Провадження 2/557/114/2021
Справа 557/1542/20
11 березня 2021 року смт Гоща
Гощанський районний суд Рівненської області у складі:
судді Оленич Ю.В.,
секретар судового засідання Лисанець М.В.,
номер справи 557/1542/20,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Гоща в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у будинку АДРЕСА_1 , проживав він, його батьки - батько ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та мати ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також його дружина та брат ОСОБА_2 .
Як стверджує позивач, після смерті його батька спадщину фактично прийняла мати ОСОБА_4 , при цьому юридично її не оформивши.
Коли після смерті матері відкрилась спадщина на спадкове майно (земельну частку (пай), позивач фактично прийняв спадщину, проте, звернувшись до приватного нотаріуса Гощанського нотаріального округу Головного управління юстиції у Рівненській області Строкаля В.Д. з метою видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває у КСП «Симонівське» Гощанського району Рівненської області, яка належала згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0044929 ОСОБА_5 (бабусі позивача), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11 липня 2000 року юридично оформлена за померлим батьком позивава - ОСОБА_3 , після якого спадщину прийняла, але юридично не оформила мати, за відсутності правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Оскільки відсутність правовстановлюючих документів позбавляє позивача можливості реалізувати своє право на спадкування за законом, останній, посилаючись на норми права, які містяться у ст.ст. 16, 328, 1216, 1218, 1225, 1268 Цивільного кодексу України, просить визнати за ним право власності на земельну частку (пай) розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває у КСП «Симонівське» Гощанського району Рівненської області, яка належала згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0044929 ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову не надав.
Ухвалою судді Гощанського районного суду Рівненської області від 14 грудня 2020 року вказана позовна зава прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
10 лютого 2021 року ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області підготовче провадження по даній справі закрито та таку призначено до судового розгляду по суті.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.
Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про місце, час та дату розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, у вказаній заяві останній зазначив, що позов підтримує та просить такий задовольнити.
Відповідач подав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та розгляд справи просить провести у його відсутності.
Суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.
З матеріалів справи судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що стверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гощанського районного управління юстиції у Рівненській області 20 січня 2011 року (арк. спр. 9).
Останній згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0044929, виданого Гощанською районною державною адміністрацією 30 грудня 1996 року, належало право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Симонівське» розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (арк. спр. 18).
Згідно даних свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 липня 2000 року спадкоємцем, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , став її син ОСОБА_3 . При цьому майно, на яке видано дане свідоцтво складається із права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Симонівське» розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (арк. спр. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , про що свідчать дані свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Гощанського районного управління юстиції 19 вересня 2002 року (арк. спр. 10).
Також судом установлено, що спадщину після смерті останнього фактично прийняла його дружина ОСОБА_4 , так як проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте таку не оформила та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказані обставини стверджуються даними витягу про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00008192641 від 20 січня 2011 року (арк. спр. 12), довідки Гощанської селищної ради №02-37/1708 від 19 листопада 2020 року (арк. спр. 20), свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , повторно виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Гощанського районного управління юстиції у Рівненській області 20 січня 2011 року (арк. спр. 11).
Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 , виданих Гощанським районним бюро ЗАГс Рівненської області 27 квітня 1969 року та 01 жовтня 1972 року відповідно (арк. спр. 7, 8), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .
З даних довідки Гощанської селищної ради №02-37/1706 від 19 листопада 2020 року (арк. спр. 21) судом встановлено, що на день смерті ОСОБА_4 , яка була зареєстрована на АДРЕСА_1 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за даною адресою були зареєстровані сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_4 за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа №134/2020, що стверджується даними цієї спажкової справи (арк. спр. 36-49)
Постановою приватного нотаріуса Гощанського нотаріального округу Головного управління юстиції у Рівненській області Строкаля В.Д. від 23 листопада 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Симонівське» розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після свого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (арк. спр. 14).
Позивач, вказуючи на те, що позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування за законом після смерті матері, так як відсутні правовстановлюючі документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.
Спірні правовідносини, що є предметом розгляду у цій справі, регулюються нормами права, які містяться в книзі 6 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08 серпня 1995 року, право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в томі числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснив, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розд. X «Перехідні положення» ЗК (2768-14). Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК (435-15).
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Зважаючи на вимоги ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ч. 1 ст. 1221 ЦК України).
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов'язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.
Зібрані по справі докази вказують, що позивач є спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_3 , однак такої не оформила, відповідач, який є також спадкоємцем, на спадщину не претендує, а будь-яких даних щодо наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 матеріали справи не містять й відповідно сторонами докази на підтвердження їх існування суду не надані, тому з огляду на вимоги зазначених норм закону суд вважає, що за позивачем слід визнати право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Симонівське», розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Водночас суд зауважує, що вимога про визнання права власності на земельну частку (пай) не відповідає вимогам закону, оскільки спадкодавцю належало право на земельну частку (пай), тобто право на умовну земельну частку в гектарах з відповідною грошовою оцінкою без виділення у загальному масиві земель, що не співпадає із поняттям права власності на земельну ділянку, оскільки останнє можливе лише щодо сформованої земельної ділянки.
Однак таке помилкове посилання позивача, на переконання суду, не впливає на підставність його позовних вимог.
При цьому, суд враховує аргументи позивача наведені на підтвердження обставин, зазначених у позову, оскільки такі не оспорювалися відповідачем та знайшли своє підтвердження в ході дослідження наявних в матеріалах справи доказів.
Вказані докази, на переконання суду, є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.
Факт того, що ОСОБА_4 за життя не оформила свого права на спадкове майно після смерті чоловіка, на переконання суду, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у її спадкоємців, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину.
При вирішенні даного спору суд зважає на те, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Задоволення позову, на переконання суду, не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб та відповідає завданням цивільного судочинства, які визначені у ст. 2 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром 2,25 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що перебуває у КСП «Симонівське» Гощанського (Рівненського) району Рівненської області, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_4 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду або через Гощанський районний суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Повне судове рішення складено 11 березня 2021 року.
Суддя Ю.В. Оленич