33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
про скасування заходів забезпечення позову
"09" березня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/237/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,
розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову
у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ"
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС"
до відповідача 2: ОСОБА_2
про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, договору купівлі - продажу корпоративних прав та актів прийому - передачі
третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_1
секретар судового засідання: Коваль С.М.;
представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ДЕДАЛ" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМ АС" до відповідача 2: ОСОБА_2 про визнання недійсними рішень загальних зборів, договору купівлі - продажу, акту оцінки та приймання - передачі майна.
13 березня 2020 року Господарським судом Рівненської області вжито заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме:
- будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807814856101);
- будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807795156101);
- господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807771056101).
03 березня 2021 року третьою особою ОСОБА_1 подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року вказане клопотання про скасування заходів забезпечення позову прийнято до розгляду, розгляд клопотання призначено в судовому засіданні на 09 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 03 березня 2021 року підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 04 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 04 березня 2021 року розгляд справи по суті відкладено на 23 березня 2021 року.
Згідно з положеннями статті 145 ГПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Розглянувши клопотання третьої особи - ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Клопотання заявника аргументоване тим, що третя особа - ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, зокрема майнового комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначений майновий комплекс складається з будівлі сушки та виробничих приміщень, літера С-1, загальною площею 94.1 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1413985556101; господарського приміщення, літера Т-1, загальною площею 135 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1413947156101; будівлі адміністративно-побутових приміщень, літера Р-1, загальною площею 58,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1414028856101. Водночас, вказане майно зареєстроване за позивачем.
Заявник також зазначає, що заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами та стосуватися предмету судового розгляду.
Щодо вищезазначених обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Ухвалюючи рішення про забезпечення суд відштовхувався від обґрунтувань позовних вимог, в яких позивач заперечував законність відчуження нерухомого майна що знаходилось в статутному фонді товариства, та вказував що проколи установчих зборів засновників товариства, договір купівлі-продажу корпоративних прав, акти прийому - передачі частки в статутному капіталі є підробленими.
Відтак, суд зробив висновок, що у разі перереєатрації/відчуження майна відповідачами під час розгляду справи, або вчинення інших дій щодо майна, вказані обставини можуть утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Водночас суд враховує, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.
Згідно з правилами статті 177 ГПК України, завданням підготовчого провадження є зокрема остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
В процесі підготовчого провадження суд встановив, що спір є корпоративним та стосується корпоративних прав щодо участі позивача в Товаристві з обмеженою відповідальністю "АРМ АС". Суд звертає увагу, що представник позивача неодноразово зазначав в підготовчих засіданнях, що характер спірних правовідносин свідчить про те, що даний спір виник з питань щодо участі позивача у товаристві, яке є одним з відповідачів та є відповідно корпоративним.
Визначаючи на стадії підготовчого провадження предмет спору, характер спірних правовідносин та позовних вимог суд зробив висновок, що спір не стосується правовідносин щодо захисту права власності на нерухоме майно. Зокрема позивачем не заявлено позовних вимог щодо визнання права власності, захисту права власності шляхом заявлення вимог про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном чи вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.
А проте судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке, за твердженням заявника, належить йому.
Відповідно до положень статті 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з правилами статті 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об'єкт нерухомого майна, заявник зобов'язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Такий висновок щодо розуміння сутності інституту забезпечення позову зробив Верховний Суд у своїй постанові від 22.08.2018 (справа №924/150/17).
За змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК України під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Майно, на яке суд наклав арешт не перебуває у власності відповідача. Відповідач не здійснює щодо даного майна правомочності володіння чи користування та не може здійснити розпорядження ним.
Навпаки, правовідносини, що мають місце між позивачем та третьою особою ОСОБА_1 мають спірний характер. А саме, між даними учасниками справи ймовірно має місце спір про речове право щодо даного майна. Однак такі спірні правовідносини перебувають поза межами даного спору, оскільки до предмету спору у даній справі не входять вимоги щодо визнання права власності або вимоги негаторного чи віндикаційного характеру. Суд не розглядає у межах даної справи правовідносини щодо речових прав на майно.
Разом з тим, суд встановивши, що спір є корпоративним та не стосується правовідносин щодо захисту права власності щодо нерухомого майна, зважаючи на критерії розумності, обґрунтованості і адекватності вжиття вказаних заходів та критерії наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, вважає, що вжиті ухвалою суду від 13 березня 2020 року заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 136, 137, 145, 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 від 03 березня 2021 року про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року №918/237/20 задоволити.
2. Скасувати вжиті ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 березня 2020 року №918/237/20 заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстровано за ТОВ "ДЕДАЛ" (код ЄДРПОУ 13976702), а саме:
- будівлю адміністративно - побутових приміщень, літера Р-1, площею 58,8 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807814856101);
- будівлю сушки та виробничих приміщень, літера С-1, площею, 94,7 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807795156101);
- господарське приміщення, літера Т-2, площею 272,3 м.кв. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1807771056101).
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання до Північно-західного апеляційного господарського суду України в порядку статей 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали направити сторонам у справі, оригінал ухвали направити Центру надання адміністративних послуг у місті Рівне (33000, Рівненська область, м. Рівне, майдан Просвіти 2).
Суддя Качур А.М.
підписано 11 березня 2021 року