Справа № 629/1091/21
Номер провадження 3/629/220/21
10.03.2021 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Цендра Н.В., розглянувши матеріал, що надійшов від начальника Лозівського відділу поліції ГУ НП України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адерсою: АДРЕСА_2 , згідно протоколу раніше не притягався до адміністративної відповідальності,
за ст. 173 КУпАП,
права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст.63 Конституції України розяснені, суд, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 069381 від 27.01.2021 року, ОСОБА_1 15.01.2021 року прийшов до гр. ОСОБА_2 , стукав їй в двері, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правопорушник ОСОБА_1 свою провину не визнав, та пояснив, що він дійсно приходив до ОСОБА_2 , яка є матір'ю його дружини, однак він не погрожував та не виражався нецензурною лайкою, а тільки постукав в двері і попросив повернути кошти, які він давав тещі на зберігання.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що її чоловік ОСОБА_1 в тверезому стані, ходив до батьків забрати кошти, які вони давали на зберігання. Також зазначила, що ОСОБА_1 її не бив та не ламав майно і меблі в квартирі.
Суд, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , допитавши свідка ОСОБА_3 , вивчивши матеріали адміністративної справи, дійшов таких висновків.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття "інші подібні дії" слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Однак, в адміністративному протоколі серії ВАБ № 069381 від 27.01.2021 р. відсутня не тільки обов'язкова ознака об'єктивної сторони - громадське місце, а взагалі не зазначене місце вчинення адміністративного правопорушення, так в протоколі вказано, що ОСОБА_1 прийшов до гр.. ОСОБА_2 , без зазначення адреси мешкання потерпілої, що є порушенням ст. 256 КУпАП. Також в протоколі не вказаний час вчинення адміністративного правопорушення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
До протоколу долучені письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 15.01.2021 р. в яких вона вказала, що 15.01.2021 р. з самого ранку до квартири де вона мешкає з чоловіком періодично приходив чоловік її доньки, ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, грюкає в двері, висловлюється нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, вимагає від них якісь кошти, які начебто принесла її донька. Через те що ОСОБА_1 б'є їх доньку, їм прийшлось відвезти з міста. Також вказала, що в квартирі де мешкала її донька за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 побив майно та меблі.
ОСОБА_2 викликалася до суду для дачі пояснень, однак у судове засіданні не з'явилася, надала заяву в якій зазначила, що всі викладені обставини в адміністративному матеріалі відповідають дійсності, та просила справу розглядати без її участі.
У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , склалися складні відносини, з приводу того, що ОСОБА_2 не подобається чоловік її доньки ОСОБА_1 . Так у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , донька потерпілої, спростувала свідчення ОСОБА_2 викладені в поясненнях, стосовно того, що чоловік її б'є та поламав меблі та майно в квартирі.
Згідно з протоколом, ОСОБА_1 стукав в двері, виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП. Проте, чи дійсно ці дії ОСОБА_1 призвели до порушення спокою громадян та громадського порядку, та взагалі чи вчиняв такі дії ОСОБА_1 , в судовому засіданні встановлено не було. З матеріалів справи вбачається, що не були опитані сусіди, які б могли підтвердити, що така подія мала місце, оскільки згідно пояснень ОСОБА_2 . ОСОБА_1 грюкав у двері і виражався нецензурною лайкою, а значить його повинні були чути сусіди. Також не був опитаний чоловік ОСОБА_2 , який мешкає разом з потерпілою. Натомість у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 спростувала пояснення матері, зазначивши, що чоловік її не бив та ламав меблі.
Таким чином, зазначені у протоколі обставини не доведені належними та допустимими доказами.
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні достатні дані, які б свідчили про те, що 15.01.2021р. мали місце дії ОСОБА_1 , спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян з хуліганських мотивів. А тому суд приходить до висновку про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у даній справі слід закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 283-285, 287-291 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі № 629/1091/21, провадження № 3/629/220/21 у відношенні ОСОБА_1 по ст. 173 ч. 1 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
На постанову суду може бути подана скарга до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.В. Цендра