Постанова від 11.03.2021 по справі 240/15425/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/15425/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

11 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. В вересні 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року адміністративний позов задоволено.

3. Додатковим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 заяву представника позивача про стягнення судових витрат задоволено.

3.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у сумі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривен 00 копійок).

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області / надалі апелянт/ не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

5. Апелянт обґрунтовує скаргу тим, що судом першої інстанції не встановлено, що розмір заявлених судових витрат є абсолютно неспівмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки ч. 3 ст. 134 КАС України для розрахунку розміру витрат на правничу допомогу адвоката вимагає надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості від останнього, що не було виконано заявником.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

12. Судом встановлено, що адвокат ОСОБА_2 представляв інтереси позивача відповідно до договору №02/01 про надання правової допомоги від 17 січня 2020 року м.Житомир та додаткової угоди від 17 січня 2020 року.

13. 24 грудня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2 підписано акт приймання - передачі виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до якого адвокатом надано наступні роботи (послуги):

- усна консультація клієнта зі спірного питання, узгодження правової позиції - 700,00грн.

- збір доказів: підготовка та подання адвокатського запиту до ГУ ПФУ в Житомирській області від 24.01.2020 №08/01 - 300,00грн.

- збір доказів: підготовка та подання адвокатського запиту до Управління СБУ в Житомирській області від 17.01.2020 №02/01 - 300,00грн.

- ознайомлення з матеріалами пенсійної справи №0602008319 - 700 грн.

- підготовка та подання до Житомирського окружного адміністративного суду позовної заяви - 3 000,00грн.

14. При наданні адвокатських послуг, обумовлених Договором та додатковою угодою вартість виконаних робіт становить 5 000 тис. грн.

15. Відповідно до акта приймання-передачі сплаченого гонорару від 01.02.2020 слідує, що позивачем сплачено адвокату ОСОБА_2 кошти в розмірі 5000,00 грн.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

17. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

18. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

19. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

20. Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

21. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

22. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

24. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

25. За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

26. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

27. При цьому частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

28. Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

29. Колегія суддів зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації понесених у зв'язку з розглядом справи втрат на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи (постанова Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 820/2973/18).

30. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

31. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 5000,00 грн, пов'язані з розглядом даної справи, їх розмір є обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірним виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які перелічені у звіті про витрачений час на надання правничої допомоги.

32. Узагальнюючи, суд першої інстанції прийшов до переконання, що представником позивача у зв'язку із розглядом даної справи фактично витрачено на професійну правничу допомогу та доведено обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

33. Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції, погоджується з викладеними мотивами, з огляду на зміст позовних вимог, складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, і вважає, що гонорар адвоката у цій справі є співпірним та розумним, а розмір такого гонорару є обґрунтованим відносно заявлених позовних вимог.

34. Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а додаткове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

35. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

36. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

37. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

39. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області слід залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М.

Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.

Попередній документ
95438456
Наступний документ
95438458
Інформація про рішення:
№ рішення: 95438457
№ справи: 240/15425/20
Дата рішення: 11.03.2021
Дата публікації: 15.03.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них; осіб, звільнених з публічної служби (крім звільнених з військової служби)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (08.04.2021)
Дата надходження: 11.09.2020
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії