номер провадження справи 18/147/20
24.02.2021 справа № 908/2460/20
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (юридична адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; поштова адреса: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)
до відповідача комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 23-А)
про стягнення 33937,69 грн.
Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.
при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.
учасники справи:
від позивача: Омельяненко В.В., довіреність № 649 від 24.12.2020, адвокат
від відповідача: не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення з комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради 33937,69 грн. боргу за необліковану електроенергію.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2020 справу № 908/2460/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.
Ухвалою суду від 05.11.2020, після усунення позивачем обставин, що зумовили залишення позову без руху, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/2460/20, присвоєно справі номер провадження 18/147/20, підготовче засідання призначено на 01.12.2020; ухвалою від 01.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 14.01.2021; у підготовчому засіданні 14.01.2021 оголошувалась протокольна ухвала про перерву у підготовчому засіданні до 27.01.2021; ухвалою від 27.01.2021 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 24.02.2021.
У судовому засіданні 24.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача у судовому засіданні 24.02.2021 позовні вимоги підтримав повністю.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що 08.11.2019 представниками ПАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж при здійсненні технічної перевірки електроустановок відповідача встановлено порушення споживачем при користуванні електричною енергією за адресою: м. Запоріжжя, вул. Єнісейська, буд. 8, вимог п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричних мереж, що не є власністю оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку. Порушення зафіксовано актом про порушення ПРРЕЕ від 08.11.2019 № 10000582. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ енергопостачальник прийняв рішення про виконання розрахунку недоврахованої електричної енергії по Акту № 10000582 від 08.11.2019 у розмірі 12240 кВт/г на суму 33937,69 грн., що оформлено протоколом від 26.12.2019. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 11, 15, 16, 526, 530, 599, 610-612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 174, 175, 193 Господарського кодексу України, Закон України “Про ринок електричної енергії” та Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Представник відповідача у судове засідання 24.02.2021 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений під розписку у судовому засіданні 27.01.2021.
Натомість, від відповідача 24.02.2021 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з переговорами щодо узгодження графіку погашення заборгованості між КП “Запоріжремсервіс” та ПАТ “Запоріжжяобленерго”.
До клопотання додано лист КП “Запоріжремсервіс” № 428/01-05 від 17.02.2021, адресований ПАТ «Запоріжобленерго», про узгодження графіку погашення заборгованості, однак не надано доказів направлення зазначеного листа позивачу.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечив.
З огляду на заперечення представника позивача суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про перенесення розгляду справи. Узгодження сторонами графіку погашення заборгованості можливо і на стадії виконання судового рішення.
Відповідач у відзиві на позов з позовними вимогами не погодився та зазначив, що КП «Запоріжремсервіс» є управителем багатоквартирних будинків у м. Запоріжжі. Звертає увагу, що приєднання до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії відбулось на умовах чинного договору про постачання електричної енергії від 01.11.2017 №14445 згідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 321. При цьому договір постачання електроенергії укладено раніше, ніж прийнято постанову НКРЕКП, тому КП «Запоріжремсервіс» не могло знати яких саме вимог необхідно дотримуватися. Вважає, що обґрунтування боргу саме у КП «Запоріжремсервіс» за необліковану електроенергію в частині недотримання вимог щодо приєднання до електропостачання є неправильним. Звертає увагу, що раніше ПАТ «Запоріжобленерго» оформлені акти про порушення, виявлені у споживачів за адресами будинків, які не включені до договору. На пропозиції включити в діючий договір неврахованих споживачів позивач необхідних дій не здійснив. За доводами відповідача, при складанні акта про порушення його представник був відсутній, але в акті зазначено про відмову його від підпису у присутності невідомого свідка. Жодної інформації про проведення засідання комісії відповідач не отримував, тому фактично був позбавлений права надати свої пояснення щодо виявлених порушень. Також відповідач зазначив про незрозумілість розрахунку позивача. Крім того, на думку відповідача, позовні вимоги мають бути не до КП «Запоріжремсервіс», а безпосередньо до кінцевих споживачів, тобто, мешканців будинку, які укладали з позивачем договір про електроспоживання. Просив в позові відмовити.
Позивач у відповіді на відзив зазначив, що у заяві-приєднанні, укладеній та підписаній КП «Запоріжремсервіс» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 14445 від 01.11.2017, включено до переліку об'єктів - об'єкт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Єнісейська, буд. 8. Відносно доводів відповідача, що нібито його представник начальник відділу Панченко В.П. не був присутній при складанні Акту про порушення та КП «Запоріжремсервіс» не був повідомлений про проведення комісії з розгляду Акту про порушення позивач вказав, що перевірка житлового будинку проводилась у присутності начальника відділу Панченко В.П., яким було забезпечено безперешкодний доступ до електроустановки. Представник відповідача Панченко В.П. від підпису Акту про порушення відмовився, що зафіксовано за участю свідка ОСОБА_1 . Другий екземпляр Акту про порушення ПРРЕЕ від 08.11.2019 за № 10000582 направлено на адресу відповідача 15.11.2019 рекомендованим листом з повідомленням, який отримано представником відповідача. Як зазначено в п. 11 акту про порушення, представника відповідача запрошено на засідання комісії з розгляду Актів про порушення для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на 05.12.2019. Представник відповідача своїм правом бути присутнім на засіданні комісії по розгляду Акту про порушення скористався, направив головного енергетика Кравцова О.В., проте, 05.12.2019 вирішено засідання комісії перенести на 26.12.2019, про що представник відповідача енергетик Кравцов О.В. не заперечував та був ознайомлений під підпис, який міститься в протоколі засідання комісії від 05.12.2019. Відносно посилання відповідача на незрозумілість розрахунку недоврахованої електроенергії позивач зазначив, що розрахунок виконано згідно п.8.4.6, п.8.4.7, п.8.4.12ПРРЕЕ, якими передбачено нарахування у разі виявлення такого порушення, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Нарахування по акту проведено за 184 дні за період з 08.05.2019 по 08.11.2019, тобто за 6 календарних місяців. Доводи відповідача про покладення відповідальності на кінцевих споживачів - мешканців будинку позивач спростовує тим, що на виконання рішення Запорізької міської ради № 520 від 01.09.2017 та для забезпечення електропостачання багатоквартирних будинків, що передані в управління КП «Запоріжремсервіс», яке у розумінні Правил є споживачем електроенергії, укладено договір про постачання електричної енергії і за його умовами споживач зобов'язався, зокрема, не допускати порушень Правил та несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.
З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
За період дії карантину звернень щодо необхідності реалізації своїх прав в більш тривалий термін від учасників справи не надходило.
Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (Постачальник електричної енергії, позивач у справі) та комунальним підприємством “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (Споживач, відповідач у справі) 01.11.2017 укладений договір про постачання електроенергії № 14445 (надалі - Договір про постачання).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 13.11.2018 прийнято постанову № 1415 “Про видачу ПАТ “Запоріжжяобленерго” ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом”.
Відповідно до п. 1 вказаної постанови, НКРЕКП видано ПАТ “Запоріжжяобленерго” (код ЄДРПОУ 00130926) ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме: на території Запорізької області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності ПАТ “Запоріжжяобленерго”, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством).
З 01 січня 2019 року публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Запорізької області на підставі отриманої ліцензії, що видана на підставі постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415. Тобто з 01.01.2019 позивач є Оператором системи розподілу та надає послугу з розподілу.
Згідно до статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії», договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі тилових договорів, форма яких затверджується Регулятором (НКРЕКП).
Частиною 3 підпункту 1.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) встановлено, що договір споживача з оператором системи укладається з кожним споживачем, електроустановки якого приєднані на території діяльності оператора системи.
Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
На виконання вимог законодавства в сфері електроенергетики, зокрема, постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415 позивачем, для забезпечення публічності, розміщено на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» та Заяви-приєднання.
Зважаючи на зміни у законодавстві, відповідачем підписано Заяву-приєднання до «Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» на умовах Договору про постачання електричної енергії № 14445 від 01.11.2017. В зазначеній заяві-приєднанні включено до переліку об'єктів - об'єкт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Єнісейська, буд. 8.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання і укладений сторонами в редакції позивача, опублікованій на офіційному веб-сайті ОСР: http//www.zoe.com.ua «Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії» (надалі - Договір про розподіл).
Відповідно до п. 2.3. Договору про розподіл Споживач оплачує за розподіл (передачу) електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком № 4 «Порядок розрахунків».
Пунктом 2.3.1 Договору про постачання та п.п. 1 п. 6.1 Договору про розподіл визначено, що Споживач зобов'язується виконувати умови Договору.
Пунктом 4.2.3 Договору про постачання передбачено, що споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердж. Постановою НКРЕ від 4 травня 2006 № 562 (надалі - Методика), у разі таких дій Споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Відповідно до п. 8.7. Договору про розподіл у разі виявлення представниками Оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором. Акт про порушення підписується представником Оператора системи та Споживачем або представником Споживача. Представником Споживача є особа, яка знаходиться на території об'єкта споживача під час проведення перевірки та допустила представників Оператора системи до перевірки об'єкту. У разі відмови Споживача або представника Споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником Оператора системи та двома будь-якими незаінтересованими особами, за умови посвідчення їх осіб. На підставі акта про порушення уповноваженими представниками Операторами системи під час засідання комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом. У разі якщо при оформленні протоколу комісією було допущено механічні помилки (описки), то такі помилки усуваються шляхом оформлення комісією відповідних змін до протоколу. На засідання комісії про внесення змін до протоколу запрошується Споживач.
Представниками Запорізьких міських електричних мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» 08.11.2019, за участю представника відповідача начальника відділу Панченко Валерія Петровича, проведено технічну перевірку об'єктів електропостачання КП «Запоріжремсервіс» ЗМР за адресою: м. Запоріжжя, вул.Єнісейська, буд 8, в ході якої виявлено порушення: п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: «самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не є власністю оператора розподілу з порушенням схеми обліку. Підключення освітлення сходових клітин виконано на мережі 0,22 кВ: 1) мідним дротом перетином 1,00 мм2 з поверхового щитка 1 під'їзд, 2 поверх; 2) мідним дротом перетином 0,5 мм2 з поверхового щитка 1 під'їзд, 1 поверх. Порушення виявлено під час технічної перевірки».
За фактом виявленого порушення складено акт про порушення № 10000582 від 08.11.2019, який підписано представниками позивача та свідком ОСОБА_2 (ID карта № 003130997, орган що видав 2325, дата видачі 20.03.2019), яка засвідчила відмову представника відповідача від підпису.
Екземпляр Акту разом з додатком № 1 та запрошенням на засідання комісії на 05.12.2019 направлено відповідачу поштою 15.11.2019.
Засідання комісії по розгляду Акту про порушення 05.12.2019 проводилось за участі представника відповідача - головного енергетика Кравцова О.В., проте, 05.12.2019 вирішено засідання комісії перенести на 26.12.2019, про що представник відповідача не заперечував та був ознайомлений під підпис, який міститься в протоколі засідання комісії від 05.12.2019.
Протокольним рішенням комісії від 26.12.2019 затверджено розрахунок необлікованої електричної енергії по Акту про порушення від 08.11.2019 року за № 10000582 в розмірі 12240 кВт/г на загальну суму 33937,69 грн. Представник відповідача своїм правом бути присутнім на засіданні комісії по розгляду Акту про порушення не скористався.
Екземпляр протоколу та розрахунок по акту порушення № 10000582 від 08.11.2019 та рахунок направлено на адресу відповідача 27.12.2019. Зазначені документи отримані відповідачем 02.01.2020, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.
Невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати визначеної за результатом розгляду акта про порушення вартості необлікованої енергії підставою для звернення з даним позовом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії” постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Частиною 2 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
За визначенням п. 5.5.5 ПРРЕЕ, Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 4) здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; 5) дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 6) забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 10) узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; 22) утримувати власні мережі у стані, що відповідає вимогам нормативних документів.
Абзацом 2 п. 2.3.3 ПРРЕЕ визначено, що підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виявлення порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або Методики, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) та за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно складеного позивачем, за участі представника Споживача, акта про порушення № 10000582 від 08.11.2019 встановлено порушення відповідачем п. 5.5.5 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення струймоприймачів до електричних мереж, що не є власністю оператора системи, електропроводки з порушенням схеми обліку.
При складанні вказаного Акту про порушення був присутній уповноважений представник споживача - начальник відділу Панченко Валерій Пертович, яким забезпечено доступ до електроустановки, однак від підписання з ознайомленням акту представник відповідача відмовився, про що в акті зроблено відповідний запис. Акт підписаний двома уповноваженими представниками позивача, а також незаінтересованою особою (свідком) Хіцай І.С., особу якої посвідчено.
Отже, вищевказаний Акт складений з додержанням вимог п. 8.2.5 ПРРЕЕ, містить усі необхідні дані та підписи, чим спростовуються твердження відповідача про відсутність його представника під час перевірки та не засвідчення належним чином його відмови від підпису.
Відповідно до п. 8.2.6 ПРРЕЕ, представника відповідача запрошено на засідання комісії з розгляду Актів для визначення обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії, яке призначено на 05.12.2019, про що зазначено в Акті про порушення.
Як свідчать матеріали справи, на засіданні комісії з розгляду актів про порушення 05.12.2019 представник відповідача був присутній, на друге засіданні комісії 26.12.2019 представник відповідача не з'явився. Екземпляр протоколу, розрахунку та рахунку на оплату направлено 27.12.2019 на адресу відповідача.
На час проведення засідання комісії 26.12.2019 та здійснення розрахунку внесено зміни до Правил роздрібного ринку електричної енергії згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019, яка набрала чинності 27.07.2019.
Розрахунок недоврахованої електричної енергії по Акту № 10000582 від 08.11.2019 проведено згідно п. 8.4.8 та 8.4.12 ПРРЕЕ за порушення, що відповідає підпунктам 6-8 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ, у кількості 12240 кВт.год за період з 08.05.2019 по 08.11.2019 (пів року) на загальну суму в розмірі 33937,69 грн.
У відповідності до пункту 8.4.12 у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою:
W доб.с.п = Р с.п. . t вик.с.п., де
Р с.п. -потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами у разі підключення до однієї фази;
t вик.с.п.-час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).
Отже, при розрахунку за порушення, яке передбачено п. 8.4.2 ПРРЕЕ, вимірювання сили струму споживання проводу, яким було здійснено самовільне підключення, не вимагається.
Відповідно до п. 8.2.7. глави 8.2 ПРРЕЕ (з внесеними змінами) кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Отже, відповідач мав право оскаржити в суді рішення комісії з розгляду Актів про порушення ПРРЕЕ, але до теперішнього часу не скористався своїм правом.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим. Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Відповідач виставлений позивачем на підставі акта про порушення рахунок не оплатив, що є порушенням умов Договору про постачання та Договору про розподіл, а також норм законодавства України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з КП «Запоріжремсервіс» 33937,69 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію є такою, що ґрунтується на законі, та заявлена до стягнення правомірно.
Стосовно твердження відповідача, що за позовом мають відповідати співвласники багатоквартирних будинків, а не КП «Запоріжремсервіс», суд зазначає наступне.
Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов'язаних з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління, а також визначення основних засад організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюється чинним законодавством України, зокрема Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”, Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №13 від 02.02.2009.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України № 417-VIII “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” - управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі - ББ). Управління ББ управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління ББ (ч. 1 ст. 11 Закону).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” “ управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Статтею 1 Закону України № 417-VIII визначено: “співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку” та “спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-о городжу вальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія”.
Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затвердженні наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 02.02.2009 № 13, визначено наступне:
- пункт 1.2 Правил: об'єкт управління (далі - об'єкт) - окремий житловий будинок, споруда або група будинків і споруд, які становлять цілісний житловий комплекс, разом з прилеглими до них прибудинковими територіями, що надається в управління. При цьому: а) житловий комплекс - єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс; б) спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на при будинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія (п. п. 6 п. 1 ст. 1 Закону № 417-VIII); послуга з управління будинком - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби власників, співвласників в ефективному управлінні належним їм майном, підтриманні об'єкта в належному технічному стані, організації забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах; управління будинком - дії, спрямовані на забезпечення сталого функціонування будинку та прибудинкової території відповідно до їх цільового призначення і збереження їх споживчих якостей, а також на організацію забезпечення потреби мешканців будинку в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Функції з управління будинком та забезпечення його належної експлуатації власники, співвласники або за їх дорученням балансоутримувач здійснюють самостійно чи через особу, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком (управитель);
- пункт 1.3. Правил: управління будинком передбачає виконання таких функцій: 1) планування заходів щодо збереження та сталого функціонування об'єкта, наданого в управління, та організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до вимог пункту 3.3 цих Правил; 2) організацію належної експлуатації та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення згідно з вимогами пунктів 3.7, 3.8 цих Правил; 3) організацію забезпечення потреб мешканців об'єкта в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з вимогами пунктів 3.9-3.11 цих Правил;
- пункт 1.4. Правил: особою, що здійснює управління будинком, є: 1) у разі здійснення управління будинком відповідно до договору із власниками, співвласниками усіх житлових і нежитлових приміщень об'єкта або за їх дорученням із балансоутримувачем (далі - замовник) - управитель; 2) управитель відповідає за стале функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта, наданого в його управління, відповідно до його цільового призначення, а також за організацію забезпечення потреби мешканців об'єкта в отриманні житлово-комунальних послуг відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
- пункт 1.5. Правил: для здійснення функції з управління будинком власники, співвласники можуть самостійно укласти з управителем договір (далі - договір про управління), що оформляється відповідно до законодавства, або уповноважити будь-яку іншу особу на здійснення від їх імені таких дій;
- пункт 1.7. Правил: для забезпечення належного функціонування і збереження споживчих властивостей об'єкта та організації забезпечення потреб мешканців об'єкта житлово-комунальними послугами відповідно до стандартів, нормативів, норм, порядків і правил особа, що здійснює управління будинком, у порядку, передбаченому законодавством, укладає договори: із мешканцями об'єкта - про надання житлово-комунальних послуг; із виробниками - про умови надання житлово-комунальних послуг; із виконавцями - про надання житлово-комунальних послуг (у разі якщо особа, що здійснює управління будинком, не є виконавцем цих послуг).
Так, умовами договорів про надання послуг з утримання ББ, укладених між управителями та співвласниками ББ на виконання рішення № 520 від 01.09.2017, визначено наступне: в управління передається майно об'єкта, що належить власникам (співвласникам) окремих приміщень на праві спільної власності (пункт 3 договорів); управитель зобов'язується забезпечувати належну експлуатацію та утримання об'єкта відповідно до його цільового призначення і здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир та приміщень такого об'єкта; здійснювати управління майном особисто (підпункти 2, 4 пункту 10 договорів); управитель мас право від свого імені вчиняти щодо об'єкта правочини, необхідні для дотримання правил управління будинком (пункт 11 договорів).
Відповідно до п. 84 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергії для власного споживання.
Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 01.09.2017 № 520 “Про призначення управителів багатоквартирних будинків м. Запоріжжя” призначено управителями ББ: ТОВ “КК “Мрія”, КП “Запоріжремсервіс”, ТОВ “КК “Місто для людей Запоріжжя”; уповноважено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Бородая О.М. укласти договір з надання послуг з управління ББ м. Запоріжжя від імені власників ББ з переможцями конкурсу; зобов'язано КП “Наше місто” до 31.10.2017 вчинити всі необхідні дії щодо передачі ББ в управління управителям, призначеним цим рішенням, в порядку передбаченому Правилами управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13.
Таким чином, на виконання вищезазначеного рішення Запорізької міської ради та для забезпечення електропостачання багатоквартирних житлових будинків, що передані в управління КП «Запоріжремсевіс», яке у розумінні Правил є «споживачем електричної енергії», укладений договір про постачання електричної енергії № 14445 від 01.11.2017 з ПАТ “Запоріжжяобленерго”, за умовами якого Споживач взяв на себе зобов'язання забезпечити належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та електроприладів; невідкладно повідомляти оператора системи про недоліки в роботі вузла вимірювання; не допускати порушення Правил та нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань (п. 6.2 договору про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Слід зазначити, що в судах першої та другої інстанцій вже розглянуті справи з аналогічно викладеною позицією відповідача (зокрема, №№ 908/1006/19, 908/1276/19, 908/1456/19, 908/3476/19, 908/3286/19), де судами встановлено, що саме Управитель ББ у розумінні норм законодавства є “споживачем електричної енергії”, а за умовами укладеного договору про розподіл відповідач зобов'язаний утримувати електроустановку у належному технічному стані, не допускати порушення ПРРЕЕ та нести повну відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання умов Договору про постачання та Договору про розподіл щодо своєчасної оплати виставленого позивачем рахунку не надав.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з комунального підприємства “Запоріжремсервіс” Запорізької міської ради (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 23-А; ідентифікаційний код 22144952) на користь публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25; ідентифікаційний код 00130926) 33937,69 грн. (тридцять три тисячі дев'ятсот тридцять сім грн. 69 коп.) заборгованості за недовраховану електричну енергію та 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 09.03.2021.
Суддя В.В. Левкут