Справа № 569/4239/21
11 березня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі судді ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження №12020185010002247 від 28.12.2020 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, студента 2 курсу Технічного коледжу НУВГП, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, з угодою про визнання винуватості укладеною 26 лютого 2021 року між прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , з участю законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розгляд кримінального провадження відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,-
ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що 28 грудня 2020 року, приблизно о 02:30 год., він, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, скориставшись відсутністю спостереження за ним, таємно проник в салон автомобіля марки «Фольксваген Пасат», д.н.з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , звідки викрав акумулятор марки «Hlgh Power MAX», 78 Am, 780 А, 12 V вартістю 2000 грн.; акумулятор марки «Auto Parf Galaxy Plus» вартістю 2000 грн.; акумулятор марки «SHENCHI 12N5-3В» вартістю 500 грн.; акумулятор «IUSA» УВ4L -B, 12 А вартістю 500 грн.; акумулятор марки 3.МТС.18, 6 В. 18 А.ч ТУУ 31.4-2692301577-002-2002 вартістю 500 грн.; акумулятор з наявним надписом 12N4 -3 В вартістю 600 грн.; домкрат автомобільний вартістю 400 грн., всього на загальну суму 6500 грн.
Однак, довести злочин до кінця у частині розпорядження викраденим майном ОСОБА_3 не вдалось з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був помічений та затриманий мешканцем будинку з викраденим майном.
Своїми діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в сховище ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.
26.02.2021 між прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , з участю законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_4 вказала, що угода про визнання винуватості укладена 26.02.2021 відповідає вимогам чинного законодавства, просила її затвердити та призначити покарання визначене в цій угоді за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі статей75, 104 Кримінального кодексу України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Обвинувачений ОСОБА_7 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, в обсязі обвинувального акту у даному кримінальному провадженні та в обсязі повідомленої йому підозри повністю та беззастережно, підтвердивши суду такі встановлені під час досудового розслідування фактичні обставини як час, місце, спосіб, наслідки вчиненого злочину. Із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений згідний. Просив затвердити угоду про визнання винуватості. Вказав, що наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, йому роз'ясненні та зрозумілі.
Законний представника ОСОБА_9 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник адвокат ОСОБА_6 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_8 надіслав заяву про розгляд кримінального провадження без його участі вказав, що претензій до обвинуваченого немає, викрадене йому повернуто, покарання обвинуваченому призначити на розсуд суду. Крім цього, відповідно до заяви потерпілого, останній надав згоду прокурору у кримінальному провадженні на укладення угоди про визнання винуватості між прокурорм та підозрюваним.
Сторони угоди про визнання винуватості погодили на призначення ОСОБА_3 покарання за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, на підставі статей 75, 104 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Суд переконався, що обвинувачений розуміє, що відповідно до статті 473 Кримінального процесуального кодексу України наслідком укладання та затвердження угоди про визнання винуватості для сторін є - для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку. Для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 і 4 пункту 1 частини 4 статті 474 Кримінального процесуального кодексу України. Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів, обвинуваченому також роз'яснено та зрозуміло.
У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476 Кримінального процесуального кодексу України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальним порядку.
Суд запевнився, що обвинувачений ОСОБА_7 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статті 389 - 1 Кримінального кодексу України.
В судовому засіданні суд переконався також у тому, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При перевірці угоди про визнання винуватості на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції частини 2 статті 15 частини 3 статті 185 Кримінального кодексу України, а також, що при укладенні угоди враховані обставини, які пом'якшують покарання: вчинення злочину неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків; відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також що ОСОБА_7 на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, шкода, завдана кримінальним правопорушенням у розмірі 6500 грн. повністю відшкодована.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.
Злочин, передбачений частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, відносяться до тяжких злочинів.
Згідно частини 5 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Заслухавши учасників судового провадження, враховуючи, що угода про визнання винуватості відповідає положенню частини 4 статті 469 Кримінального процесуального кодексу України та змісту статті 472 Кримінального процесуального кодексу України, і обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі наслідки укладення, затвердження угоди та невиконання, із запропонованим видом та мірою покарання обвинувачений згідний, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим, за участю законного представника та захисника угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, доцільності у його застосуванні немає.
У відповідності до частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У кримінальному провадженні щодо неповнолітнього суд може покласти процесуальні витрати на батьків, опікунів або піклувальників.
Враховуючи, що обвинувачений є неповнолітньою особою, підлягають стягненню з законного представника обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» у розмірі 2 615, 20 гривень.
На підставі частини 2 пункту 1 частини 3 статті 314, статей 368, 370, 374, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 26 лютого 2021 року між прокурором Рівненської місцевої прокуратури ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_3 , з участю законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 та захисника - адвоката ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12020185010002247 від 28.12.2020
ОСОБА_3 визнати винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 15 частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статей 75, 104 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з законного представника ОСОБА_5 витрати на залучення експерта за проведення судової трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 4.6 «Дактилоскопічні дослідження» у розмірі 2 615 (дві тисячі шістсот п'ятнадцять) гривень 20 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд.
Роз'яснити обвинуваченому, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за статтею 389-1 Кримінального кодексу України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1