Рішення від 04.03.2021 по справі 905/1965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

04.03.2021 Справа № 905/1965/19 (905/39/21)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі судового засідання (помічника судді за дорученням) Кульбакової Л.В., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Київської торгово-промислової палати до Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення 93 045, 40 грн,-

За участю представників сторін:

від позивача: Хімчук Н.І., Плотян Д.С. (за довіреністю);

від відповідача: Щербань Л.А. (за довіреністю);

ОБСТАВНИ СПРАВИ:

Київська торгово-промислова палата звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення 93 045, 40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається неналежне виконання відповідачем вимог договору №03203929 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 10.05.1999 року.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1965/19 (905/39/21) за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.03.2021 року.

02.03.2021 на електронну пошту Господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнає позовні вимоги в повному обсязі.

У судове засідання 04.03.2021 з'явились представник позивача та представник відповідача.

Відповідно до вимог ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

10.05.1999 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (станом на момент подання цієї позовної заяви, відповідно до запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, назва Відповідача - Акціонерне товариство «К.Енерго») (далі - Відповідач) та Київською торгово-промисловою палатою (далі - Позивач) укладено Договір №032-0392-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі- Договір).

Відповідно до п.1.1. предметом Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п 2.2.1. - 2.2.3. Договору «Енергопостачальна організація» зобов'язується: постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору. Підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською державною адміністрацією. При зміні тарифів повідомляти абонента у п'ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження держадміністрації міста Києва про їх змінення.

«Абонент» зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. «Абонент» зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, які передбачені у Додатку №4 до Договору, додержуватися умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені в Додатку №7 до Договору. Також в Додатках №8 та №9 до Договору «Абонент» зобов'язався зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж «Абонента» (п. 2.3.1 - 2.3.4 Договору).

«Енергопостачальна організація» має право вимагати від «Абонента» виконання умов цього Договору. В разі зменшення обсягів палива на теплових джерелах, чи несвоєчасної оплати в терміни, передбачені Додатком №4, «Енергопостачальна організація» залишає за собою право в односторонньому порядку введення обмежень «Абоненту» встановленої кількості теплової енергії, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі, або зниження об'єму теплопостачання аж до повного його припинення (п. 3.1.1 та 3.1.7 Договору).

Відповідно до п. 3.2.1 Договору «Абонент» має право вимагати від «Енергопостачальної організації» виконання умов цього договору.

Пункт 5.1. Договору передбачає, що облік споживання «Абонентом» теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Згідно з пунктами 6.1.1 - 6.1.4 договору «Енергопостачальна організація» несе відповідальність за: невиконання умов Договору; безперебійний відпуск теплової енергії при виконанні «Абонентом» своїх зобов'язань по цьому Договору; правильність застосування тарифів та достовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію «Абоненту»; виконання Правил, нормативних чи галузевих актів щодо взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

Пункти 6.3.4 та 6.3.5 договору передбачають, що «Абонент» несе відповідальність за виконання порядку розрахунків за теплову енергію, викладених в Додатку №4 до Договору; виконання Правил, нормативних актів з питань користування, взаєморозрахунків за енергоносії та чинного законодавства України.

Згідно з п.7.1. - 7.3. Договору спори сторін, пов'язані з укладанням, зміною, виконанням, та розірванням цього Договору регулюються Правилами, обміном листами, укладенням додаткових угод, а також іншими необхідними заходами. Пропозиції по зміненню договірних величин постачання тепловою енергії надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу; сторони зобов'язуються розглянути претензію іншої сторони та прийняти необхідні заходи щодо її урегулювання на взаємній основі; після закінчення 30 днів, з моменту отримання претензії відповідачем та не при досягненні згоди, сторони мають право звернутися для вирішення спору в Арбітражний суд м. Києва.

Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Договору №032-0392-9 від 10.05.1999 орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної «Абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів діючих на момент укладення Договору, становить 67 431,00 грн. без урахування ПДВ.

Згідно з п.п. 1 - 2 Додатку №4 до Договору №032-0392-9 від 10.05.1999 розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. «Абонент» до початку розрахункового періоду сплачує «Енергопостачальній організації» вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про Заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Пунктом 5 Додатку №4 до Договору, визначено, що «Абонент» щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в районному відділі теплозбуту №1 табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового.

Пунктами 8.1., 8.4. договору передбачено що цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.1999 року і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.

