Справа № 560/4317/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 07.05.2020, на підставі якого з 01.06.2020 з його пенсії утримується переплата в розмірі 20% щомісячно до повного погашення переплати на суму 126265,08 грн. та зобов'язання повернути безпідставно утримані кошти.
Ухвалою від 10.08.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив позивач ОСОБА_1 .
На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення ґрунтується на приписах ч.6 ст.78 КАС України, за змістом якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким рішенням, за висновком суду, є ухвала Хмельницького міськрайонного суду віл 29 листопада 2019 року у справі №686/19175/16-к. Позивач звертає увагу на те, що вказана ухвала стосується лише ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а не щодо нього, ОСОБА_1 , як особи, щодо якої ухвала не постановлювалась, а в тексті ухвали є лише посилання на його прізвище. Оскільки доказів факту зловживання з його боку не встановлено, а так само подання недостовірних даних, що мало наслідком виплату пенсії, скаржник вважає, що рішення пенсійного органу про утримання виплачених сум пенсії, є протиправним.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Встановлено, що позивач з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримував пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. При призначенні пенсії позивачу відповідачем було взято до уваги довідку, уточнюючу характер роботи, № 110 від 21.06.2005 року АК “Адвіс”, а також акт від 29.06.2005 року зустрічної перевірки документів про стаж та заробітну плату для обчислення пенсії в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, якими підтверджено, що позивач дійсно працював з 20.12.1972 року по 23.05.1987 року на посаді заливщика (заливальника) металу повний робочий день.
29.07.2013 року відповідачем було знову проведено зустрічну перевірку достовірності видачі документів про заробітну плату та стаж роботи для призначення (перерахунку) пенсій, виданих ТДВ “Завод Адвіс”, в ході якої роботодавець не надав відповідачеві первинних документів, які були підставою для призначення пенсії позивачеві, а надав інші документи.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький від 14.08.2013 року № 422 позивачу було припинено виплату пенсії з 01.08.2013 р. на підставі ч. 1 ст. 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих пільговий стаж роботи, виявлених під час повторної перевірки на ТзДВ “Адвіс”.
Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницький до пенсійної справи № 853773 від 14.02.2014 року з посиланням на встановлення переплати за період з 24.06.2005 року по 31.07.2013 року в сумі 126265,08 грн. в зв'язку з наданням недостовірних даних про заробітну плату та довідки, уточнюючої пільговий характер роботи, було вирішено утримувати переплату по 20%, починаючи з квітня 2014 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом порушеного права.
Хмельницький міськрайонний суд постановою від 04 листопада 2014 року у справі № 686/18751/14-а позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому за №422 від 14.08.2013 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 та рішення до пенсійної справи №853773 від 14.02.2014 про утримання переплати в сумі 126265,08 грн. з ОСОБА_1 . Зобов'язано відповідача поновити позивачу виплату пенсії з 01.03.2014 року та виплатити йому суми пенсії не виплачені з 01.03.2014.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2014 року скасовано, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2014 року - скасовано, та залишено без змін постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2014 року.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суду не надано доказів на підтвердження будь-якого зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних; в самому рішенні не вказано ким саме такі недостовірні данні були надані, а тому колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з пенсіонера надміру виплачені суми пенсії, а тому колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.
На виконання судових рішень, стягнуті з ОСОБА_1 кошти за період з 01.04.2014 року по 30.09.2015 року в сумі 3714,66 грн. йому повернуто у жовтні 2015 року, в подальшому виплата пенсії продовжена в повному розмірі, без відрахувань.
В подальшому, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області за результатами розгляду кримінального провадження за заявою управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про кримінальне правопорушення щодо видачі фіктивних довідок, уточнюючих характер роботи, та довідок про заробітну плату, виданих посадовими особами ВАТ "АК АДВІС", ухвалою від 29 листопада 2019 року у справі № 686/19175/16-к, яка набрала чинності 09 грудня 2019 року, доведено вину працівників ВАТ "АК АДВІС", які маючи доступ до службової документації, діючи з корисливих мотивів, в період часу з 1999 по 2013 роки, підшукували осіб від яких отримували трудові книжки, копії паспортів громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи та користуючись окремими документами та інформацією від осіб, вносили завідомо неправдиві відомості в бланки документів, що видавалися ВАТ "АК АДВІС" (трудових книжок, довідок про уточнюючий характер робіт, довідок про заробітну плату).
За змістом ухвали від 29.11.2019 у справі №686/19175/16-к Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області встановив, що посадова особа ВАТ “АК АДВІС” підробила пакет документів, необхідних ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: 21.06.2005 в бланк довідки уточнюючої пільговий характер робіт № 110 від 21.06.2005, виданої на ім'я ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повторно, власноручно, рукописним текстом внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 в період часу з 20.12.1972 по 23.05.1987 працював на ХЗТА на посаді заливальника металу. Підроблену довідку ОСОБА_3 надала на підпис керівнику підприємства ОСОБА_4 та головному бухгалтеру ОСОБА_5 , після чого проставила у ній штамп та печатку ВАТ “АК АДВІС”; 24.06.2005 в бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - Кузіна повторно, власноручно, рукописним текстом внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по віку за Списком №1. 24.06.2005 вищезазначені підроблені документи ОСОБА_3 подала до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, на підставі яких ОСОБА_1 нараховано і в період часу з 24.06.2005 по 31.07.2013 безпідставно виплачено пенсію за віком на пільгових умовах на загальну суму 126265,08 грн.
07.05.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №968200853773 прийнято рішення про утримання надміру виплаченої пенсії в сумі 126265,08 грн. в розмірі 20% місячної пенсії з 01.06.2020 року до повного погашення боргу, у зв'язку з наданням недостовірних документів для призначення пенсії на пільгових умовах, що підтверджують стаж роботи та заробітну плату в ТзДВ "Адвіс".
Про прийняте рішення пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 листом № 3603-3158/К-04/8-2200/20 від 29.07.2020 року(а.с.4).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу фактично виплачена пенсія, на підставі недостовірних даних, що є підставою для стягнення з останнього надміру виплаченої пенсії.
Такі висновки суду першої інстанції, по суті спору відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, однак вказане рішення суду не може бути залишено без змін, з таких міркувань.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII)та Законом №1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Статтею 50 Закону №1058-IV встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Таким чином, відрахування надміру виплаченої суми пенсії можливе лише за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні статті 50 Закону № 1058-IV є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Аналогічне регулювання здійснюється і статтею 103 Закону №1788-XII, за приписами якої суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, визначає «Порядок відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення», затверджений постановою правління ПФУ від 21.03.2003 №6-4 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі МЮУ) 15.05.2003за №374/7695; далі - Порядок № 6-4).
Згідно із приписами пунктів 2, 3 Порядку № 6-4 переплата пенсії - це сума пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій), виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.
Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії (додаток 1).
Згідно зі статтею 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не підлягають поверненню безпідставно набуті:
1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;
2) інше майно, якщо це встановлено законом.
Зі змісту зазначених норм Закону №1058-ІV, Закону №1788-XII та Порядку №6-4 вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе лише за двох умов, зокрема, зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних.
Таким чином, діючим законодавством визначаються дві самостійні підстави для відшкодування зайво сплаченої пенсії, кожна з яких визначає суб'єкта, на якого покладається такий обов'язок в залежності від того, хто із цих суб'єктів вчинив відповідні дії, що призвели до такої зайвої сплати. У випадку зловживань з боку пенсіонера - обов'язок відшкодування може бути покладений на нього, а у випадку подання недостовірних відомостей страхувальником - обов'язок відшкодування зайвих виплат покладається на цього страхувальника.
Для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, повинен достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку з поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.
Такі висновки, наведені Верховним Судом у постанові від 3 жовтня 2019 року по справі №487/3380/16-а.
При цьому, обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення її на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера. В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року по справі №340/624/16-а.
Крім того, за приписами статті 1215 ЦК безпідставно набуті пенсійні виплати підлягають поверненню тільки у тому випадку, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, або у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, а тому зазначені у статтею 1215 ЦК виплати підлягають поверненню тільки у разі наявності цих фактів.
З матеріалів справи видно, що підставою для прийняття Рішення стало встановлення судом у справі №686/19175/16-к, що посадова особа ВАТ «АК АДВІС» підробила пакет документів, необхідних ОСОБА_1 для призначення пенсії на пільгових умовах, а саме: 21.06.2005 в бланк довідки уточнюючої пільговий характер робіт № 110 від 21.06.2005, виданої на ім'я ОСОБА_1 - ОСОБА_3 повторно, власноручно, рукописним текстом внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 в період часу з 20.12.1972 по 23.05.1987 працював на ХЗТА на посаді заливальника металу. Підроблену довідку ОСОБА_3 надала на підпис керівнику підприємства ОСОБА_4 та головному бухгалтеру ОСОБА_5 , після чого проставила у ній штамп та печатку ВАТ «АК АДВІС»; 24.06.2005 в бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - Кузіна повторно, власноручно, рукописним текстом внесла завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по віку за Списком №1. 24.06.2005 зазначені підроблені документи ОСОБА_3 подала до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, на підставі яких ОСОБА_1 нараховано і в період часу з 24.06.2005 по 31.07.2013 безпідставно виплачено пенсію за віком на пільгових умовах на загальну суму 126265,08 грн.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Про вчинення вказаних дій при призначення пенсії позивач не міг бути не обізнаним, не міг не знати про те, що не має права на отримання пільгової пенсії за віком. Такі обставини дають підстави суду зробити висновок про те, що посадові особи ТОВ «Завод «Адвіс» підробляли документи з відома та зі згоди позивача та на його замовлення. Таким чином, вказаним судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено факт зловживань з боку пенсіонера та подання недостовірних даних, що мало наслідком безпідставно виплачену пенсію позивачу.
Відтак, такі обставини дають підстави зробити висновок, що з боку позивача, як із сторони посадових осіб, мали місце зловживання, що призвели до зайвого нарахування пенсійних виплат.
Згідно статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.