Справа № 555/1446/20
Номер провадження 2/555/39/21
16 лютого 2021 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі :
головуючого судді - Старовецької Ю.В.
при секретарі - Григорієвій В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Ільчук Андрій Степанович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулись із позовом до АТ КБ «ПриватБанк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ільчук А.С. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог вказує, що 06.12.2007 року між позивачем та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір №0712/03, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 60000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14 % на рік на суму залишку заборгованості. В забезпечення виконання вказаного зобов'язання було укладено договір іпотеки, предметом якого стала ремонтна майстерня, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська у справі №2-4996/11 від 18.04.2011 року було повністю задоволено позовні вимоги щодо стягнення усіх видів заборгованості за вищевказаною кредитною угодою і достроково припинено дію самого договору.
Згідно виконавчого напису №2918, вчиненого 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., було звернуто стягнення на нерухоме майно - ремонтну майстерню, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 . За рахунок коштів, одержаних від реалізації нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: заборгованість за кредитом 56 707,07 доларів США, заборгованість за відсотками - 171 278,79 доларів США, пеня - 203 315,03 долари США.
Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав.
Пред'явивши у 2011 році вимогу про дострокове повернення кредиту за договором та сплати відсотків за користування ним шляхом звернення до суду із позовом, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України та умов укладеного договору змінив строк виконання основного зобов'язання. Нарахування ж відповідачем відсотків за межами дії кредитного договору суперечить положенням чинного законодавства. Вимогу про стягнення пені у розмірі 203 315,06 долари США пред'явлено з пропуском визначеного ч.2 ст.258 ЦК України річного строку позовної давності.
Виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, однак за змістом виконавчого напису №2918 від 11.10.2019 року період, за який стягується заборгованість становить - одинадцять років вісім місяців один день, а саме з 06.12.2007 року по 07.08.2019 року.
Крім того, у відповідь на його звернення від 10.07.2020 року з'ясувалось, що на примусовому виконанні у Березнівському районному відділі ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває ще один виконавчий напис, вчинений 08.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О.
Відповідно до виконавчого напису №23601, вчиненого 08.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПривтБанк» несплачену в строк заборгованість за кредитним договором №218134-cred від 28.03.2008 року в розмірі 25 480,35 доларів США з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 4 813,17 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі - 19 444,68 долари США, заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 9,61 долари США, заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 1212,89 долари США
Також у виконавчому написів вказано строк, за який проводиться стягнення - 3369 днів, а саме з 28.03.2008 року по 18.06.2017 року.
Таким чином, виконавчі написи вчинено з пропуском як загального, так і спеціального строків позовної давності.
За вказаних обставин заборгованість, яка підлягає стягненню на підставі оспорюваних виконавчих написів, не може вважатись безспірною.
З урахуванням наведеного, просить визнати виконавчий напис №23601, вчинений 08.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. тавиконавчий напис №2918, вчинений 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., такими, що не підлягають виконанню.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» позовні вимоги не визнав. У поданому відзиві покликається на те, що відповідно до укладених договорів позивач отримав кредитні кошти і це й факт ним не оспорюється. В порушення положень ст.ст.526,530,610 ЦК України та умов договорів позивач свої зобов'язання належним чином не виконав та не повернув у межах строку, визначеного договорами, суму кредиту, не сплатив проценти за користування кредитними кошами. Оскільки договори є чинний, в кредитора є право вимагати їх виконання у будь-який час. АТ КБ «ПриватБанк» надав усі необхідні документи нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Вказані документи підтверджують безспірність заборгованості, а тому підстави визнавати оспорювані виконавчі написи таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Крім того, вказує, що банк не є належним відповідачем, оскільки немає права видавати виконавчі написи, а справа не підпадає під перелік справі, підвідомчих загальним судам, так як стосується оскарження дій органу владних повноважень - нотаріуса.
На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позову.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
20.08.2020 року заява була прийнята до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
21.09.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, у якій сторона відповідача просить розглянути справу за відсутності представника АТ КБ «ПриватБанк».
14.12.2020 року підготовче провадження у справі було закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача подав письмову заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав повністю, просить провести розгляд справи у його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. в судове засідання не з'явився, хоча був сповіщений про час та місце розгляду справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача старший державний виконавець Березнівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Ільчук А.С. в судове засідання не з'явились, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
06.12.2007 року між ПриватБанком та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду №0712/03. Загальна сума кредиту в рамках кредитної угоди становить 60 000 доларів США. Термін повернення кредиту й окремих його частин, встановлюється договорами про видачу траншів кредиту, а також графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди, що є невід'ємними додатками до договорів про видачу траншів, але не пізніше 04.12.2014 року.
