Справа № 320/5011/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
10 березня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шамраївське» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу в частині,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття п.2 наказу Державної служби геології та надр України від 27 червня 2018 року №216 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів» в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3828 від 31 травня 2006 року, виданого ТОВ «Шамраївське», та п.6 Додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 27 червня 2018 року №216 «Перелік спеціальних заходів на користування надрами, дію яких зупинено».
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2020 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не оскаржувався припис, яким було встановлено порушення ним вимог законодавства та на момент винесення відповідачем спірного наказу з боку надрокористувача не в повному обсязі усунуто виявлені порушення законодавства про надра, тому наказ про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3828 від 31 травня 2006 року є правомірним.
Позивач правом подачі відзиву на апеляційну скаргу не скористався. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що на момент прийняття Державною службою геології та надр України наказу від 27 червня 2018 року №216, яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №3828 від 31 травня 2006 року, ТОВ «Шамраївське» виконано передбачені законом заходи для усунення встановлених під час проведення перевірки порушень, зазначених у приписі, про що Державна служба геології та надр України була обізнана.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність за кодом КВЕД 08.11 «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю (основний)» (а.с.59-66 т.1) та є користувачем надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами, виданого 31 травня 2006 року, реєстраційний номер 3828 (а.с.67-68 т.1).
Відповідно до вказаного Спеціального дозволу, виданого на підставі наказу Державної служби геології та надр України від 12.08.2016 №251, позивачу було надано право на видобування граніту, придатного для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви отримані під час подрібнення гранітів придатні для благоустрою, рекультивації і планування, строком до 31.05.2036.
Додатком до вказаного Спеціального дозволу є Угода про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин №3828 від 23.09.2016 разом з додатком 1 «Характеристика ділянки надр з метою видобування корисних копалин» та додатком 2 «Програма робіт з видобування корисних копалин», якою визначені умови користування ділянкою надр, що надана в користування ТОВ «Шамраївське», взаємні права та обов'язки сторін (а.с.69-76 т.1).
В період з 11.04.2018 по 20.04.2018 відповідачем проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин (металічні руди, неметалічні корисні копалини, горючі тверді корисні копалини) щодо надрокористувача ТОВ «Шамраївське», за результатом якої складено акт від 20.04.2018 №06-04/22/2018-066/п (43), яким виявлені порушення вимог законодавства (а.с.77-86 т.1):
1) ст.51 Кодексу України про надра, ст.24 Гірничого закону України, - коригування технічної частини Робочого проекту розробки Шамраївського родовища гранітів в Сквирському районі Київської області не погоджено в установленому порядку;
2) ст.40 Кодексу України про надра, Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 № 114, НПАОН 00.0-1.01-85, - акт про передачу розвіданого Шамраївського родовища для промислового освоєння відсутній;
3) ст.51 Кодексу України про надра, НПАОН 00.0-1.01-85, - план розвитку гірничих робіт за попередній рік не дотримується. Планом на 2017 рік передбачалось видобути 250 тис. м3, фактично видобуто відповідно до форми 5-гр за 2017 рік -66,9 тис. м3;
4) п.17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, - не внесено зміни до Програми робіт (додаток 2), яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 31.05.2006 №3828, у зв'язку із виявленням надрокористувачем протягом трьох років після отримання дозволу описок, очевидних помилок. В п. 3 «Продовження видобування 100,0 м3/рік» Програми робіт технічна помилка, має бути 100,0 тис. м3/рік. Відповідно до Робочого проекту потужність кар'єру 100,0 тис. м3/рік.
На підставі вказаного акту видано припис від 20.04.2018 №186-14/06, яким встановлений строк до 21.05.2018 для усунення порушень та подачі в письмовій формі до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра України матеріалів, які підтверджують факт усунення порушень (а.с.87-88 т.1).
27.06.2018 відповідачем видано наказ №216 «Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень, та внесення змін до наказів», пунктом 2 якого зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до наказу (а.с.89 т.1), відповідно до п.6 якого зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №3828 ТОВ «Шамраївське», з видобування граніту на Шамраївському родовищі (а.с.91 т.1).
Не погоджуючись з зазначеним наказом у наведеній частині, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що на момент видачі відповідачем наказу від 27.06.2018 №216 підстави для зупинення дії Спеціального дозволу №3828 від 31.05.2006, виданого ТОВ «Шамраївське» були ввідсутні.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій визначаються Гірничим законом України, відповідно до ч.1 ст.24 якого гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними надрами); технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).
Відповідно до ст.14 КУпН надра надаються у користування, зокрема, для видобування корисних копалин.
Статтею 15 КУпН передбачено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.
Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу (ч.1 ст.19 КУпН).
Згідно зі ст.51 КУпН правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України, відповідно до п.1 якого Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Відповідно до пп.1 п.3 наведеного Положення основними завданнями Держгеонадр є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - Порядок №615), який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.
Відповідно до п.5 Порядку №615 дозволи надаються на такі види користування надрами: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ); будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.
Відповідно до п.22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди з підстав, передбачених Законом України Про оцінку впливу на довкілля, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:
1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;
2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов'язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров'ю працівників або населення;
4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;
5) наявності підстав, передбачених Законом України Про санкції.
Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов'язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.
Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов'язку проводити на ділянці надр роботи, пов'язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Також, зупинення дії дозволу не є підставою і для переривання строку його дії.
Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.
Отже, порушення надрокористувачем умов та порядку користування надрами, невиконання обов'язків, визначених статтею 24 Кодексу України про надра, а також невиконання у встановлений строк приписів контролюючого органу щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування є підставою для зупинення дії дозволу на спеціальне використання надрами та його дія підлягає поновленню після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.
Відповідно до ст.51 КУпН розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.
Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.
Згідно з абз.5 ч.1 ст.24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач проводить гірничі роботи щодо розробки корисних копалин (гранітів) на підставі Робочого проекту розробки Шамраївського родовища гранітів у Сквирському районі Київської області, розробленого в 1991 році Українським державним інститутом з проектування дорожнього господарства «Укргіпродор» (а.с.92-102 т.1).
Норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини та Угода про умови користування надрами, укладена між позивачем та відповідачем не передбачають обов'язку надрокористувача коригувати раніше затверджені проекти розробки родовищ корисних копалин.
В той же час, у зв'язку із зменшенням техніко-економічного показника промислового освоєння Шамраївського родовища до 100 тис. м3/рік та з метою приведення у відповідність з цим показником технологічної частини вказаного Робочого проекту, ТОВ «Шамраївське» забезпечило розробку відповідного коригування (а.с.103-113 т.1).
Листом від 29.03.2018 №30 позивач звертався до Державної служби геології та надр України з проханням погодити «Коригування технологічної частини робочого проекту розробки Шамраївського родовища гранітів у Сквирському районі Київської області», який отримано відповідачем 30.03.2018 та зареєстровано за вх.№73/90/0210-18 (а.с.114 т.1).
Листом від 04.06.2018 вих.№54 позивач повторно звернувся до відповідача з проханням погодити Коригування технологічної частини робочого проекту розробки Шамраївського родовища, який зареєстровано відповідачем 05.06.2018 за вх.№11695/02/10-18 (т. 1 а.с. 116).
Лише 22 серпня 2018 року листом вих.№1656/03/10-18 відповідач повідомив про погодження «Коригування технологічної частини робочого проекту розробки Шамраївського родовища гранітів у Сквирському районі Київської області» (а.с.119 т.1).
Натомість, відповідно до п. 5.2. Угоди про умови користування надрами відповідач зобов'язаний: своєчасно розглядати звернення Надрокористувача; своєчасно розглядати підготовлені Надрокористувачем програми, плани, звіти, різні матеріали та інші документи , які необхідні для виконання робіт, визначених цією Угодою.
