Справа № 756/3331/21
Номер провадження № 1-кс/756/625/21
06 березня 2021 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 15 приміщення Оболонського районного суду міста Києва клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000490, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Грузії, уродженця м. Кварелі, Республіки Грузія, не одруженого, офіційно не працюючого, який має загальну середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
06.03.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_8 , поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000490, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Дане клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_9 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 05.03.2021, близько 00:20., ОСОБА_5 , та ОСОБА_10 , та невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вступили в злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло. Реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів, бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, розподілили між собою злочинні дії щодо шляху потрапляння до житла розташованого на другому поверсі вказаного житлового будинку. Після чого, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням предмета пошкодили ланцюг замка решітки вікна квартири на другому поверсі розташованої за вказаною адресою та проникли до середини.
Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у житло, діючи з корисливих мотивів та бажаючи збагатитись за рахунок чужого майна, невстановлена досудовим розслідуванням особа залишившись на вулиці, виконуючи роль пособника, а ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , проникнувши в описаний вище спосіб до вказаної квартири, таємно викрали звідти особисті речі та документи, які належать ОСОБА_11 , а саме:
- золоту підвіску ТОВ «Краматорська ювелірна фабрика ІМПЕРІЯ ЗОЛОТА» у вигляді штурвалу, арт. ПВ231.10и, проба 585, маса 3,00 гр., вартістю1200 грн.;
- золотий перстень ювелірного заводу «АРТзолото» з діамантом КР-57-0,26-2/4-А у вигляді штурвалу, арт. 750274, проба 585, вага 5,29 гр., розмір 16,5, вартістю 700 доларів США, що в еквіваленті на національну валюту станом на дату викрадення за курсом Національного банку України 27,7564 грн. за один долар США складає 19 429,48 грн.;
- мобільний телефон з написом на лицьовій частині корпусу ChinaMobile, на 2 sim-картки, серійний номер НОМЕР_1 , вартістю 2500 грн.;
- посвідчення Київської державної академії водного транспорту № 341 на ім'я ОСОБА_11 , видане 20.09.2010, яке матеріальної цінності для потерпілого не має.
Після чого, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , утримуючи при собі викрадене, передбачаючи можливість настання наслідків у вигляді спричинення майнових збитків та бажаючи настання таких наслідків, покинули приміщення зазначеної квартири через вікно, де на відкритій ділянці місцевості на них чекала невстановлена досудовим розслідуванням особа, та спільно з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.
Унаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому ОСОБА_11 було спричинено майнову шкоду на загальну суму у розмірі 23129 грн 48 коп.
Орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Слідчий посилається на те, що підставою звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, є встановлення під час досудового розслідування наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У зв'язку з чим у клопотання слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просили слідчого суддю клопотання задовольнити, посилаючись на доводи вказані у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1. ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, за для застосування до підозрювано ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор посилається на те, що ризиком того, що ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно ухилятись від явки до органу досудового слідства та суду, тобто переховуватись з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування оцінюється також з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою. Зокрема, у підозрюваного нього немає постійного місця проживання в м. Києві, з матеріалів кримінального провадження станом на теперішній час він не повідомив точну адресу свого фактичного перебування.
Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого та свідків є те, що підозрюваний шляхом вмовляння, підкупу або погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід судового розслідування.
Ризиком того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний не має постійного джерела доходу, належних засобів для існування. Підозрюваний ОСОБА_5 , на думку прокурора, може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.
Також необхідно, на думку прокурора, врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, соціальні зв'язки підозрюваного, відсутність у нього постійного офіційного місця роботи, зареєстрованого місця проживання в м. Києві, майновий стан, з урахуванням його репутації, віку та стану здоров'я.
