Справа № 278/2605/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дубовік О.М.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Боровицького О. А. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанов, винесених у справі про порушення митних правил,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1214/10000/20 від 10 вересня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Зазначає, що оскаржуваною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1 259 928,78 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало встановлення митницею факту порушення митних правил, відповідальність за які передбачена 485МК України, а саме заявлення декларантом неправдивої інформації щодо року виготовлення транспортного засобу, що призвело до зменшення суми митних платежів на 419 976,26 грн.
Разом з тим вказує на те, надані товаросупровідні документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та рахунок-фактура(інвойс) містять підтверджуючу інформацію про заявлений у митній декларації рік виготовлення транспортного засобу.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Рішення мотивоване тим, що декларантом було подано митну декларацію та сплачено митні платежі відповідно до даних, наявних у первинних документах на транспортний засіб. Під час розмитнення товару жодних зауважень з боку митних органів не було, не було і зауважень безпосередньо до митної вартості товару. Також суд зазначив, що при митному оформленні транспортного засобу було подано реєстраційні первинні документи, видані уповноваженим органом, в тому числі іноземним, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, який є достатнім для визначення розміру митних платежів в розумінні п.8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Київська митниця Дермитслужби оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при розгляді справи про порушення митних правил були враховані та зібрані всі докази у їх сукупності та накладено стягнення за таке правопорушення, тобто прийнято законне та обґрунтоване рішення в межах санкції ст. 485 МК України з урахуванням всіх вимог чинного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Київської митниці Держмитслужби від 10 вересня 2020 року в справі про порушення митних правил №1214/10000/20 ОСОБА_1 , як керівника ПП "АМ ТРЕЙД" визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 1 259 928,78 грн.
Постанова мотивована тим, що особою уповноваженою ПП "АМ ТРЕЙД" на декларування відповідно до умов договору про надання послуг № 26122018 від 26.12.2018 року ОСОБА_2 , 29 жовтня 2019 року до відділу митного оформлення митного поста "Житомир-Центральний" Житомирської митниці ДФС було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA101070/2019/063417 для митного оформлення в митному режимі "імпорт" товару : вантажний автомобіль марки MAN L.2007, номер шасі НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення -2014, модельний рік виготовлення-2014. До митного оформлення разом з митною декларацією № UA101070/2019/063417 декларантом подано товаросупровідні документи на вказаний транспортний засіб, а саме, інвойс № 191026.1-MYC/AMTR від 26.10.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.02.2019. Одержувачем ввезеного транспортного засобу є ПП "АМ ТРЕЙД", продавцем - компанія "Compani MAYACAR" ( Польща).
В графі 47 митної декларації № UA101070/2019/063417 здійснено розрахунок митних платежів з урахуванням календарного року виготовлення транспортного засобу - 2014, сума яких склала 145 548,43 грн.
Разом з тим, в ході проведення перевірки щодо достовірності внесених даних про товар та повноти нарахування платежів, на підставі отриманого листа компанії "MAN Truck and Bus Ukraine" від 27.03.20 №28 встановлено, що дата виготовлення автомобіля марки MAN L.2007, номер шасі НОМЕР_1 - 31 травня 2012 року, дата першої реєстрації- 11 вересня 2012 року.
Службовою запискою Управління контролю митної вартості, класифікації походження товарів та прогнозування надходжень від 04.05.2020 року №7.8-15-06/2041.1 поінформовано, що різниця митних платежів станом на день подання електронної митної декларації становить 419 976,26 грн., в тому числі акцизний збір -349 980,21 грн., податок на додану вартість 69 996,04 грн.
Отже, на думку відповідача, ОСОБА_1 вчинено дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру сплати митних платежів в сум і419 976,26 грн., в тому числі акцизний збір-349 980,21 грн., податок на додану вартість 69 996,04 грн. , шляхом подання митному органу свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в якому зазначено дату початку використання (перша реєстрація) транспортного засобу - 11 вересня 2012 року, що не підтвердилось офіційним дилером на території України "MAN Truck and Bus Ukraine", подано недостовірні відомості про дату першої реєстрації, що призвело до неповного нарахування та сплати митних платежів, які справляються у разі ввезення товарів на митну територію, що кваліфіковано за ст.485 МК України та у зв'язку із чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів в розмірі 1 259 028,78 грн.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що належних, допустимих та достатніх доказів про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України не встановлено.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Згідно із статтею 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.
Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Згідно із частиною 1статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до частини 1статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, установлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України.
Матеріалами справи підтверджено, що декларантом при заявлені митної вартості транспортного засобу було надано митному органу до митної декларації, зокрема,_
- виданий компанією-продавцем "Compani MAYACAR" інвойс № 191026.1-MYC/AMTR від 26.10.2019, за змістом якого проданий в рамках контракту №2011/2018 від 20.11.2018 року транспортний засіб MAN L.2007, номер шасі НОМЕР_1 - 2014 року випуску;
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 21.02.2019, згідно якому автомобіль вперше був зареєстрований у 2014 році.
У декларанта на момент подання митної декларації інших документів стосовно дати випуску транспортного засобу не було.
Положеннями пункту 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 № 1118(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що датою першої реєстрації ТЗ, який перебував у користуванні, є дата, зазначена в спеціальній графі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію), наприклад, паспорта німецького зразка, або дата видачі технічного паспорта (свідоцтва про реєстрацію). У разі відсутності даних про дату першої реєстрації, коли модельний чи календарний рік виготовлення ТЗ, зазначений в ідентифікаційному номері, збігається з роком початку його експлуатації, датою виготовлення вважати 1 січня року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, й перевищує його, датою виготовлення вважати 1 липня зазначеного в реєстраційних документах року. Якщо встановлений за ідентифікаційним номером календарний або модельний рік виготовлення не збігається з роком початку експлуатації ТЗ, який зазначено в реєстраційному документі, і є меншим за нього, датою виготовлення вважати 1 січня календарного року, зазначеного в ідентифікаційному номері. У разі неможливості визначення року виготовлення ТЗ за ідентифікаційним номером роком виготовлення вважати рік, що значиться в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. При цьому в разі відсутності в реєстраційних і технічних документах на ТЗ календарної дати виготовлення ТЗ такою датою вважати 1 січня року, зазначеного в реєстраційних і технічних документах на ТЗ. Датою початку користування ТЗ, що були в користуванні та ввозяться на митну територію України, уважається дата першої реєстрації ТЗ, визначена в реєстраційних документах, які видані вповноваженими державними органами та дають право експлуатувати ці ТЗ на постійній основі. У разі відсутності реєстраційних документів першої реєстрації ТЗ датою початку користування вважати перший день першого місяця року, зазначеного в ідентифікаційному номері ТЗ, а за відсутності в ідентифікаційному номері року виготовлення - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах. За наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначення року виготовлення ТЗ достовірність установлюється експертом, що має свідоцтво про право проведення експертних досліджень з відповідної експертної спеціальності та внесений до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян Міністерства юстиції України.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимогст.486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зіст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.1ст.352 МК України передбачає, що під час проведення перевірок посадові особи органів доходів і зборів можуть використовувати документи, визначені Митним кодексом України, податкову інформацію, експертні висновки, судові рішення, документально підтверджені відомості, отримані від уповноважених органів іноземних держав щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів.
Згідно з ч.7 ст.54 МК України, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до п.7 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, власник ТЗ або уповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
З системного аналізу положень МК України та КАС України, а також дослідивши обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст..485 МК України.
Так, митний орган у разі сумніву щодо характеристик транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України, має повноваження запитувати у декларанта додаткові документи або коригувати митну вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про коригування митної вартості відповідачем не приймалось й додаткові документи у декларанта не запитувались.
З огляду на наведені норми митного законодавства, підставою для такого висновку, як декларування недостовірної інформації щодо дати виготовлення та дати першої реєстрації транспортного засобу, яке призвело до заниження митних платежів, можуть бути лише документально підтверджені відомості, надіслані уповноваженими органами іноземних держав.
Натомість, відповідач обґрунтовуючи правомірність винесеної постанови посилається на лист компанії "MAN Truck and Bus Ukraine" від 27.03.20 №28, за змістом якого дата виготовлення автомобіля марки MAN L.2007, номер шасі НОМЕР_1 - 31 травня 2012 року, дата першої реєстрації - 11 вересня 2012 року.
Між тим, вказана компанія є лише офіційним представником іноземної компанії в Україні, яка не є органом, що здійснює реєстрацію транспортних засобів.
При цьому, в оскарженій постанові відповідач жодним чином не обґрунтував підстав надання переваги в доказовій силі листу офіційного дилера "MAN Truck and Bus Ukraine , аніж тим, що подані до митного оформлення декларантом.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеної в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Тобто, для притягнення до відповідальності згідно статтею 485 Митного кодексу України у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
При цьому судом встановлено, що позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Згідно ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеністаттею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно із статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2ст. 2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для його скасування.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Координаційно-моніторингової митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0009/126000/20 від 06 серпня 2020 року та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3ст. 286 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 08 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Боровицький О. А. Совгира Д. І.