11 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/5394/17
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Чебикіної С. О.
від 19.07.2018 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Сулім В. В., Ткаченко Б. О.
від 26.11.2020
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"
про стягнення коштів,
У квітні 2017 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" про стягнення 25 402 300,30 грн пені, 2 455 277,57 грн 3% річних та 12 199 950,97 грн інфляційних втрат у зв'язку із порушенням строків проведення розрахунків за поставлений природний газ, встановлених договором № 16/128-Н від 30.12.2015.
Рішенням від 19.07.2018 у справі № 910/5394/17 Господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 9 893 168,30 грн пені, 2 437 017,39 грн 3% річних та 5 580 911,33 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовив.
Постановою від 22.04.2020 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2019 у справі № 910/5394/17. Прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову повністю.
Постановою від 24.09.2020 Верховний Суд скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 у справі № 910/5394/17. Справу № 910/5394/17 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
За результатом нового розгляду, постановою від 26.11.2020 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/5394/17 в частині розміру пені, що присуджена до стягнення, зменшивши її на 90%. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 у справі № 910/5394/17 залишив без змін.
26 січня 2021 року Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволених позовних вимог, в решті залишити їх без змін.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи", Судом встановлено, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17 скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1 та 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що судами не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2019 у справі № 909/256/18, від 06.03.2020 у справі № 903/796/18, у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду від 31.05.2019 у справі № 924/296/18 та від 23.09.2019 у справі № 908/885/18 та наведено інші постанови Верховного Суду із цитуванням деяких їх абзаців і наголошенням, що в них містяться "аналогічні правові позиції".
Водночас скаржником не конкретизовано яку (які) саме норму (норми) права суд першої та (або) апеляційної інстанцій застосував без урахування висновку щодо її застосування, викладеного в якій із наведених скаржником постанов Верховного Суду та стосовно якої саме норми Верховний Суд викладав такі "аналогічні правові позиції", на які посилається Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" у своїй касаційній скарзі.
Крім того, Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" не обґрунтувало необхідність відступлення від висновків, викладених у пункті 8.28, 8.29, 8.47, 8.48. 8.50 постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 904/1210/18, а зазначило, що такі висновки, на його думку, не повинні братись судом до уваги, оскільки у вказаній справі не ухвалено остаточне рішення.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто не менше 1 600,00 грн та не більше 240 000,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Таким чином в даному випадку судовий збір за подання касаційної скарги про часткове скасування рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17 повинен вираховуватись із оспорюваної суми.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Оскільки Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" просить скасувати і рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17 в частині задоволених позовних вимог, то судовий збір за подання касаційної скарги вираховується із стягнутих пені в сумі 9 893 168,30 грн, 2 437 017,39 грн 3% річних та 5 580 911,33 грн інфляційних втрат, всього - 17 911 097,02 грн. Таким чином судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду повинен сплачуватись у максимально граничній сумі - 480 000,00 грн (240 000,00 грн * 200%).
Однак до касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" не додано доказів сплати судового збору, про що Північним апеляційним господарським судом складений акт № 910/5394/17/09.1-26/82/21 від 26.01.2021.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом:
- конкретизування яку (які) саме норму (норми) права суд першої та (або) апеляційної інстанцій застосував без урахування висновку щодо її застосування, викладеного в якій із наведених скаржником постанов Верховного Суду та стосовно якої (яких) саме норми (норм) права Верховний Суд викладав такі "аналогічні правові позиції", на які посилається Дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи" у своїй касаційній скарзі;
- обґрунтування необхідності відступлення від висновків, викладених у пункті 8.28, 8.29, 8.47, 8.48. 8.50 постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 904/1210/18;
- подання Суду доказів сплати судового збору за звернення з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17 у встановленому порядку та розмірі, а саме в сумі 480 000,00 грн.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
У зв'язку із залишенням касаційної скарги Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" без руху, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17, про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17, викладене в касаційній скарзі, та клопотання № 7/01 від 28.01.2021 про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17, подане 29.01.2021, наразі не розглядаються.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 у справі № 910/5394/17 залишити без руху.
2. Надати Дочірньому підприємству "КиївГазЕнерджи" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Дочірньому підприємству "КиївГазЕнерджи", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко