10.03.2021
Справа № 642/871/21
Провадження № 3/642/450/21
Іменем України
10 березня 2021 рокуЛенінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ,
- за ч. 2 ст.130 КУпАП України, суд -
ОСОБА_1 , який 17 червня 2020 року був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 04 лютого 2021 року о 02 год. 20 хв., в м. Харкові по вул. Беркоса, б. 95, керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», а також в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД (м. Харків, вул. Шевченка, 26), відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст.130 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся судом належним чином за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення та адресою зазначену в постанові Ленінського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності. Крім того повідомлявся за допомогою СМС-повідомлення, про що в матеріалах міститься відповідна довідка про доставку такої.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, у зв'язку з чим суддя розглядає справу у відсутності правопорушника.
У рішенні Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 130 ч. 2 КУпАП, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього Руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Санкцією ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом в діях ОСОБА_1 встановлено склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, вчинені особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується також і сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості: протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 № 144784 від 04 лютого 2021 року, відео матеріалами з боді-камер інспекторів поліції, постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 червня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, письмовими поясненнями свідків та іншими матеріалами справи.
22 листопада 2018 року прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (закон про кримінальні проступки №2617-VІІІ), згідно з яким стаття 130 КУпАП більше не передбачала адміністративну відповідальність за управління транспортним засобом в стані сп'яніння.
Така відповідальність перейшла до категорії кримінальних проступків, відобразившись у статті 286-1 КК України. Закон про кримінальні проступки мав набрати чинності 01 липня 2020 року.
17 червня 2020 року прийнято закон про внесення змін до закону про кримінальні проступки №720-ІХ (Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень ), згідно з яким у розділі І Закону про кримінальні проступки вилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до ККУ статтю 286-1.
Закон про зміни до закону про кримінальні проступки №720-ІХ набрав чинності 03 липня 2020 року.
Комітетом Верховної Ради України надані роз'яснення щодо окремих положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень за №720-ІХ від 17.06.2020 року, за змістом яких, враховуючи положення частини п'ятої статті 94 Конституції України Закон № 720-IX набрав чинності 3 липня 2020 року, а саме в день його опублікування.
Таким чином, суд зазначає, що у зв'язку з набранням чинності 01 липня 2020року Законом № 2617-VIII, відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування, була закріплена у статті 286-1 Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції України, а статтю 130 КУпАП було змінено.
Однак, Законом України № 720-IXвнесено зміни до Закону № 2617-VIII, відповідно до яких із Закону № 2617-VIIIвилучені положення, які змінювали статтю 130 КУпАП та включали до КК України статтю 286-1.
Таким чином, суд зазначає, що з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII, а стаття 286-1 КК України виключена.
Правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих обставин, визначених ст.34 КУпАП, та обтяжуючих обставин, визначених ст.35 КУпАП не встановлено.
Враховуючи обставини справи, ступінь суспільної небезпеки вчиненого, характеристику правопорушника, ступінь його вини, його відношення до скоєних правопорушень, його майновий стан, з метою подальшого запобігання скоєння порушення в майбутньому, суд вважає за необхідне застосувати у відношенні ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 20400гривень з позбавленням права керування транспортними засобами, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника.
Крім того, згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, ч.1 ст.130 КУпАП, керуючись ст. ст.40-1, 33, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП України та накласти штраф в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. (Отримувач коштів: ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Код за ЄДРПОУ: 37874947, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача (IBAN): UA928999980314020542000020649, Призначення платежу: Штраф за Постановою суду у відношенні … (ПІБ правопорушника), Ленінський районний суд м. Харкова, код ЄДРПОУ 02894065).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. (Одержувач: ГУК Харків обл/мХар Холодног/22030101; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ: 37874947); Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);Рахунок отримувача (IBAN): UA088999980313101206000020656; Призначення платежу: Сплата судового збору за постановою … (ПІБ правопорушника), Ленінський районний суд м. Харкова, код ЄДРПОУ 02894065).
З урахуванням положень ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП та примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Згідно з положеннями ст. 303 КУпАП термін пред'явлення постанови до виконання протягом 3-х місяців.
Суддя: А.М. Гримайло