Постанова від 11.03.2021 по справі 120/4961/20-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4961/20-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шаповалова Т.М.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

11 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 грудня 2019 р. повному обсязі та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 р. по 17 грудня 2019 р. у сумі 159146,53грн із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, а в період з 01.03.2018 по 17.12.2019 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві відповідач вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги і просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України ухвалила про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегією суддів відхилено клопотання представника ОСОБА_1 про витребування у відповідача відомостей щодо базових місяців індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.3018, з 01.03.2018 по 17.12.2019 та щодо врахування абзаців 4-6 п.5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", як необґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом, 17.12.2019 р. наказом командира військової частини НОМЕР_1 №426-ос позивача виключено із списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення.

З наданої відповідачем відповіді від 21.04.2020 року №12/Б-62 та довідки «щодо належної до виплати індексації грошового забезпечення» вбачається, що у період з 01.12.2015 року по 17.12.2019 року позивачу нарахована індексація грошового забезпечення із врахуванням базових місяців травень 2013 року, травень 2015 року та березень 2018 року.

Відповідно до платіжного доручення від 26.06.2020 року №1408 позивачу виплачено індексацію грошового забезпечення згідно довідки в сумі 22764,53грн. (період лютий 2015-лютий 2018 року).

В грудні 2018 року, з урахуванням індексу споживчих цін, який перевищив 103%, позивачу проведено нарахування та виплату індексації в сумі 71,08 грн., що підтверджується інформацією щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення у 2019 році.

За період з січня 2019 року по грудень 2019 року індексація грошового забезпечення виплачена у листопаді та грудні 2019 року на загальну суму 1832,37 грн., що підтверджується інформацією щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення у 2019 році.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації протиправною, а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року розрахована відповідачем згідно вимог чинного законодавства.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регламентуються Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон №1282-XII).

В розумінні статті 1 Закону № 1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Положеннями статті 2 Закону № 1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші об'єкти індексації, що не передбачені частиною першою цієї статті.

Соціальні виплати, що мають цільовий і разовий характер (допомога при народженні дитини, допомога на поховання, матеріальна допомога, одноразова допомога при виході на пенсію тощо), а також допомога у зв'язку з вагітністю і пологами індексації не підлягають. Підтримка купівельної спроможності провадиться шляхом підвищення розміру зазначених виплат.

Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв'язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка до 01.01.2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону № 1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок №1078) і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників,

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка до 1 січня 2016 р., а з 1 січня 2016 року в розмірі 103 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно пункту 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Суд зазначає, що індексація грошових доходів населення в тому рахунку грошового забезпечення військовослужбовців проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється до 01.01.2016 р. в розмірі 101 відсоток, а з 01.01.2016 р. в розмірі 103 відсотка.

Згідно наданих відомостей про проходження служби позивачем, а також інформації щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення, з урахуванням вимог чинного на кожному періоді служби законодавства з питань порядку нарахування індексації грошового забезпечення, вбачається, що у ОСОБА_1 в період з 2013 року по 2018 рік ( період який впливає на розмір індексації грошового забезпечення позивача в межах часу спірних правовідносин з грудня 2015 року по грудень 2019 року) неодноразово змінювався розмір грошового забезпечення за рахунок основних його складових, який впливав безпосередньо на встановлення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення, а саме:

- перший базовий місяць був в травні 2013 року, у зв'язку з тим, що відповідно до наказу начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 16 травня 2013 року №135-ОС з 08 травня 2013 року ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання своїх службових обов'язків за посадою інспектора прикордонної служи 2 категорії - інструктора відділення активних заходів по боротьбі з наркотрафіком мобільної прикордонної застави «Могилів-Подільський» (восьмий тарифний розряд), на яку його було призначено наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 30 квітня 2013 року №124-ос.

Таким чином, виходячи із зміни в розмірі посадового окладу в бік збільшення за результатами переміщення по службі з п'ятого тарифного розряду на восьмий, базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно став місяць такого збільшення - тобто травень 2013 року.

- другий базовий місяць був в травні 2015 року, у зв'язку з тим, що відповідно до наказу начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 26 травня 2015 року №190-ОС з 22 травня 2015 року ОСОБА_1 вважається таким, що приступив до виконання своїх службових обов'язків за посадою інспектора прикордонної служби 2 категорії - інструктора 3 кінологічної групи кінологічного відділення відділу прикордонної служби «Могилів-Подільський» ІІ категорії (тип Б) (восьмий тарифний розряд), на яку його було призначено наказом начальника Могилів-Подільського прикордонного загону від 07 травня 2015 року №156-ос.

Таким чином, виходячи із зміни в розмірі посадового окладу в бік збільшення за результатами переміщення по службі з п'ятого тарифного розряду на восьмий, базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно став місяць такого збільшення - тобто травень 2015 року.

- третій базовий місяць був в березні 2018 року у зв'язку з тим, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Пунктами 2, 3, 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 визначено:

«2. Установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

3. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

4. Установити, що розмір посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Окрім того, відповідно до пунктів 2, 6, 13 Переліку постанов Кабінету Міністрів України, що втратила чинність, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, визначено, що втратили свою силу Постанови Кабінету Міністрів України:

«2. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осію рядового і начальницького складу та деяких інших осію" (Офіційний вісник України, 2007 р., №86, ст. 3148).

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (Офіційний вісник України, 2010 р., №74, ст. 2632).

13. Постанова Кабінету Міністрів України від13 березня 2013 року №161 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889" (Офіційний вісник України, 2013 р., №22, ст. 742.) »

Таким чином, у зв'язку з зміною з 01.03.2018 року в бік збільшення посадового окладу і відповідно грошового забезпечення позивача в розумінні Законів України "Про індексацію грошових доходів населення" та "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", базовим місяцем для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно став місяць такого збільшення - тобто березень 2018 року.

Зазначений висновок ґрунтується на роз'ясненні Додатку 4 до Порядку (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 526).

А тому суд дійшов обґрунтованого до висновку, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року розрахована відповідачем згідно вимог чинного законодавства.

Щодо вимог позивача про не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 17 грудня 2019 року у повному обсязі та зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення із встановленням фіксованої суми індексації, то суд вірно вказав на їх помилковість, з огляду на наступне.

Позивач, звертаючись з позовними вимогами в цій частині, посилається на абз. 4 п. 5 Порядку №1078, зокрема згідно з яким якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до п. 4 цієї Постанови №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Так, п. 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %, що спростовує доводи представника про індекс споживчих цін у розмірі 241,7%.

Отже, відповідно до п. 5 вказаного Порядку, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.

Разом з тим, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, а тому передбачених законом підстав для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по грудень 2018 року немає.

В грудні 2018 року та за весь період 2019 року індексацію розраховано відповідачем з урахуванням базового місяця березень 2018 року.

Підсумовуючи, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 та з 01 березня 2018 року по 17 грудня 2019 року з мотивів, зазначених у оскаржуваному судовому рішенні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства, яким врегульовано правовідносини, що виникли, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 11 березня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С.

Судді Боровицький О. А. Курко О. П.

Попередній документ
95438422
Наступний документ
95438424
Інформація про рішення:
№ рішення: 95438423
№ справи: 120/4961/20-а
Дата рішення: 11.03.2021
Дата публікації: 05.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.01.2021)
Дата надходження: 21.01.2021
Предмет позову: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
ФРАНОВСЬКА К С
суддя-доповідач:
ФРАНОВСЬКА К С
відповідач (боржник):
Військова частина 2193
заявник апеляційної інстанції:
Безпалько Олександр Іванович
суддя-учасник колегії:
БОРОВИЦЬКИЙ О А
КУРКО О П