Наведене свідчить про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем вимог ст.51 КУпН та ст.24 Гірничого закону України, оскільки затримка коригування відбулась внаслідок неналежного виконання саме відповідачем своїх обов'язків.
Відповідно ст.40 КУпН розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси корисних копалин яких оцінено, включаються до Державного фонду родовищ корисних копалин і передаються для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №114 затверджено Порядок передачі розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння, який визначає умови передачі для промислового освоєння розвіданих родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок, запаси корисних копалин яких оцінені та визнані підготовленими до промислового освоєння Державною комісією по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) і які включені до державного фонду родовищ корисних копалин (далі - Порядок №114), відповідно до п.2 якого визначено обов'язок користувачів надр до передачі їм родовищ корисних копалин для промислового освоєння повинні отримати в установленому порядку спеціальний дозвіл на користування надрами, якщо інше не передбачено Кодексом України про надра.
Відповідно до п.3, 4 вказаного Порядку підприємства, які проводили геологорозвідувальні роботи, передають користувачам надр на строк розробки корисних копалин, зазначений у спеціальному дозволі: один примірник геологічного звіту про розвідку родовищ корисних копалин, запаси яких оцінені ДКЗ; довідку про виконання рекомендацій, зазначених у рішенні ДКЗ щодо оцінки запасів корисних копалин; акт технічного стану свердловин (для родовищ нафти та газу), який складається за участю представників видобувних підприємств та органів державного гірничого нагляду, а також матеріали щодо усіх ліквідованих у процесі розвідки свердловин; зразки гірських порід, керни свердловин, дублікати проб, які надалі можуть бути використані у процесі вивчення, дорозвідки та розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; збережені розвідувальні гірничі виробки (шахти, шурфи, канави тощо) та свердловини, які можуть бути використані під час розробки родовищ та для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; ліквідовані в установленому порядку виробки та свердловини, виробничо-технічні будівлі, споруди та інше майно; збережені у первинному вигляді наземні й підземні центри та знаки геодезичної (маркшейдерської) опорної сітки та зйомочного обґрунтування, а також знаки біля устя розвідувальних виробок (свердловин, шурфів, штолень та ін.), каталог координат, складений за встановленою системою, та висотних відміток пунктів зйомочного обґрунтування і устя розвідувальних виробок. У разі неможливості збереження знаків біля устя розвідувальних виробок (на орних землях, у руслах річок тощо) ці устя топографічно прив'язуються до реперів, установлених на вільних ділянках землі.
Для передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння спільним наказом підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, та підприємства, яке приймає родовище в промислове освоєння, утворюється міжвідомча комісія.
До складу міжвідомчої комісії включаються представники підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи, підприємства, яке приймає родовище, та представники органів державного геологічного контролю і державного гірничого нагляду (за згодою).
Головою міжвідомчої комісії призначається представник підприємства, яке приймає родовище.
Передача родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, або їх ділянок оформлюється актом, який підписується головою та всіма членами міжвідомчої комісії. До акта додаються довідки, протоколи, описи та інші документи, зазначені в пункті 3 цього Порядку. Наявність суперечностей між членами міжвідомчої комісії фіксується актом (п.6 Порядку №114).
Акт міжвідомчої комісії є підставою для віднесення запасів корисних копалин розвіданого родовища у державному фонді родовищ корисних копалин на баланс підприємства, яке прийняло родовище для промислового освоєння.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виконання положень Порядку №114 стосується питання первинної передачі родовища корисних копалин у промислове освоєння, в той час, як Шамраївське родовище гранітів розробляється з 1959 року.
У протоколі засідання Держкомісії України по запасах корисних копалин №3425 від 15.09.2015 зазначено, що протягом 1958-1959 p.p. Київською геологорозвідувальною експедицією треста «Укргеолнеруд» вперше було розвідане Шамраївське родовище гранітів. З 1959 року родовище перебуває в розробці. Протягом 1986-1988 p.p. Київською геологорозвідувальною партією Правобережної ГРЕ ПДГРП «Північукргеологія» проведені геологорозвідувальні роботи по дорозвідці на площі 5,5 га і переоцінці запасів гранітів Шамраївського родовища (а.с.120-130 т.1).
В той же час, позивач приступив до використання Шамраївського родовища гранітів лише після отримання Спеціального дозволу, тобто після 31 травня 2006 року, при цьому позивач не отримував від підприємств, які проводили геологорозвідку Шамраївського родовища гранітів, документи згідно переліку, зазначеного у п.3 Порядку №114, оскільки нормами вказаного Порядку не передбачений обов'язок підприємства, яке проводило геологорозвідувальні роботи на конкретному родовищі, передавати документи, зазначені у пункті 3, кожному наступному надрокористувачу цього родовища, а тому на позивача не може бути покладено відповідний обов'язок створення або витребовування у попередніх користувачів акту про передачу розвіданого родовища для промислового освоєння.
При цьому, в межах встановленого приписом від 20.04.2018 №186-14/06 строку, вчинено дії щодо оформлення Акта про передачу Шамраївського родовища для промислового освоєння, а саме листом від 23.04.2018 №36 позивач звернувся до відповідача з питання формування міжвідомчої комісії по передачі у промислову розробку Шамраївського родовища гранітів, за результатами розгляду якого листом від 14.05.2018 №8280/03/14-18 відповідач запропонувала залучити для участі у роботі міжвідомчої комісії начальника Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра Овчарова Г.В. (а.с.168 т.1) та 14.05.2018 представниками позивача та відповідача складено Акт прийомки-передачі родовища корисних копалин у промислову розробку (а.с.169-170 т.1).
Щодо не внесення зміни до Програми робіт внаслідок технічної помилки в п.3 «Продовження видобування 100,0 м3/рік» замість «Продовження видобування 100,0 тис. м3/рік» колегія суддів зазначає наступне.
Підпунктом 6 п.17 Порядку №615 встановлено, що зміни до спеціального дозволу вносяться у разі виявлення надрокористувачем протягом трьох років після отримання дозволу описок, очевидних помилок.
Враховуючи, що Угода про користування надрами між позивачем та відповідачем укладена 23.09.2016, для самостійного виявлення описок та помилок законодавством встановлено термін до 23.09.2019 (протягом трьох років) і в межах вказаного терміну позивач мав право звернутись до відповідача із заявою та відповідними документами про внесення змін до додатку №2 до Угоди про умови користування надрами №3828 від 23.09.2016, яка є складовою Спеціального дозволу №3828.
При цьому, на момент здійснення перевірки позивача та складання припису від 20.04.2018 №186-14/06 трирічний термін для самостійного виявлення описки не завершився.
Разом з тим, у визначений вказаним приписом строк ТОВ «Шамраївське» підготувало відкоригований План робіт і листом від 18.05.2018 №45 (тобто до закінчення строку усунення порушення) направив відповідачу заяву про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами разом з пакетом необхідних документів, в якій просив внести зміни в Додаток 2 до Угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 23.09.2016 №3828 (а.с.171 т.1), який зареєстровано відповідачем 21.05.2018 за вх.№10493/02/12-48.
Натомість, лише 16 листопада 2018 року відповідач підписав нову угоду про користування надрами з метою видобування корисних копалин разом з додатком №2 (а.с.181-187 т.1).
Наведене свідчить, що у відповідача були відсутні визначені п.22 Порядку №615 підстави для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3828 ТОВ «Шамраївське», з огляду на відсутність на момент прийняття оскаржуваного наказу порушення позивачем вимог законодавства про надра.
Таким чином, п.2 наказу Державної служби геології та надр України від 27 червня 2018 року №216 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3828 від 31 травня 2006 року, виданого ТОВ «Шамраївське» не може вважатись таким, що прийнятий за наявності правових підстав з урахуванням всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому він не може бути визнаний правомірним та підлягає скасуванню у вказаній частині.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Текст постанови виготовлено 10 березня 2021 року.
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма