Справа № 560/4150/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Франовська К.С.
11 березня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Совгири Д. І. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
У липні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 28636,13 грн. у рахунок погашення податкового боргу, посилаючись на те, що заборгованість утворилась по орендній платі з фізичних осіб у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у позові.В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не дано належної оцінки усім обставинам справи, не враховано, що відповідно до податковогоповідомлення-рішення № 411101-5806-2225 від 07.03.2019 року сума податкового зобов'язання була визначена в розмірі 99060,36 грн. На виконання даного податкового повідомлення-рішення було сплачено до бюджету 98019,78 грн., однак в розрахунку суми заборгованості неправильно зазначено лише про часткову сплату даного податкового зобов'язання в сумі 74111,40 грн., та в довідці про заборгованість вказано про недоїмку в розмірі 24948,96 грн. Суд першої інстанції на невідповідність розрахунків уваги не звернув, внаслідок чого ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам закону.
У відзиві Головне управління ДПС у Хмельницькій області вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно даних контролюючого органу за відповідачем рахується податковий борг в сумі 28 636,13 грн. по орендній платі з фізичних осіб, який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, розмір якого визначений податковими повідомленнями-рішеннями від 26 листопада 2018 року № 0067655806(пеня), № 0067665806(пеня) та від 07.03.2019 № 411101-5806-2225.
Оскільки, відповідачем сума визначеного податковим органом грошового зобов'язання не була сплачена, останній звернувся за її стягненням до суду.
Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов'язку є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України врегульовано, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.
Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків, станом на 30.08.2019 року у відповідача рахувалась заборгованість за попередні роки, на підставі податкових повідомлень-рішень від 26.11.2018 року № 006765580 на суму 18690,63 грн. та № 0067665806 на суму 5000 грн., а також пеня в сумі 217,75 грн., всього 23 908,38 грн.
30 серпня 2019 року відповідач згідно платіжного доручення №14011 сплатив кошти в сумі 98019,78 грн.
З урахуванням наявної заборгованості, податковий орган зарахував суму 23 908,38 грн. в погашення боргу попередніх періодів. Решту коштів в сумі 74111,40 грн. відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України в порядку черговості зарахована в рахунок часткової податкової заборгованості згідно податкового повідомлення-рішення від 07.03.2019 № 411101-5806-2225 (99060,36- 74111,40= 24 948,96 грн.)
За податковими повідомленнями-рішеннями від 26 листопада 2018 року № 0067655806(пеня), № 0067665806(пеня) сума заборгованості становить, відповідно, 2908,98 грн. та 778,19 грн.
Загальна сума податкового боргу становить таким чином, 28 636,13 грн. (24 948,96 грн.+2 908,98 грн. + 778,19 грн.).
Отже, доводи відповідача про неправильність розрахунку суми заборгованості, помилкові.
Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.
Головуючий Франовська К.С.
Судді Совгира Д. І. Боровицький О. А.