Справа № 120/4305/20-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк А.Ю.
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
10 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року (прийняте у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач 20.08.2020 звернувся із позовом до Вінницького окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018 включно;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненадання йому письмової інформації щодо базового місяця при проведенні індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненадання йому усіх необхідних документів, в яких зазначено розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.05.2019 для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії;
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку та невиплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області надати йому письмову інформацію щодо базового місяця при проведенні індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області надати йому усі необхідні для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії документи, в яких обов'язково зазначити розмір індексації його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.05.2019;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Вінницькій області перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення, враховуючи раніше виплачену суму такої допомоги.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.10.2020 з урахуванням ухвали від 30.11.2020 про виправлення описки позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, що полягає у ненаданні позивачу письмової інформації щодо базового місяця при проведенні індексації за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області надати позивачу довідку із зазначенням базового місяця для виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, що полягає у ненаданні позивачу всіх необхідних документів, в яких зазначено розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.05.2019 для подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Управління Служби безпеки України у Вінницькій області надати позивачу довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку раніше призначеної пенсії, із зазначенням отриманих сум індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.05.2019.
У задоволенні решти позовних вимог, а саме стосовно ненадання інформації щодо базового місяця при проведенні індексації відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, оскільки позивачу за період з 01.06.2016 по 01.03.2018 включно індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, тому позовні вимоги є обґрунтованими.
При цьому, індексація грошового забезпечення повинна бути врахована до складу грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні та призначення (перерахунку) пенсії за вислугу років. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу всіх необхідних документів, в яких зазначено розмір індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.05.2019 для подальшого звернення до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, підлягають задоволенню.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що що для виплати індексації в 2016 - 2018 роках фінансового ресурсу в УСБУ у Вінницькій області не було, фінансування на виплату індексацію не здійснювалося. Відтак, за відсутності фінансування розрахунки та виплати індексації не проводилися. При цьому зазначає, що «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078), не передбачено механізму виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди, що підтверджується також неодноразовими роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що відсутність у відповідача фінансових ресурсів для покриття витрат з індексації грошового забезпечення не може впливати на зміст та обсяг права позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації зв'язку із зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком позивача.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху.
23.12.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 відкрито апеляційне провадження у даній справі, ухвалою від 04.02.2021 справу призначено до апеляційного розгляду на 24.02.2021 в порядку письмового провадження.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
21.12.2015 позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Наказом начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області № 139 о/с від 15.05.2019 позивача виключено зі списків особового складу Управління та всіх видів забезпечення.
Зміни у службовому стані позивача підтверджуються копією військового квитка серії НОМЕР_2 від 30.07.2019, наявним у матеріалах адміністративної справи.
08.01.2020 позивач звернувся із письмовим запитом до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про надання інформації щодо розміру нарахованої та виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по день звільнення з військової служби, із розбивкою помісячно та зазначенням базового місяця.
За результатами розгляду запиту, відповідачем надано довідку від 13.01.2020 № 53/21-005 про нараховану та виплачену позивачу індексацію за період з 01.01.2016 по 31.05.2019, а також письмово повідомлено, що індексація у вказаний період не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень та фінансування на зазначені цілі.
12.02.2020 позивач повторно звернувся до відповідача зі запитом на інформацію у якому, зокрема, просив нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 15.05.2019 включно.
Листом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 19.02.2020 № 54/Н-2/45 позивача повідомлено, що індексація за період з 01.06.2016 по 15.05.2019 не нараховувалась та не виплачувалась.
У подальшому, позивач звернувся до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області з письмовою заявою від 24.06.2020 у якій просив:
- нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018;
- надати йому письмову інформацію щодо нарахованої та фактично виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, із розбивкою помісячно та зазначенням базового місяця;
- з метою подальшого звернення до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про перерахунок пенсії, надати йому документи, необхідні для подальшого перерахунку пенсії із обов'язковим зазначенням розміру індексації його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 15.09.2019;
- перерахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу при звільненні, виходячи з розрахунку 50 відсотків грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
За результатами розгляду заяви, листом Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 24.07.2020 № 53/Н-4/8 позивачу відмовлено у здійсненні нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2016 по 01.03.2018.
Окрім того, оскільки списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, не надходили на адресу Управління від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, правові підстави щодо направлення документів до органу Пенсійного фонду України стосовно перерахунку пенсії позивача відсутні.
У свою чергу роз'яснено, що відповідно до наказу начальника Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 15.05.2019 № 139 о/с позивачу була нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби у сумі 301099,53 грн. виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер на день звільнення. Оскільки виплата індексації не має постійного характеру та не входить до складу грошового забезпечення, правові підстави для здійснення перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням індексації грошового забезпечення, також відсутні.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже апеляційний суд не надає правової оцінки постанові суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції задоволення позовних вимог за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі - Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно зі статтею 5 Закону № 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 6 Закону № 1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078). Згідно з пунктом 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Оскільки, позивачу за період з 01.06.2016 по 01.03.2018 включно індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.
Відтак, доводи відповідача щодо відсутності видатків на виплату індексації грошового забезпечення за 2016-2018 роки, і, як наслідок, відсутності підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення є необґрунтованими.
Колегія суддів звертає увагу на те, відсутність на рахунках відповідача коштів для виплати індексації грошового забезпечення не є само по собі належним доказом неможливості здійснення вказаних виплат, оскільки відповідачем не доведено, що у бюджеті відповідного рівня, з якого здійснюється відповідне фінансування, кошти на індексацію грошового забезпечення відсутні.
Крім того, відповідачем не надано доказів того, що останнім надсилалися до вищестоящого органу потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Не заслуговують на увагу посилання відповідача на п.1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким інших осіб, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260, яким передбачено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців, оскільки наведені норми стосуються виключно грошового забезпечення, а не його індексації і висновки відповідача, що наведена норма стосується в тому числі і індексації, суперечать нормативно-правовому акту вищої юридичної дії, а саме нормам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17 та від 05.02.2020 у справі №825/565/17.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення заявлених позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.