Під час досудового слідства не встановлено будь-яких ґрунтовних даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні не визнав висунутої підозри. Між тим, просив суд врахувати, що він не збирається переховуватися, хоча і не мав постійного місц проживання, але домовився про те, що зможе мешкати у свого знайомого та друженою останнього ОСОБА_12 , а тому просив відмовити у задоволенні запобіжного заходу та обрати більш м'який вид запобіжного заходу - домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м'який запобіжний захід. Також захисник посилався на те, що підозра не є обґрунтованою як і ризики зазначені прокурором.
Свідок ОСОБА_12 , у судову засіданні повідомила, що ОСОБА_5 є другом її чоловіка та знайома з ним близько року. Час від часу ОСОБА_5 залишається в їх орендованій квартирі через скрутне фінансове становище.
Вислухавши прокурора, підозрюваного, захисника, дослідивши надані до клопотання докази та матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого відділу Оболонського відділу поліції ГУНП в місті Києві перебуває кримінальне провадження, внесене внесеного 05.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000490, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
05.03.2021 в рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_5 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
05.03.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.03.2021;
- постанова Київської місцевої прокуратури № 5 про призначення групи прокурорів від 05.03.2021;
- постанова Оболонського УП ГУНП в м. Києві про створення групи слідчих від 05.03.2021;
- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення отримане від ОСОБА_11 від 05.03.2021 з якого видно, що 05.03.2021, близько 00:45 год. невстановлені особи проникли до квартири, шляхом пошкодження вікна, звідки викрали особисті речі;
- протокол огляду місця події від 05.03.2021 з якого видно, що було оглянуто асфальтовану ділянку місцевості, що розташована навпроти входу до першого під'їзду багатоповерхового будинку АДРЕСА_4 , на якій було виявлено ОСОБА_5 та ОСОБА_10 разом з викраденими речами;
- протокол огляду місця події від 05.03.2021 з якого видно, що було оглянуто квартиру АДРЕСА_5 , під час якого було виявлено пошкодження вікна та речі які було вилучено згідно з протоколом огляду;
- акт про застосування службової собаки від 05.03.2021;
- протокол допиту потерпілого ОСОБА_11 від 05.03.2021 з якого видно, що в належну йому квартиру проникли невстановлені особи, які викрали особисті речі та документи згідно протоколу;
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 05.03.2021, з якого видно, що було затримано ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України;
- протокол обшуку затриманої особи від 05.03.2021 з якого видно, що в особистих речах ОСОБА_5 було виявлено та вилучено речі зазначені в протоколі;
- протокол допиту підозрюваного від 05.03.2021 ОСОБА_5 , з якого видно, що останній відмовляється від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України;
- повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 05.03.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
- протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.03.2021 з якого видно, що було затримано ОСОБА_10 в порядку ст. 208 КПК України;
- протокол обшуку затриманої особи від 05.03.2021 з якого видно, що в особистих речах ОСОБА_10 було виявлено та вилучено речі зазначені в протоколі;
- протокол допиту підозрюваного від 05.03.2021 ОСОБА_10 , з якого видно, що останній відмовляється від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України;
- повідомленням про підозру ОСОБА_10 від 05.03.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 05.03.2021 з якого видно, що він працює на посаді поліцейського, та 05.03.2021 прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , помітив як до квартири розташованої на другому поверсі проникли двоє невідомих чоловіків та ще один знаходився на вулиці, яких потім було ідентифіковано як ОСОБА_5 та ОСОБА_14 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 05.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_15 впізнав як особу ОСОБА_10 , який вчинив вказане кримінальне правопорушення;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_13 від 05.03.2021, з якого видно, що ОСОБА_15 впізнав як особу ОСОБА_5 , який вчинив вказане кримінальне правопорушення;
- протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 05.03.2021 з якого видно, що він працює на посаді молодшого інспектора, та 05.03.2021 прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , помітив як до квартири розташованої на другому поверсі проникли двоє невідомих чоловіків та ще один знаходився на вулиці, яких потім було ідентифіковано як ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 05.03.2021 з якого видно, що він працює на посаді поліцейського водія, та 05.03.2021 прибувши за адресою: АДРЕСА_3 , помітив як до квартири розташованої на другому поверсі проникли двоє невідомих чоловіків та ще один знаходився на вулиці, яких потім було ідентифіковано як ОСОБА_5 та ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 05.03.2021 з якого видно, що він працює на посаді електро-механіка з ліфтів, та 05.03.2021 був присутнім під час обшуку особистих речей Націлашвілі Г;
- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 05.03.2021 з якого видно, що він працює на посаді начальника дільниці, та 05.03.2021 був присутнім під час обшуку особистих речей ОСОБА_5 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_20 від 05.03.2021 з якого видно, що 05.03.2021 він був присутнім під час обшуку особистих речей ОСОБА_10 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 05.03.2021 з якого видно, що 05.03.2021 він був присутнім під час обшуку особистих речей ОСОБА_14 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. При цьому, злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України окрім обґрунтованої підозри підставою застосування запобіжного заходу є також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовують наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного в судовому засіданні, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інший злочин,
Між тим, на думку суду, відсутні ризики, а саме - перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки на його обґрунтування не було наведено жодних пояснень та не надано відповідних доказів. Ризик щодо перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, на думку суду, може полягати лише в діях, які не охоплені п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, але прокурором такі дії навіть не були неведені в судому засіданні для їх оцінки.
Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні не підтверджені в судовому засіданні прокурором, оскільки відсутні документи, які могли б підтвердити, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку, інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв'язки особи.
Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також те, що ОСОБА_5 не працює, не має постійного місця проживання та реєстрації на території України. Приймаючи таку позицію, суд враховую показання підозрюваного та захисника, але окрім їх показань у судовому засіданні інших доказів стороною захисту надано не було.
Крім того, надані матеріали справи та встановлені у судовому засіданні обставини свідчать, що ОСОБА_5 не має зареєстрованого місця проживання в Україні, має незадовільний фінансовий стан, не працює. А отже, оскільки ОСОБА_5 вже обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисного злочину, який вчинив саме з метою покращити свій матеріальний стан, то з певною мірою, на даний час, можна вважати, що існує імовірність вчинення підозрюваним нового корисного злочину.
Приймаючи рішення суд діє відповідно до ст. 22 КПК України, а саме виходить з того, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Отже, при задоволенні клопотання слідчого, сторона захисту матиме час протягом 30 днів з дня обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу здобути відповідні документи, на підтвердження висловлених ним у судовому засіданні обставин, та відповідно до положень ст. 201 КПК України звернутися до слідчого судді з клопотання про зміну запобіжного заходу після їх здобуття.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачених п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - тримання під вартою (п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м'який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.
Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_5 лише такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є, наразі, необхідним для запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_5 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Між тим, оскільки ОСОБА_5 повідомлено про підозру 05.03.2021, а клопотання про обрання запобіжного захожу розглядається 06.03.2021, на час розгляду клопотання строк досудового розслідування становить лише 59 днів. У зв'язку з чим запобіжний захід щодо ОСОБА_5 може бути застосованим не більше ніж на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.
Отже, клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000490, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, на шістдесят днів - підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.
За таких обставин, враховуючи майновий стан підозрюваного та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 визначити заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68 100 грн., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов'язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, застава у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків.
При цьому, судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_5 затримали в порядку ст. 206-209 КПК України, а під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів чи впливу при затриманні, або в процесі доставки до слідчого судді.
Керуючись ст. 7, 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193-197, 369-372, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого, поданого в рамках кримінального провадження, внесеного 05.03.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050000490, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів.
Встановити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 (тридцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 68 100 (шістдесят вісім тисяч сто) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу слідчого;
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, у разі їх наявності;
- докласти зусиль до пошуку роботи.
Указані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.
У разі невиконання перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Ухвала в частині запобіжного заходу в виді тримання під вартою діє до 04.05.2021 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1