Справа № 569/3222/21
11 березня 2021 року
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Левчука О. В.,
за участі секретаря судового засідання Крижова В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК-Рівне" на дії Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),-
В засіданні приймали участь:
від скаржника: ОСОБА_1 ;
державний виконавець: Стариченко І. С.
15 лютого 2021 року до Рівненського міського суду Рівненської області надійшла скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК-Рівне" на дії Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), в якій заявник просить суд:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни по прийняттю повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692;
- визнати неправомірним і скасувати повідомлення головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692.
В обґрунтування своїх вимог скаржник вказує, що Рівненським міським судом Рівненської області 01 вересня 2020 року видано судовий наказ №569/12756/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК-Рівне» заборгованості зі сплати внесків та платежів співвласників об'єднання за період з 01.12.2019 по 31.07.2020 в сумі 2287,60 грн. та судових витрат у розмірі 210, 20 грн., який набрав законної сили 03 листопада 2020 року.
28 грудня 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК-Рівне» пред'явило до виконання вказаний судовий наказ.
29 січня 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК- Рівне» отримало повідомлення головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стариченко Іванни Сергіївни від 11.01.2021 року № 1692 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким повернуто судовий наказ № 569/12756/20 виданий 01 вересня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.
У повідомленні про повернення виконавчого документа вказано наступне: «Згідно п. 3, 4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки Платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
В даному випадку у виконавчому документі не зазначено дата народження боржника - фізичної особи.
За відсутності дати народження боржника, автоматизована система виконавчих проваджень дає можливість прийняти єдину виконавчу дію, а саме: «Повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання».
Представник скаржника вважає, що відмова державного виконавця у відкритті виконавчого провадження є обмеженням прав сягувача, оскільки державним виконавцем при розгляді заяви про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 569/12756/20 виданий 01 вересня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області було порушено норми Закону України «Про виконавче провадження», безпідставно відмовлено стягувачу у відкритті виконавчого провадження. Також державним виконавцем не вжито жодних дій для сприяння захисту прав стягувача, та не здійснено запитів до органів державної влади для встановлення дати народження боржника, що передбачено нормами чинного законодавства.
Ухвалою суду від 18.02.2021 вказану скаргу призначе до розгляду в судовому засіданні на 01.03.2021.
Розгляд скарги 01.03.2021 відкладався на 11.03.2021.
11 березня 2021 року від Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) надійшов відзив на скаргу, згідно з яким орган ДВС вважає, що державний виконавець діяв виключно в спосіб та в порядку, що визначені законом, а відтак скарга не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 11.03.2021 представник скаржника підтримав скаргу в повному обсязі з підстав, викладених в останній.
Представник Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у судовому засіданні 11.03.2021 щодо задоволення скарги заперечив та просив суд відмовити у її задоволенні.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
01 вересня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області видано судовий наказ №569/12756/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК-Рівне» заборгованості зі сплати внесків та платежів співвласників об'єднання за період з 01.12.2019 по 31.07.2020 в сумі 2287,60 грн. та судових витрат у розмірі 210, 20 грн., який набрав законної сили 03 листопада 2020 року.
28 грудня 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК-Рівне» пред'явило до виконання вказаний судовий наказ.
29 січня 2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «МЖК- Рівне» отримало повідомлення головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Стариченко Іванни Сергіївни від 11.01.2021 року № 1692 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, яким повернуто судовий наказ № 569/12756/20 виданий 01 вересня 2020 року Рівненським міським судом Рівненської області.
У вказаному повідомленні зазначено, що "Згідно з п. 3, 4 ч.1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки Платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
В даному випадку у виконавчому документі не зазначено дата народження боржника - фізичної особи.
За відсутності дати народження боржника, автоматизована система виконавчих проваджень дає можливість прийняти єдину виконавчу дію, а саме: "Повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання".
Суд зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб -за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У пункті 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею,
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18) зроблено висновок, що «згідно з частинами першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну. Тому відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання».
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 219/7439/14-ц (провадження № 61-31681св18) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 травня 2019 року у справі № 813/2125/16 (адміністративне провадження № К/9901/21841/18).
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 487/3774/16-ц (провадження № 61-42083св18) зробив аналогічний висновок з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14.
У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-45цс14 визначено, що «вимоги до змісту виконавчого листа встановлені частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що потрібно зазначати у виконавчому листі індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи), а пунктом 6 частини першої статті 26 цього Закону встановлено, що у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті 18 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну. Отже, висновок суду касаційної інстанції про те,що відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, слід вважати передчасним».
Така правова позиції викладена і у постанові Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі № 6-62цс14.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, , № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що сама лише відсутність у виконавчому документі окремих відомостей про особу боржника не є підставою для повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.
Відповідно до ч.2 ст.32 Конституції України та ч.1 ст.302 ЦК України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформаціїпро особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.
Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012, відповідно до п. 1 якого збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя, таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Частина 1 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» містить вимоги до виконавчого документа, у якому, зокрема, має бути зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків).
Відповідно до п.6 ч.4 ст.4 цього Закону у разі невідповідності змісту виконавчого листа вимогам статті четвертої виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення.
Разом із тим п.3 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» надає право державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Тому, відсутність у виконавчому документі лише дати народження боржника при наявності його прізвища, ім'я, адреси, реєстраційного номеру облікової картки платника податків боржника, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.
Вищезазначене відповідає правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25.06. 2014 року у справі № 6-62цс14 та у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №639/2561/18-ц.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, яка кореспондується зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно з ч.2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи ненадання державним виконавцем доказів на вживання ним передбачених законом заходів щодо встановлення дати народження боржника, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання неправомірними дій головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни по прийняттю повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692, що є підставою для визнання неправомірним і скасування повідомлення головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692, у зв'язку з чим скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 260, 353, 354, 451 ЦПК України, суд
Скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "МЖК-Рівне" на дії Рівненського міського відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) задовольнити.
Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни по прийняттю повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692.
Визнати неправомірним і скасувати повідомлення головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Стариченко Іванни Сергіївни про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 11.01.2021 №1692.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 11 березня 2021 року.
Суддя Левчук О. В.