11.03.2021
Справа № 642/1348/21
Провадження № 2/642/961/21
Іменем України
11 березня 2021 року суддя Ленінського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості з оплати праці, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди,
встановив :
До Ленінського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість з оплати праці у розмірі 45 743,31 грн., середній заробіток за час затримки виплати - 21 814,11 грн., 5000 грн. - моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Вимоги до позовної заяви визначені в ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру фізичною собою повинен бути сплачений судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У позовній заяві позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості з оплати праці, середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, які є вимогами майнового характеру, з огляду на постанову ВКЦС від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15ц.
В постанові від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) Велика Палата Верховного Суду зробила наступний висновок: за змістом приписів статей 94,116,117КЗпП України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Отже, щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, оскільки вказані вимоги не входять до структури заробітної плати.
Таким чином, позивачем повинен бути сплачений судовий збір за вказані позовні вимоги - за стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, а тому, враховуючи розмір заявлених вимог, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 908,00 грн., надавши до суду оригінал квитанції.
Таким чином, вказані недоліки унеможливлюють відкриття провадження у справі та потребують усунення, з урахуванням вищевказаного.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду, враховуючи наявність підстав звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства про стягнення заборгованості з оплати праці, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк є підставою вважати позовну заяву неподаною та такою, що підлягає поверненню позивачеві.
Ухвала підлягає оскарженню в частині сплати судового збору до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя