Справа №613/1145/20 Провадження № 1-кп/613/44/21
11 березня 2021 року м. Богодухів
Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого та власника майна ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Богодухові клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220220000658 від 15.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України, -
09 березня 2021 року до Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання від захисника ОСОБА_5 , в якому вона просить суд скасувати арешт, накладений ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2019 у справі № 619/4532/19 (провадження № 1-кс/619/2175/19) на автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
В обґрунтування клопотання захисник пояснила, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2019 у справі № 619/4532/19 по кримінальному провадженню № 12019220220000658 від 15.11.2019, розпочатому за ч. 1 ст. 246, ч.1 ст.358 КК України, накладено арешт на майно - автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 . Зазначений арешт було накладено слідчим суддею з метою збереження речових доказів. Після накладення арешту на вказаний автомобіль його було визнано речовим доказом постановою прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 20.11.2019. Разом з тим, вказана постанова не містить відомостей, які б підтверджували, що належний ОСОБА_4 автомобіль дійсно є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, оскільки відносить його до речових доказів виключно з посиланням на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2019, без будь-якого іншого обґрунтування, незважаючи на те, що в силу ч.ч. 1, 2 ст. 92, ч. 1 ст. 94 КПК України для прийняття прокурором процесуального рішення - постанови про визнання речовими доказами та приєднання до матеріалів кримінального провадження необхідна оцінка доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для прийняття такого рішення. Отже, в самій постанові прокурор повинен послатися на ті докази, які підтверджують обставини, які прокурор вважає доведеними. Крім того, вказана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки не містить належних мотивів її прийняття, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України. Зазначила, що з моменту вилучення вищевказаного автомобіля «КАМАЗ» пройшло вже більше року, досудове розслідування даного кримінального провадження закінчено, обвинувальний акт перебуває на розгляді в суді, а відтак, стороною обвинувачення повинні були бути проведені всі необхідні слідчі дії з вказаним автомобілем, за результатами яких мали бути отримані фактичні дані, на підставі яких можна встановити наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, тобто, здобуто достатні відомості, щоб стверджувати, що він є доказом відповідно до ст.98 КПК України. Однак, ані органом досудового розслідування, ані прокуратурою не здобуто таких відомостей. Вважає, що автомобіль марки «КАМАЗ», який належить ОСОБА_4 , не є доказом у цій справі, та не відповідає вимогам ст. 98 КПК України. Так, 15.11.2019 та 18.11.2019 було проведено огляди місця події - території МП «Ілант» за адресою : Харківська область, м. Богодухів, вул. Індустріальна, 10, де знаходиться вказаний автомобіль. При цьому, предметом оглядів був не сам автомобіль, а деревина, яка в ньому знаходилася, та в процесі огляду 18.11.2019 була з нього розвантажена. Жодних інших процесуальних дій з вказаним автомобілем не проводилося. Виходячи зі змісту обвинувального акту від 13.10.2020, даний автомобіль не значиться серед доказів винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Стверджує, що ні сам автомобіль, ні деревина жодним чином не пов'язані зі злочином, який інкримінується ОСОБА_4 .. Вказує, що на даному етапі кримінального провадження для подальшого обмеження законного права власності не достатньо узагальнених припущень прокурора про те, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а будь-які докази на підтвердження того, що даний автомобіль дійсно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні - відсутні.
Пояснила, що відвантажена ДП «Гутянське лісове господарство» згідно з договором поставки № 202 від 15.10.2019 деревина перевозилася за замовленням ТОВ «Сумибуд-С» ФОП ОСОБА_7 відповідно до договору транспортного перевезення № 21/10-2019 автомобілем марки «КАМАЗ» моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 та який передано ОСОБА_7 на підставі договору № 1/1 про оренду автомобіля.
Враховуючи викладене, стверджує, що наразі відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, накладеному на автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , оскільки за більше ніж рік з моменту накладення арешту, за наслідками проведеного досудового розслідування, сторона обвинувачення зобов'язана підтвердити суду належними і допустимими доказами причетність цього майна до кримінального провадження №12019220220000658 від 15.11.2019 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України, та правомірність такого тривалого обмеження права власності ОСОБА_4 , а за відсутності доказів, а не припущень прокурора, що вказане майно є речовим доказом, його арешт підлягає скасуванню.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та обвинувачений - власник майна ОСОБА_4 підтримали клопотання, просили його задовольнити та повернути належний ОСОБА_4 автомобіль марки КАМАЗ 5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Обвинувачений пояснив, що як автомобіль, так і деревина, яка в ньому знаходиться, внаслідок зберігання їх у неналежних умовах зазнають негативного впливу та втрачають свою цінність. За наявності накладеного арешту він як власник позбавлений можливості розпорядитися вказаним вище автомобілем, зокрема, здати його на металобрухт.
Захисник пояснила, що прокуратурою протягом досудового розслідування не здобуто та не надано доказів причетності належного обвинуваченому автомобіля КАМАЗ-5320 державний номер НОМЕР_1 до будь-якого злочину, в тому числі, інкримінованого її підзахисному кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Вказаний автомобіль не є речовим доказом у справі, а відтак, наразі відпала потреба у застосуванні арешту цього автомобіля.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, мотивуючи тим, що кримінальним правопорушенням державі завдана шкода понад 4 млн. грн. На даний час по вказаному кримінальному провадженню Державним підприємством «Гутянське лісове господарство» подано заяву про залучення у справі в якості потерпілого та подано цивільний позов. Враховуючи викладене, вважає, що подальше існування арешту майна є доцільним та матиме значення при вирішенні питання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Суд, вислухавши думку захисника, обвинуваченого, який одночасно є власником майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, зазначає наступне.
Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 20.11.2019 клопотання прокурора Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 та уточнене клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_8 по кримінальному провадженню №12019220220000658 від 15.11.2019, розпочатого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 246, ч. 1 ст. 358 КК України про арешт майна - задоволено частково. Накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 14.11.2019 в ході огляду місця події - території узбіччя автошляху від перехрестя від с. Зарябинка, у напрямку с. Сінне, Богодухівського району Харківської області, зокрема, автомобіль марки «КАМАЗ» моделі 5320, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Визначено місцем зберігання вилученого транспортного засобу та деревини у ньому - територію МП «ІЛАНТ» за адресою: Харківська область, м. Богодухів, вул. Індустріальна, 10.
Відповідно до наданої захисником копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль марки КАМАЗ-5320, державний номерний знак НОМЕР_1 , синього кольору, належить ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до приписів ст. 170 КПК України (в редакції, чинній на час накладення арешту на майно ОСОБА_4 - 20.11.2019) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Чинною редакцією ч. 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 20.11.2019, метою накладення арешту на майно - належний ОСОБА_4 автомобіль КАМАЗ-5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 є збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В обґрунтування клопотання про скасування арешту майна захисник посилається на те, що вказаний вище автомобіль КАМАЗ-5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, прокурором та органом досудового слідства протилежного не доведено. Крім того, протягом більше ніж року з дня накладення арешту на вказане майно орган досудового розслідування мав змогу провести всі необхідні слідчі дії у цьому кримінальному провадженні з вказаним вище автомобілем, та встановити всі факти і обставини, які мали значення для кримінального провадження. Враховуючи викладене, вважає, що наразі відпала потреба в існуванні такого заходу, як арешт вищезазначеного майна.
Разом з тим, суд зазначає, що арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження не обмежується лише стадією досудового розслідування.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Однак, надання оцінки речовим доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності не є завданням підготовчого судового засідання.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України суду надано лише обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Порядку дослідження доказів у даному кримінальному провадженні наразі судом не затверджено, інші матеріали кримінального провадження до суду не надано, тому питання належності автомобіля КАМАЗ-5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 до кримінального провадження № 12019220220000658, як речового доказу, на даній стадії судового провадження не вирішується.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 357 КПК України однією зі стадій судового засідання є огляд речових доказів.
Згідно зі ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Крім того, як встановлено пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд вирішує питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
З огляду на викладене, суд зауважує, що законом передбачено вирішення питання про скасування накладеного арешту майна як на стадії підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, так і під час ухвалення вироку по справі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 174, п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України.
Реалізація повноважень, наданих частиною 3 статті 315 КПК України, в рамках підготовчого судового засідання, не є безумовним обов'язком суду, а здійснюється судом з урахуванням конкретних особливостей руху відповідного кримінального провадження.
Враховуючи викладене, суд вважає, що на даній стадії судового розгляду клопотання про скасування арешту майна є передчасним.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження (ч. 1 ст. 7 КПК України).
Заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
Виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема рівності перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, диспозитивності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а також процесуальних прав сторін, сторони кримінального провадження, в тому числі сторона захисту, не позбавлені права заявити суду клопотання про призначення експертиз або проведення слідчих дій із вказаним вище транспортним засобом на стадії судового провадження.
Скасування арешту майна може унеможливити проведення вказаних вище процесуальних дій та експертиз на стадії судового провадження, в разі встановлення судом необхідності їх призначення, та, відповідно, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, яке відповідно до ст. 2 КПК України полягає, серед іншого, в забезпеченні повного судового розгляду.
Суд зауважує, що обвинувачений, підтримавши клопотання про скасування арешту майна, не навів фактів та обставин та не надав доказів на підтвердження того, що вказаний автомобіль є джерелом доходів для нього та його сім'ї, а подальше існування арешту автомобіля КАМАЗ-5320 становить для нього особистий надмірний тягар.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що наявність арешту автомобіля КАМАЗ-5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 на даній стадії судового провадження є пропорційним обмеженням права власності обвинуваченого, яке забезпечує справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту основних прав людини, здійснюється відповідно із законом, переслідує легітимну мету, а саме забезпечення повного судового розгляду та реалізації загальних засад кримінального провадження, та є необхідним у демократичному суспільстві.
Враховуючи, що наразі триває підготовче судове засідання, розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, суд вважає, що доводи, наведені захисником у клопотанні про скасування арешту майна, на даному етапі судового розгляду не свідчать про те, що потреба в застосуванні арешту майна відпала, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту майна, - автомобіля марки КАМАЗ моделі 5320 реєстраційний номер НОМЕР_1 , належного ОСОБА_4 .
Крім того, слід відмітити, що з огляду на відсутність в розпорядженні суду матеріалів кримінального провадження, суд позбавлений можливості надати оцінку доводам захисника про відсутність в матеріалах кримінального провадження повного тексту ухвали слідчого судді від 20.11.2019 про накладення арешту на вказане вище майно.
Разом з тим, за змістом ст. 174 КПК України, захисник та обвинувачений не позбавлені можливості повторно звернутися із клопотанням про скасування арешту майна, у разі виникнення обставин, які можуть свідчити про відсутність потреби у подальшому застосуванні такого заходу.
Керуючись ст.ст.174, 314, 315, 369-372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню №12019220220000658 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1