Справа № 570/4994/20
Номер провадження 3/570/63/2021
17 лютого 2021 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Остапчук Л.В., за участю захисника, адвоката Хвеся В.М., розглянувши в залі суду в місті Рівне матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , непрацюючого, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 09 лютого 1996 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ідентифікаційний номер суду не відомий, права, передбачені ст.268 КУпАП, і ст.63 Конституції України, роз'яснені,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 093419, 05 грудня 2020 року о 19 годині 35 хвилин в с.Колоденка по вул.Рівненська, № 97, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом, автомобілем марки "ВАЗ-2101", державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів, порушення мови, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора "Alcotest Drager № 6810" та від проходження такого огляду у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився у присутності двох свідків.
В судове засідання від захисника ОСОБА_2 , адвоката Хвеся В.М. надійшло клопотання, в якому він просить закрити справу за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що будь-яких доказів вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції не надано. Зазначає, що з дослідженого диску вбачається п'ять нарізок відеофрагментів, на яких працівниками поліції зафіксовано події, які мали місце 05 грудня 2020 року в період часу з 19-49 год. по 19-53 год., 05 грудня 2020 року в період часу з 21-31 год. по 21-33 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 02-01 год. по 02-05 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 01-51 год. по 01-54 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 02-32 год. по 02-35 год. А з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 093419 від 05 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , нібито, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння 05 грудня 2020 року о 19-35 год. Тому з відеозапису, що міститься в матеріалах справи, однозначно встановити факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в час та дату, вказану в протоколі неможливо. Щодо відмови від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння зазначив, що ОСОБА_2 від такого не відмовлявся, однак на виконання вимог закону, просив працівників поліції надати сертифікат відповідності газоаналізатора, однак у цьому йому було відмовлено, про що працівники в протоколі не зазначили, а з наданого відео такий факт вирізано. Щодо пояснень свідків зазначив, що такі є неналежним доказом, оскільки пояснення написані шаблонно, самими свідками проставлено лише свій підпис під текстом, який уже заготовлений наперед. Даний факт підтверджується навіть тим, що опитування свідка ОСОБА_3 закінчено о 20-03 год., опитування свідка ОСОБА_4 закінчено о 20-08 год., в даних пояснення свідки вказали, що були присутніми при складання працівниками поліції адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 , однак в самому протоколі працівником поліції вказано, що такий було складено о 20-15 год. Дана обставина також свідчить або про упередженість працівників поліції, або про той факт, що свідки взагалі не були ознайомлені зі змістом пояснень, під якими проставили свої підписи. Виходячи з того, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також, що визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини, якої у даному випадку не встановлено, просить справу закрити.
В суді ОСОБА_2 вини у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав, підтримав пояснення, викладені у поданому суду клопотанні і просив справу провадженням закрити.
Представник ОСОБА_2 , адвокат Хвесь В.М., позицію правопорушника підтримав. Вважає, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 зазначеного правопорушення суду не надано, їх здобути в даний час не можливо, а тому просить провадження у справі закрити.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 , його захисника, адвоката Хвеся В.М., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що достатніх доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суду не надано і таких доказів здобути неможливо.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції, до протоколу додано диск з відеозаписом, який ніби-то підтверджує обставини вчинення правопорушення ОСОБА_2 .
З дослідженого диску вбачається п'ять нарізок відеофрагментів, на яких працівниками поліції зафіксовано події, які мали місце 05 грудня 2020 року в період часу з 19-49 год. по 19-53 год., 05 грудня 2020 року в період часу з 21-31 год. по 21-33 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 02-01 год. по 02-05 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 01-51 год. по 01-54 год., 06 грудня 2020 року в період часу з 02-32 год. по 02-35 год.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 093419 від 05 грудня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 нібито, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння 05 грудня 2020 року о 19-35 год.
Отже, правопорушення було вчинено раніше, ніж зафіксований на відео перший сюжет.
Відповідно до статті 31 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-УІІІ "Про Національну поліцію" поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Пунктом 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 встановлює, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
З відеозапису, що міститься в матеріалах справи однозначно встановити факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в час та дату, вказану в протоколі, неможливо.
Більше того, працівниками поліції, як доказ, нібито, вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення надано не повне відео, а нарізки відеозаписів які містять події в різний час, що дають підстави вважати, що так працівники поліції, монтуючи різні відео, намагалися здійснити доказування вчинення ОСОБА_2 адмінправопорушення будь-якими методами.
Захисник поставив під сумнів відеозапис події, зафіксований працівниками поліції на нагрудний відеореєстратор, оскільки копію цього запису не підписано кваліфікованим цифровим підписом, а час і дата події, відображена на відеозаписі, не дає можливості однозначно підтвердити обставини, викладені у протоколі. Також, дослідивши відеозапис події, слід зазначити, що порушено принцип безперервності відеозапису - відсутнє фіксування зупинки транспортного засобу, що не дає можливості однозначно спростувати заперечення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, щодо того, що проходити тест на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_2 не відмовлявся, такий огляд бажав пройти, однак поставивши під сумнів допустимість приладу вимірювання стану алкогольного сп'яніння, просив надати відповідний сертифікат на газоаналізатор "Alcotest Drager № 6810", на що працівником поліції в наданні такого, було відмовлено. Не можливо спростувати і доводи ОСОБА_2 щодо того, що він не відмовлявся від проведення огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в медичному закладі. ОСОБА_2 категорично стверджує, що він не відмовлявся від проходження такого освідчення.
Суд критично оцінює як доказ вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_2 пояснення свідків у справі, оскільки такі не є довільними, а написані по шаблону, одним почерком, тому свідки могли не розуміти, у чому саме розписуються і що посвідчують. Даний факт підтверджується навіть тим, що опитування свідка ОСОБА_3 закінчено о 20-03 год., опитування свідка ОСОБА_4 закінчено о 20-08 год., а в даних поясненнях свідки вказали, що були присутніми при складання працівниками поліції адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 . Однак, в самому протоколі про вчинення адміністративного правопорушення працівником поліції вказано, що такий було складено о 20-15 год., що дає підстави вважати, що свідки взагалі не були ознайомлені зі змістом пояснень, під якими проставили свої підписи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В силу положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
З огляду на вищевикладене, вважаю що матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.247 п.1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважаю, що достатніх доказів, які б могли ствердити про наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_2 немає і їх здобути неможливо, а тому провадження в справі підлягає до закриття за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В зв'язку з закриттям провадження у справі, відповідно до Закону України "Про судовий збір" не підлягає стягненню з ОСОБА_2 такий збір.
Керуючись ст.ст.7, 130 ч.1, 247 п.1, 251, 280, 283, 284, 287, 289, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про судовий збір", суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи Апеляційним судом.
Суддя Остапчук Л.В.