Справа № 569/14102/20
10 березня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В., за участі секретаря судового засідання Добровчан К. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
в засіданні приймали участь:
позивач: ОСОБА_2
відповідач: ОСОБА_1
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 травня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 471, розірвано. Посилається на те, що справу розглянуто в його відсутність. Вважає за можливе збереження сім'ї, відповідно позов не визнає та заперечує проти розірвання шлюбу.
Крім того у вказаній заяві просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
ОСОБА_2 подано заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, згідно з якими остання просить суд вказану заяву залишити без задоволення, оскільки на дату розгляду цієї заяви сім'я вже не існує два з половиною роки.
Заявник у судовому засіданні 10 березня 2021 року заяву про перегляд заочного рішення підтримав у повному обсязі. Також зазначив, що про дату, час та місце розгляду справи, 09 грудня 2020 року, на якому було прийнято рішення про розірвання шлюбу, йому було відомо.
ОСОБА_2 у судовому засіданні 10 березня 2021 року заперечила щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 284 ЦПК України, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем копії заочного рішення суду, тому суд вважає причини пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення поважними та вважає за необхідне поновити їх.
Судом встановлено, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , зареєстрований 25 травня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, актовий запис № 471, розірвано.
Як вбачається з матеріалів, судом вживалися заходи щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання. Про виклик відповідача в судові засідання свідчать конверти з відмітками «за закінченням терміну зберігання». Крім цього, виклик відповідач було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України".
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Нормою ч. 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.
Судом встановлено, що справу було розглянуто у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Так, заявник вважає, що сторони не втратили одне до одного почуття любові та поваги, а шлюб їхній ще можна зберегти. Позов не визнає та заперечує проти розірвання шлюбу.
Разом із тим суд зазначає, що докази, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною 2 статті 104, частиною 3 статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Частиною 3 статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини 1 статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в частині 1 підпункту «с», «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання».
Позивачка звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що шлюб фактично припинив існування та подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечать інтересам позивачки. При цьому, позивачка категорично заперечує проти скасування заочного рішення, вказує про те, що із відповідачем вони не помирилися.
Судом встановлено, що за час розгляду справи, після винесення рішення суду та до часу розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду сторони не помирилися, що свідчить про небажання позивачки зберегти сім'ю.
Суд вважає, що незгода відповідача на розірвання шлюбу не може бути підставою для скасування заочного рішення суду, оскільки це буде суперечити інтересам позивача.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Отже, враховуючи те, що відповідачем не були надані докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи судом, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260, 287-288 ЦПК України, суд
Поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Левчук О.В.