Справа № 953/20166/20
н/п 1-кс/953/1043/21
"09" лютого 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 22020220000000128 від 09.10.2020 про арешт майна, -
02.02.2021 до суду надійшло клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить на праві приватної власності підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 3-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 80.6, житлова площа (кв.м): 46.9, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 3-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 106.6, житлова площа (кв.м): 60.5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 2-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 53,2, житлова площа (кв.м): 33,5, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY S20 ULTRA 5G», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , номер мобільного телефону - НОМЕР_3 .
На обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що в провадженні СВ Управління СБ України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22020220000000128, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.10.2020, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, та за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч.3 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст. 258-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Сирійської Арабської Республіки, протягом 2018-2020 років, перебуваючи на території м. Харкова, діючи за попередньою змовою групою осіб із громадянином України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем Сирійської Арабської Республіки, а також іншими невстановленими на теперішній час слідством особами, переслідуючи корисливий мотив, організували незаконну систему міжнародних валютних операцій в інтересах терористичних груп та організацій, а також пов'язаних із ними осіб.
10.12.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Згідно даних, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 на праві приватної власності належать вище вказані квартири.
Крім того, 10.12.2020, в приміщенні Управління СБ України, згідно відповідної розписки, ОСОБА_4 добровільно надав органу досудового розслідування належний йому мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY S20 ULTRA 5G», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , номер мобільного телефону - НОМЕР_3 .
Встановлено, що на теперішній час ОСОБА_4 продовжує користуватися номером мобільного телефону - НОМЕР_3 .
Слідчий, посилаючись на вимоги ст. 98, 170 КПК України, з метою забезпечення збереження речового доказу та забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просить накласти арешт на вказане майно.
Крім того, слідчий зазначає, що 11.12.2020 слідчим направлено клопотання до Київського районного суду м. Харкова про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 , яке надійшло до адресата 14.12.2020. Того ж дня слідчим суддею винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків у строк 72 годин. Вказана ухвала отримана прокурором 23.12.2020 о 14 годині 30 хвилин. 24.12.2020 слідчим повторно направлено клопотання до Київського районного суду м. Харкова про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 Х. 29.12.2020 слідчим суддею винесено ухвалу про повернення клопотання прокурору для усунення недоліків у строк 72 годин. Вказана ухвала отримана прокурором 18.01.2021.
Слідчий та прокурор до судового засідання не з'явилися, до суду надали заяви про розгляд клопотання у їхню відсутність, просили задовольнити клопотання.
Власник майна до судового засідання не з'явився, проте адвокатом ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , до суду надані заперечення, в яких зазначено, зокрема, наступне. Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується те, що ОСОБА_4 не є власником нерухомого майна, щодо якого слідчим було подано клопотання про арешт. Вважає, що правові підстави та мета накладення арешту, на зазначене в клопотанні слідчого нерухоме майно, відсутні. Просив відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області підполковника юстиції ОСОБА_3 про арешт майна. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи.
Слідчий суддя, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, приходить до наступного.
Слідчим суддею було встановлено, що в провадженні СВ Управління СБ України в Харківській області перебуває кримінальне провадження №22020220000000128 від 09.10.2020 року, розпочате за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Сирійської Арабської Республіки, в період часу з 2018 р. по 10.12.2020, перебуваючи на території м. Харкова, діючи за попередньою змовою групою осіб із громадянином України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем Сирійської Арабської Республіки, а також іншими невстановленими на теперішній час слідством особами, переслідуючи корисливий мотив, вчинили сприяння діяльності терористичної організації, а саме організували незаконну систему міжнародних валютних операцій в інтересах терористичних груп та організацій, а також пов'язаних із ними осіб, зокрема терористичної організації «Талібан», внесеної до санкційного переліку Комітету 1267 Ради Безпеки Організації Обєднаних Націй (код QDi.312).
Однак, ОСОБА_5 . Расул не довів до кінця спільний з ОСОБА_4 та іншими невстановленими на даний час особами злочинний умисел, направлений на сприяння діяльності терористичної організації «Талібан», з причин, що не залежали від його волі, оскільки 10.12.2020 їх злочинна діяльність була припинена, а грошові кошти в сумі 7100 доларів США вилучено в ході проведення обшуку за адресою: м. Харків, торгівельний центр «Барабашово», торгівельний дім «Красная Река», офіс «К.Р.» № 1.
10.12.2020 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна або без такої.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до часткового задоволення клопотання, оскільки слідчий довів наявність вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 258-3 КК України, а тому з метою збереження речових доказів, вважає за необхідне накласти арешт на майно, а саме на мобільний телефон.
Незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, зокрема псуванню, зникненню, знищенню, передачі майна, яке є речовим доказом та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.
Крім того, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, є підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на 3-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 80.6, житлова площа (кв.м): 46.9, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №236427885 від 10.12.2020, квартира загальною площею (кв.м): 80.6, житлова площа (кв.м): 46.9, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, не накладення арешту на вказане майно підозрюваного може призвести до відчуження останніми цього майна, що може зашкодити кримінальному провадженню та унеможливити конфіскацію майна.
Крім того, не застосування заборони на відчуження вищевказаним майном, може привести до подальшої передачі майна, а саме подальшого їх продажу та відчуження.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, передачі майна.
Щодо накладення арешту на 3-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 80.6, житлова площа (кв.м): 46.9, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 3-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 106.6, житлова площа (кв.м): 60.5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 2-кімнатну квартиру, загальною площею (кв.м): 53,2, житлова площа (кв.м): 33,5, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , то слідчий суддя у задоволенні клопотання в цій частині відмовляє, з огляду на наступне.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №242975615 від 04.02.2021, квартира загальною площею (кв.м): 106.6, житлова площа (кв.м): 60.5, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_7 (на підставі договору дарування, р.№1889, 03.07.2009).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №242977583 від 04.02.2021, квартира загальною площею (кв.м): 53,2, житлова площа (кв.м): 33,5, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_8 (на підставі договору дарування, р.№ 1224, 17.08.2006).
Так, в силу ст. 41 Конституції України, ст. 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.
За змістом положень ч.1 ст.173 КПК України, обов'язок надання доказів необхідності арешту покладений на особу, яка подає клопотання про арешт майна, а слідчий суддя зобов'язаний відмовляти у задоволенні цього клопотання в разі, якщо доказів про необхідність арешту майна не буде надано.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя задовольняє частково клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 170 - 173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Задовольнити частково клопотання слідчого про арешт майна.
Накласти арешт на майно, яке було добровільно видано підозрюваним ОСОБА_4 , а саме на: мобільний телефон марки «SAMSUNG» моделі «GALAXY S20 ULTRA 5G», IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , номер мобільного телефону - НОМЕР_3 .
Місцем зберігання арештованого майна визначити камеру зберігання речових доказів СВ УСБУ в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька, 2.
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: 3-кімнатну квартиру загальною площею (кв.м): 80.6, житлова площа (кв.м): 46.9, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом заборони її відчуження.
В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_1