Справа № 580/3015/20 Суддя першої інстанції: А.В. Руденко
11 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Степанюка А.Г.,
суддів - Губської Л.В., Епель О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на прийняте у порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
У серпні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - Відповідач, ГУ ДПС у Черкаській області) про скасування податкових повідомлень-рішень №№0003240507, 0003250507.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003250507 про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 1 гривня. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
При цьому, задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем не доведено факту порушення Позивачем вимог законодавства щодо необхідності проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, оскільки копія розрахунку офіціанта від 26.02.2020 року не є належним і достатнім доказом на підтвердження вказаних обставин, позаяк не містить відомостей про місце торгівлі.
Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт реалізації алкогольних напоїв без ліцензії за адресою АДРЕСА_1 , Позивачем не спростовується, а його аргументи щодо існування підстав для скасування податкового повідомлення-рішення базуються виключно на протиправності проведення перевірки, що матеріалами справи не підтверджено. Крім того, суд підкреслив на безпідставності посилання ФОП ОСОБА_1 на неможливості застосування до нього штрафних санкцій у період дії карантину, оскільки правопорушення мало місце до 01.03.2020 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким скасувати податкове повідомлення-рішення №0003240507. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що суд, правильно встановивши відсутність доказів проведення операції без застосування реєстратора розрахункових операцій, прийшов до безпідставного висновку про здійснення реалізації алкогольних напоїв у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » без відповідної ліцензії, позаяк її наявність зафіксована й безпосередньо в акті перевірки, що виключає існування підстав стверджувати про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Після усунення визначених в ухвалі від 06.01.2021 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2021 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС у Черкаській області просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що реалізація алкогольних напоїв без ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями мала місце саме у кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», відсутність такої ліцензії Апелянтом не спростовується, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позову у цій частині. Крім того, зазначає на безпідставності посилання Позивача на мораторій на застосування штрафних санкцій, оскільки він не стосується порушень, які були вчинені до 01.03.2020 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2021 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про не є предметом апеляційного оскарження, судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2020 року посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області на підставі наказу від 18.02.2020 року №286 (а.с. 67), направлень від 25.02.2020 року №000122 (а.с. 37) та №000123 (а.с. 38) була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 за місцями фактичного провадження діяльності: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , висновки якої викладені в акті від 02.03.2020 року №47/23/23/05/ НОМЕР_1 (а.с. 14-17).
У ході перевірки Відповідачем встановлено, що у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , контролюючим органом придбано горілку з вмістом спирту 40% об'ємом 0,25л у скляній пляшці ТМ «Горілочка» по ціні 47,5 грн. Особа, що проводила розрахункову операцію в магазині - ОСОБА_6 , здійснила відпуск товару, видала решту та провела розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО та видала відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек).
У шинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (кафе), проведено контрольну розрахункову операцію на загальну суму 175,0 грн, а саме: замовлено в кафе дві порції перших страв (борщу), дві порції напоїв безалкогольних (узвару) та 0,05л (50 гр.) коньяку ТМ «Shabo» з вмістом спирту 40% на розлив у скляний посуд для споживання на місці.
Особа, що здійснювала обслуговування та відпуск вищевказаного товару в кафе відмовилась повідомити прізвище, ім'я та по-батькові, надала рахунок офіціанта від 26.02.2020 року №б/н, отримала готівкові кошти, здійснила розрахунок (видала решту) та не провела розрахункову операцію через зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим роботи РРО та не видала відповідний розрахунковий документ (фіскальний чек).
Викладене, як зазначено в акті перевірки, свідчить про порушення Позивачем ч. 1 ст. 9, ч. ч. 1, 4 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а також п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі викладених в акті перевірки висновків ГУ ДПС у Черкаській області 27.03.2020 року були прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення:
- форми «С» №0003240507, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» застосована санкція у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. (а.с. 23-24);
- форми «С» №0003250507, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафну санкцію у розмірі 1 грн. (а.с. 25-26).
За наслідками адміністративного оскарження (а.с. 29-34, 39-40) рішенням ДПС України від 25.06.2020 року №22021/6/99-00-06-02-06-06 указані індивідуальні акти залишені без змін (а.с. 41-44).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 20, 62, 75, 80, 81 Податкового кодексу України, ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15, 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон), а також Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19», прийшов до висновку про часткову необґрунтованість позовних вимог, оскільки Позивачем не спростовується відсутність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою: АДРЕСА_1 .
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.
Відповідно до пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 Податкового кодексу України, за якою фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1). Підстави її проведення визначені у пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Згідно п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 ПК України).
При цьому, за правилами п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
У свою чергу, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
При цьому, в силу п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.
Разом з тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів, що посадовими особами ГУ ДПС у Черкаській області при здійсненні фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_2 були складені акти про те, що платник податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) відмовилися розписатися у направленнях на перевірку. Не надані такі акти Відповідачем і до суду апеляційної інстанції.
Наявність підпису у таких направленнях ОСОБА_6 , яка, як вбачається з матеріалів справи, є особою, що фактично проводила розрахункову операцію у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , наведені вище висновки не спростовує, оскільки, як зазначено ГУ ДПС у Черкаській області в акті перевірки, у відзиві на позов та у відзиві на апеляційну скаргу, офіціант у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , відмовився назвати відомості про себе. Викладене, у свою чергу, свідчить, що ОСОБА_6 не може вважатися особою, яка фактично проводить розрахункові операції у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 .
Викладене, у свою чергу, свідчить, що у контролюючого органу не виникло повноважень із проведення фактичної перевірки місце здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 .
Крім іншого, як вірно встановлено судом першої інстанції, надана Відповідачем копія розрахунку офіціанта від 26.02.2020 року не є належним та достатнім доказом проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, оскільки не містить інформації про місце торгівлі (надання послуг громадського харчування).
Отже, Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до правильного висновку, що ГУ ДПС у Черкаській області не доведено проведення фактичної перевірки за адресою АДРЕСА_2 , як і вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення, передбаченого п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи, та відповідно нероздрукування відповідного розрахункового документа, а відтак обґрунтовано скасував податкове повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003250507.
Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003240507, суд першої інстанції не врахував такого.
Згідно ч. 20 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Частиною 2 статті 17 указаного Закону передбачено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
Однак, наголошуючи на тому, у ході фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 працівниками ГУ ДПС у Черкаській області було встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 , особа, яка фактично здійснювала розрахункові операції, здійснила торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд першої інстанції не врахував, що такий висновок перевірки стосувався об'єкту перевірки за адресою: АДРЕСА_2 , шинок «ІНФОРМАЦІЯ_1», а не магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_1 . А тому, зважаючи на встановлені вище обставини відсутності доказів проведення фактичної перевірки у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_2 , а також непідтвердження того, що саме за цією адресою складено розрахунок офіціанта від 26.02.2020 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 року №0003240507.
Разом з тим, колегія суддів відхиляє доводи Позивача про неможливість прийняття оскаржуваних індивідуальних актів в силу положень пункту 52-1 підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України, позаяк останні стосуються порушень податкового законодавства, вчинених протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, у той час правопорушення, на виявленні яких наполягало ГУ ДПС у Черкаській області, мали місце 26.02.2020 року.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.03.2020 року № 0003240507 у зв'язку з відсутністю доказів вчинення податкового правопорушення, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Черкаського окружного адміністративного суду про необґрунтованість позовних вимог в указаній частині.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, що стали підставою для невірного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а рішення суду - скасувати в частині.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з ГУ ДПС у Черкаській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, в сумі 2 102,00 грн., сплачених за подання позовної заяви в сумі 840,80 грн. (квитанція від 17.07.2020 року №0.0.1772027995.1) та апеляційної скарги в сумі 1 261,20 грн. (квитанція від 20.01.2021 року №0.0.1985660155.1) У свою чергу інша частина судового збору в сумі 1 261,20 грн. (2 102,00 - 1 261,20), сплачена згідно квитанції від 17.07.2020 року №0.0.1772027995.1, підлягає поверненню у порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір», як надміру сплачена.
Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 березня 2020 року №0003240507.
Прийняти в указаній частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) податкове повідомлення-рішення від 27 березня 2020 року №0003240507.
Змінити розподіл судових витрат, вказавши, що стягненню з Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 43142920) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) підлягають витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді Л.В. Губська
О.В. Епель
Повний текст постанови складено та підписано « 11» березня 2021 року.