В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитною угодою №0712/03 від 06.12.2007 року ОСОБА_1 було передано банку в іпотеку нерухоме майно - ремонтну майстерню, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , що встановлено із договору іпотеки №0712/03/1 від 06.12.2007.
Згідно кредитного договору №218134-cred від 28.03.2008 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , позичальником було отримано грошові кошти у розмірі 6 000 доларів США. Строк повного погашення кредиту 15.03.2020 року.
Із розрахунку відповідача щодо заборгованості за кредитним договором №218134-cred від 28.03.2008 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 18.06.2017 року становить: заборгованість за тілом кредиту - 4 813,17 доларів США, заборгованість за відсотками - 19 444,68 доларів США, штраф - 1212,89 долари США (відсоток від суми заборгованості), штраф (фіксована сума) - 9,61 долари США.
Згідно виписки із рахунку боржника щодо заборгованості за кредитним договором №0712/03 від 06.12.2007, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , вбачається, що заборгованість за кредитом станом на 07.08.2019 року становить: заборгованість за тілом кредиту - 56 707,07 доларів США, заборгованість за відсотками - 171 278,79 доларів США, пеня - 203 315,03 доларів США; штраф - 21 569,93 долари США (відсоток від суми заборгованості).
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.01.2018 року на підставі виконавчого документу - виконавчого листа №2-4996/2011, виданого 01.02.2012 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровськ відрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь КБ «ПриватБанк» боргу в розмірі 640 460,71 грн.
Відповідно до виконавчого напису №2918, вчиненого 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., було звернуто стягнення на нерухоме майно - ремонтну майстерню, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 . За рахунок коштів, одержаних від реалізації нерухомого майна, пропонується задовольнити вимоги АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі: заборгованість за кредитом 56 707,07 доларів США, заборгованість за відсотками - 171 278,79 доларів США, пеня - 203 315,03 долари США. Період, за який стягується заборгованість становить - одинадцять років вісім місяців один день, а саме з 06.12.2007 року по 07.08.2019 року.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.07.2020 року на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №2918, вчиненого 11.10.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М.відрито виконавче провадження.
Відповідно до виконавчого напису №23601, вчиненого 08.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О., було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПривтБанк» несплачену в строк заборгованість за кредитним договором №218134-cred від 28.03.2008 року в розмірі 25 480,35 доларів США з урахуванням: заборгованість за тілом кредиту у розмірі - 4 813,17 доларів США, заборгованість за відсотками у розмірі - 19 444,68 долари США, заборгованість по штрафам (фіксована частина) - 9,61 долари США, заборгованість по штрафам (відсоток від суми заборгованості) - 1212,89 долари США. Строк, за який проводиться стягнення - 3369 днів, а саме з 28.03.2008 року по 18.06.2017 року.
Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.03.2018 року на підставі виконавчого документу - виконавчого напису №23601, вчиненого 08.12.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. відрито виконавче провадження.
Норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ст.18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу наведених норм можна дійти наступних висновків.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Вирішуючи питання щодо безспірності заборгованості, стягнутої відповідно до оспорюваного виконавчого напису, суд приймає до уваги наступне.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу (п.3.3 гл.16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов'язання боржником порушено.
Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №218134-cred від 28.03.2008 року, укладеним між ПриватБанком та ОСОБА_1 , позичальник з листопада 2008 року перестав сплачувати кошти за кредитним договором.
Проте період, за який проводиться стягнення на підстав виконавчого напису №23601 від 08.12.2017 року - з 28.03.2008 року по 18.06.2017 року.
Як встановлено судом згідно рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 18.04.2011 року банк звернувся до позивача із вимогою про дострокове виконання зобов'язань за кредитною угодою №0712/03 від 06.12.2007 року, позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» було задоволено.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.
Аналогічні висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року (справа №14-10 цс18), від 04.07.2018 року (справа №14-154цс18), від 31.10.2018 року ( справа №202/4494/16-ц). Крім того, як вбачається із оспорюваного виконавчого напису, період, за який стягується заборгованість становить - одинадцять років вісім місяців один день, а саме з 06.12.2007 року по 07.08.2019 року.
Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦПК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), однак як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитною угодою, нарахування пені здійснено за період, що перевищує один рік.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Таким чином, суд погоджується із доводами сторони позивача, що вимога банку не є безспірною, а отже не підлягає задоволенню в порядку вчинення виконавчого напису нотаріусом.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 до АТ комерційний банк «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є законними та обґрунтованими, а отже підлягають до задоволення.
Керуючись Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.18 ЦК України, ст.263-265 ЦПК України,-
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08 грудня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Русланом Олеговичем, зареєстрований в реєстрі за №23601 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором №218134-cred від 28.03.2008 року.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №291 про звернення стягнення на нерухоме майно - ремонтну майстерню, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд Рівненської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: