Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4008/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фактор", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" в особі Філії у м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб", м.Харків
про стягнення 300353,26 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - Гребенюк О.О.
відповідача - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фактор", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" в особі Філії у м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 198251,19 грн. заборгованості, 99125,59 грн. штрафу, 1982,51 грн. інфляційних втрат, 993,97 грн. три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна №21-20/01/07 від 15.01.2020. Витрати з оплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 16.12.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 09.03.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідком відсутності волевиявлення відповідача щодо їх належного отримання, проте, ніяким чином не неналежним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи у розмінні Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/4008/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
15.01.2020 між ТОВ "НВП "Фактор" (позивач, орендодавець) та філією у м. Харків ТОВ "Даймонд Роял Клаб" (відповідач, орендар) був укладений договір №21-20/01-07 оренди нерухомого майна (далі - договір).
Згідно із п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (оренду) приміщення, загальною площею 226,1 кв.м., яке розташоване за адресою: Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, будинок 45 (надалі - “Об'єкт оренди” та/або “Приміщення”).
Відповідно до п. 2.1 договору, об'єкт оренди може використовуватися в якості офісу (далі - “Дозволене використання приміщення”).
У розділі 3 договору сторони погодили, що після підписання даного договору сторонами (уповноваженими ними особами) протягом 3 (трьох) робочих днів, здійснюється приймання - передача об'єкту. При передачі об'єкту оренди складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами (уповноваженими ними особами) в 2 (двох) примірниках. Об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно розділу 4 договору, цей договір вступає в силу з дати набрання чинності та діє до 31 грудня 2020 року. Якщо сторони мають намір продовжити орендні відносини, вони укладають новий договір або додаткову угоду до цього договору. Закінчення строку дії цього договору або його дострокове припинення не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що залишились невиконаними і не звільняє від відповідальності за ті порушення, які мали місце під час дії цього договору.
Відповідно до п. 5.1 договору сторони домовилися, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, за один календарний місяць, починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди, становить 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., з ПДВ (20%).
Згідно із п.5.2. договору орендна плата нараховується до дня фактичного повернення орендарем об'єкта оренди.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що крім орендної плати за користування об'єктом оренди орендар компенсує орендодавцю вартість експлуатаційних витрат, зокрема, але не обмежуючись, комунальних послуг з використаної електроенергії, водопостачання, водовідведення, опалення, вивозу сміття, тощо, не пізніше 5-ти днів, з дати наданих орендарем розрахунків, за тарифами відповідних підприємств.
Пунктом 6.1.2. договору встановлено право орендодавця отримувати від орендаря плату та інші платежі у відповідності з умовами цього договору, яке кореспондується із обов'язком орендаря щодо своєчасного здійснення орендних платежів, встановленого п. 7.2.2 договору.
На виконання умов вказаного договору, згідно з актом №1 приймання - передачі приміщення до договору від 15.01.2020 орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) приміщення, загальною площею 226,1 кв.м., яке розташоване за адресою: Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, б. 45.
У березні 2020 року директор ТОВ ХФ “Даймонд Роял Клаб” звернувся до орендодавця із проханням щодо зменшення орендної плати за договором у зв'язку із розповсюдженням на території України СOVID-19.
01.04.2020 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна №21-20/01-07 від 15.01.2020 (далі - додаткова угода №1).
Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 у зв'язку із введенням Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СOVID-19” на всій території України карантину, сторони погодили, що розмір орендної плати, встановленої п. 5.1 договору складатиме 11612 (одинадцять тисяч шістсот двадцять гривень) 91 копійка. Пунктом 3 додаткової угоди №1 визначено, що вона вступає в силу з 01 квітня 2020 року і діє до 30 квітня 2020 року та є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п. 1 додаткової угоди № 2 до договору оренди нерухомого майна №21-20/01-07 від 15.01.2020 (надалі - додаткова угода №2), укладеної 30.04.2020 між сторонами, останні дійшли згоди викласти п. 5.1 розділу договору 5 “Ціна договору. Порядок розрахунків ” у наступній редакції: “ 5.1 сторони домовилися, що розмір орендної плати за користування об'єктом оренди, за один календарний місяць, починаючи з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту оренди, становить 45000 (сорок п'ять тисяч) грн. 00 коп., з ПДВ (20%)”. Пунктом 3 додаткової угоди №2 визначено, що вона вступає в силу з 01 травня 2020 року і діє до 30 червня 2020 року та є невід'ємною частиною договору.
Актами № 92 від 31.01.2020, № 92 від 29.02.2020, № 92 від 31.03.2020, № 92 від 30.04.2020, № 92 від 31.05.2020, № 92 від 30.06.2020, підписаними сторонами договору підтверджено надання орендарю послуг з оренди приміщення на загальну суму 216 290, 33 гривень.
Актами № 93 від 29.02.2020, № 93 від 31.03.2020, № 93 від 30.04.2020, № 93 від 31.05.2020, № 93 від 30.06.2020, підписаними сторонами договору підтверджено надання орендарю експлуатаційних послуг на загальну суму 26 960, 86 гривень.
30.06.2020 між сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди нерухомого майна № 21-20/01-07 від 15.01.2020 (надалі-угода), відповідно до якої, сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору.