Листом за вих. №048-21-6408/320392 від 10.05.2011 року «Енергопостачальна організація» - Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» повідомила Позивача про те, що відповідно до рішення Загальних зборів від 05.04.2011 року Акціонерна енергопостачальна компаня «Київенерго» перейменована у Публічне акціонерне товариство «КИЇВЕНЕРГО». Відповідні зміни зареєстровані у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 13.04.2011 року.

Між Позивачем та Відповідачем щомісячно проводилися звіряння розрахунків за теплову енергію за Договором №032-0392-9 від 10.05.1999 року, про що складалися відповідні акти. Після проведення ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» річної інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованостей за теплову енергію встановлено, станом на 01 січня 2018 року дебіторська заборгованість (сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ (кредит) становила 87 041,57 грн.

Актами звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.01.2018 року, від 28.02.2018 року, від 31.03.2018 року, від 30.04.2018 року, від 31.05.2018 року зафіксовано наступне:

Позивачем спожито теплової енергії з урахуванням ПДВ: в січні 2018 року - 106 930, 64 грн.; в лютому 2018 року - 109 225, 92 грн.; в березні 2018 року - 98 514,17 грн.; в квітні 2018 року - 38 391,08 грн.; в травні 2018 року - 1 038,68 грн., що разом складає 354 100, 49 грн.

Від Позивача на розрахунковий рахунок Відповідача сплачено: в січні 2018 року - 95 503, 63 грн.; в лютому 2018 року - 179 647, 40 грн.; в березні 2018 року - 70 000,00 грн.; в квітні 2018 року - 00,00 грн.; в травні 2018 року - 00,00 грн., що разом складає 345 151, 03 грн. та підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відповідно до Акту звіряння розрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 року за даними ПАТ «КИЇВЕНЕОГО» встановлено, що станом на 01 червня 2018 року дебіторська заборгованість за теплову енергію (сальдо розрахунків за теплову енергію з урахуванням ПДВ в грн. (кредит) становить 78 092 грн. 11 коп.

Вказаний акт підписаний представниками сторін без заперечень та зауважень та скріплений печатками підприємств.

18.06.2018 позивач звернувся до відповідача з вимогою №1706-4.3/303 про повернення коштів.

Між тим, відповідач відповіді на вимогу не надав та грошові кошти не повернув.

Вважаючи порушеним своє право, Київська торгово-промислова палата звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «К.Енерго» заборгованості в розмірі 78 092,11 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також умовами Договору №032-0392-9 від 10.05.1999 року.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і статтями 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Актом звіряння взаєморозрахунків за теплову енергію від 31.05.2018 підтверджується наявність заборгованості суб'єкта господарювання, її розмір та визнання боржником такої заборгованості.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємства та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг, оскільки не є первинним бухгалтерським документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2019. у справі №910/1389/18.

Оскільки акт звіряння розрахунків за теплову енергію підписані та скріплені печатками сторін, вказане свідчить про визнання відповідачем суми переплати в розмірі 78 092,11 грн.

За приписами частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. Тому у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відзивом на позовну заяву від 02.03.2021 відповідач вимоги Київської торгово-промислової палати про стягнення з АТ "К.Енерго" переплати за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №032-0392-9 від 10.05.1999 у розмірі 78 092, 11 грн визнав у повному обсязі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача три проценти річних за період 31.05.2018 по 16.11.2020 в сумі 5777,47 грн та інфляційні втрати за період з червня 2018 року по жовтень 2020 року в розмірі 9 175,82 грн.

Виходячи з вимог частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В силу приписів статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Перевіривши за допомогою калькулятора інформаційної бази ЛІГА:ЗАКОН розрахунок в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем, суд вважає його арифметично та методологічно вірним, отже позовні вимоги про стягнення з АТ «К.Енерго» 9175,82 грн - інфляційних втрати нараховані за період з червня 2018 року по жовтень 2020 року та 5777, 47 грн - 3% річних нараховані за період з 31.05.2018 по 16.11.2020 підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам на які посилається позивач та відповідач, як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Київської торгово-промислової палати до Акціонерного товариства “К.Енерго” про стягнення 93 045, 40 грн- задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «К.Енерго» (85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул.Енергетиків, буд.34, код ЄДРПОУ 00131305) на користь Київської торгово-промислової палати (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 55 код ЄДРПОУ 02944691) основний борг - 78092,11 грн, 3% річних - 5777,47 грн, інфляційні втрати - 9175,82 грн, а також судовий збір в сумі 2102,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 березня 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 09.03.2021 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов