Справа № 560/5358/20
Головуючий у І інстанції:
Суддя-доповідач: Совгира Д. І.
10 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Совгири Д. І.
суддів: Білої Л.М. Франовської К.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії змінено. Абзац другий резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.12.2019 року по 27.08.2020 року в сумі 3038 (три тисячі тридцять вісім гривень) 84 коп., без утримання з такої суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів". В решті рішення залишено без змін.
22 лютого 2012 року ОСОБА_1 подано до суду апеляційної інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3632,00 грн. (три тисячі шістсот тридцять дві гривні).
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявленої заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів вважає, що вказана заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.3 ст. 143 КАС України).
Відповідно до ч.5 ст.143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 252 КАС України суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо завищення позивачем розміру судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до чч. 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16 та від 16 серпня 2019 року у справі № 755/6702/16-а.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З матеріалів справи встановлено, що 01.09.2020 року між адвокатом Бондарем В.Б. та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги № 31 від 01.09.2020 року.
Згідно акту виконаних робіт відповідно до умов договору №31 від 01.09.2020 року в якому зазначено, що позивачу було надано юридичні послуги, загальною кількістю витраченого часу на 05 год. , що становить 3 632,00 (три тисячі шістсот тридцять дві гривні), зокрема:
- підготовка та формування процесуальних документів (відзив на апеляційну скаргу, клопотань, заяв) 3 год. 00 хв. (2270*40%=2724 грн.);
- вивчення та аналіз практики ВС та інших адміністративних судів в аналогічних спорах 2 год. 00 хв. (2270*20%=908 грн.)
Однак, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до пп.10 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 (далі - Положення №148), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Згідно з п.33 Положення №148 прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.
Водночас, в матеріалах справи відсутні копії журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реєстрацію вказаних вище касових ордерів у встановленому законом порядку.
Таким чином, поданих позивачем квитанцій №251984 до прибуткового касового ордера недостатньо для підтвердження сплати гонорару адвокату в сумі 3632,00 грн., тому вказана сума не може бути стягнена з відповідача у зв'язку з відсутністю належного підтвердження понесених стороною витрат.
Тому, враховуючи вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3632,00 грн. (три тисячі шістсот тридцять дві гривні) задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 310, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
У задоволені заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Совгира Д. І.
Судді Біла Л.М. Франовська К.С.