Пунктом 2 угоди встановлено, що договір вважається розірваним з моменту підписання сторонами даної угоди. Відповідно до п. 3 угоди орендар протягом 2-ох календарних днів з моменту підписання даної угоди зобов'язується повернути орендодавцю за актом приймання-передачі об'єкт оренди. Згідно із п. 4 угоди сторони погодили, що станом на момент укладання даної угоди заборгованість орендаря перед орендодавцем по договору, без урахування штрафних санкцій складає 198251 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) гривня 19 копійок. Крім того, сторони підтвердили суму заборгованості орендаря у зазначеному розмірі, шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків за період з 15.01.2020 до 30.06.2020.
Згідно із даними акту звіряння взаємних розрахунків відповідач за весь час користування об'єктом оренди сплатив орендну плату на загальну суму 45000, 00 гривень, з яких З0000, 00 гривень сплачено орендарем - 18.01.2020, а 15000,00 гривень - 10.02.2020, що підтверджується заключними виписками.
У п. 5 угоди сторонні погодили графік погашення заборгованості, відповідно до якого орендар зобов'язаний погасити заборгованість по орендній платі орендодавцю в строк до 31 січня 2021 року за наступним графіком: до 30 вересня 2020 року - 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.; до 31 жовтня 2020 - 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.; до 30 листопада 2020 року - 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.; до 31 грудня 2020 року - 40000 (сорок тисяч) гривень 00 коп.; до З1 січня 2021 року - 38251 (тридцять вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) гривня 19 коп., - на реквізити ТОВ “НВП “Фактор”.
Пунктом 6 угоди встановлено, що у разі порушення орендарем термінів та розміру сплати платежів, встановлених у п. 5 цієї угоди про розірвання договору оренди нерухомого майна № 21-20/01-07 від 15.01.2020, орендодавець має право вимагати дострокового погашення повної суми, що залишилась несплаченою за договором та штрафних санкцій у розмірі 50% від суми заборгованості, по орендній платі, що залишилась несплаченою.
30.06.2020 між сторонами підписано акт №2 приймання-передачі приміщення до договору оренди нерухомого майна № 21-20/01-07 від 15.01.2020, відповідно до якого, орендар повернув, а орендодавець прийняв приміщення, загальною площею 226, 1 кв.м. яке розташоване за адресою: Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, б. 45.
Як вказує позивач, орендар, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором та угодою до нього, оплату заборгованості за встановленим графіком погашення не здійснив, а саме: не сплатив 40000,00 гривень в термін до 30.09.2020, у зв'язку із чим, орендодавець набув права вимагати дострокового погашення повної суми, що залишилась несплаченою за договором та відповідно сплати штрафних санкцій.
У зв'язку із несплатою відповідачем заборгованості у визначений строк, позивач 19.10.2020 направив на адресу відповідача претензію № 1 від 19.10.2020 про сплату заборгованості у розмірі 297376 (двісті дев'яносто сім тисяч триста сімдесят шість гривень) 78 копійок, з яких сума основного боргу складає 198251 (сто дев'яносто вісім тисяч двісті п'ятдесят одна) гривня 19 копійок та сума штрафу у розмірі 99125 (дев'яносто дев'ять тисяч сто двадцять п'ять гривень) 59 копійок. Проте, відповідач, на вказану претензію не відреагував, заборгованість не сплатив.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із орендою майна здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 1 ст. 286 цього ж кодексу передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 762 цього ж кодексу передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним свого обов'язку щодо сплати у повному обсязі орендної плати за користування орендованим майном у заявлений позивачем період за договором оренди та/або спростовували б суму заявленого боргу.
Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 198251,19 грн. за договором оренди №21-20/01-07 нежитлового приміщення від 15.01.2020 є законними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначалося вище по тексту рішення, пунктом 6 угоди до спірного договору оренди встановлено, що у разі порушення орендарем термінів та розміру сплати платежів, встановлених у п. 5 цієї угоди про розірвання договору оренди нерухомого майна № 21-20/01-07 від 15.01.2020, орендодавець має право вимагати дострокового погашення повної суми, що залишилась несплаченою за договором та штрафних санкцій у розмірі 50% від суми заборгованості, по орендній платі, що залишилась несплаченою.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, та встановлено, що його розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 99125,59 грн. підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 993,97 грн. та 1982,51 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, та встановлено, що їх розмір обчислено позивачем арифметично вірно, відповідно заявлена вимога про стягнення з відповідача 1982,51 грн. інфляційних втрат та 993,97 грн. трьох процентів річних підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог у повному обсязі як обґрунтованих, не спростованих відповідачем та підтверджених матеріалами справи.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" (65023, м. Одеса, пров. Нечипуренко, 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 40372296) в особі філії у м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, офіс 2, код ЄДРПОУ ВП 42912910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фактор" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 106-А, код ЄДРПОУ 14057601) - 198251,19 грн. основного боргу, 99125,59 грн. штрафу, 1982,51 грн. інфляційних втрат, 993,97 грн. три проценти річних та 4505,31 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Фактор" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 106-А, код ЄДРПОУ 14057601).
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" (65023, м. Одеса, пров. Нечипуренко, 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 40372296) в особі філії у м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Роял Клаб" (61057, м. Харків, пров. Театральний, 4, офіс 2, код ЄДРПОУ ВП 42912910).
Повне рішення підписано 11 березня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова