами проведення товарознавчої експертизи № 8 від 21.01.2021.
Відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається
ОСОБА_3 , передбачена частиною другою статті 15 частини третьою статті 185 КК України.
Позиція сторін кримінального провадження
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , повністю згоден з пред'явленим обвинуваченням, беззаперечно визнає його, а наведені в обвинуваченні час, місце, спосіб та всі обставини вчинення злочину встановлено та наведено у обвинувальному акті вірно.
Прокурор, підтримуючи обвинувачення, заявив клопотання про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та про дослідження матеріалів кримінального провадження в частині допиту обвинуваченого, дослідження окремих матеріалів кримінального провадження.
Потерпілий в судовому засіданні не заперечував проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, покарання просив призначити на розсуд суду.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений повністю визнав свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні, наслідки застосування частини третьої ст.349 КПК України обвинуваченому та учасникам судового провадження роз'яснені, та вони вважають недоцільним дослідження доказів щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, при цьому у суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, суд доходить висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_3 .
Аналізуючи показання обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд робить обґрунтований висновок про те, що показання обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних, а відтак, з урахуванням застосування при розгляді справи положень ч.3 ст.349 КПК України, доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує його дії за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Злочини проти власності є одними із найнебезпечніших злочинних діянь, оскільки вони посягають на право власності, що є об'єктом злочину статті 185 Закону України про кримінальну відповідальність.
Таємним визнається таке викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілих.
Незаконне проникнення у сховище при вчиненні крадіжки, визнано законодавцем обставиною, що підвищує суспільну небезпеку даного злочину. Відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів сховище - це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.
Тобто до сховища (незалежно від ознаки стаціонарності) мають бути віднесені місця чи ділянки, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, та мають властиві для цього конструктивні ознаки, які забезпечують охорону від доступу до них сторонніх осіб.
Одночасно згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їх багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки).
При цьому салони та багажні відділення автомобілів, зокрема і легкових, дозволять використовувати їх з урахуванням особливостей конструкції, як для перевезення пасажирів та їх багажу, так і для постійного чи тимчасового зберігання майна володільця транспортного засобу.
Отже наявність засобів охорони транспортного засобу, у тому числі і технічних, що обмежують вільний доступ сторонніх осіб до майна, що знаходиться в салоні або багажному відділенні автомобіля, свідчить про наявність ознак сховища, яке є володінням особи.
Таким чином незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону та багажного відділення автомобіля шляхом подолання різним способом засобів охорони від вільного доступу, у тому числі технічних, здійснене з метою викрадення майна, що там зберігається, складає ознаку незаконного проникнення до володіння особи - сховища.
Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.
Під кваліфікованою ознакою повторності розуміють, вчинення діяння особою, яка раніше вчинила, окрім іншого таємне викрадення чужого майна. Так, 18.04.2016 Червонозаводським районним судом м. Харкова , ОСОБА_3 засуджений за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений 08.08.2018 з Харківської ВК Харківської області згідно з Ухвалою Ордженікідзевського районного суду м. Харкова, відповідно до ст. 81 КК України від 31.07.2018 звільнений умовно-достроково, не відбутий строк 6 місяців 16 днів;
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 передбаченої статтею 66 Кримінального кодексу України, щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 відповідно ст.67 КК України, під час досудового розслідування - не встановлено.
Мотиви призначення покарання
Перевіркою даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває; у лікаря нарколога на обліку не перебуває, раніше судимий, має не зняту і не погашену судимість, підлягає покаранню за вчинення тяжкого злочину, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.
З урахуванням викладеного, беручи до уваги ступінь суспільної небезпеки скоїного кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, ставлення
ОСОБА_3 до скоєного, впливу призначеного покарання на виправлення обвинуваченого, з метою захисту прав і законних інтересів особистості, суспільства і держави, з урахуванням вимог справедливості і цілей правосуддя, суд приходить висновку, що поведінка обвинуваченого свідчить про схильність до скоєння умисних злочинів та не бажання останнього ставати на шлях виправлення, попередження скоєння ним нових злочинів, та досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання у межах санкції встановленої частиною третьою статті 185 КК України у виді позбавлення волі.
Комплексне з'ясування обставин, що характеризують поведінку винного, обставини, що безпосередньою пов'язані з вчиненням злочину, поведінка винного, після вчиненого злочину та індивідуальні властивості обвинуваченого, наявність незанятої та непогашеної судимості, не дають підстав для застосування положень статей 69, 75 КК України при призначенні покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень
Витрати пов'язані із проведенням експертизи № СЕ-19/121-21/1189-ТР від 11.02.2021 року становлять 1307,60 грн, відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14.01.2021 року- з дня його фактичного затримання.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов від потерпілого не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 статті 15 ч.3 статті 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3(три) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 14.01.2021 року - з дня його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_3 , на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із проведенням експертизи № СЕ-19/121-21/1189-ТР від 11.02.2021 року становлять 1307,60 грн.
Речові докази:
Автомагнітола «Sony» Car FM Mp3 player with Parking sensor, вогнегасник СО2 вуглекислотний, переносний,автомобільний ключ, металевий зі слідами іржі та нашарування буруд, набір автомобільних ключів “Intertool” у кількості 8 штук, ваги, крушку кулера, два автомобільні динаміки “TEAC TE-S69” 6x9 3-way Goaxial speaker Max power 320W - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку підлягає негайному врученню прокурору та обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, подавши відповідну заяву.
Суддя ОСОБА_1