Справа № 461/872/21
10.03.2021 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Батумі, Грузія, громадянина Грузії, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 Кримінального Кодексу України,
встановив:
ОСОБА_4 06.09.2020 року близько 03 години 35 хвилин, маючи умисел на вчинення хуліганських дій, діючи умисно, з хуліганських мотивів, перебуваючи на сходах в нічний клуб «Малевич», за адресою: м. Львові, просп. Чорновола, 2, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, протиставляючи себе суспільству, проявляючи грубу силу, виявляючи зневагу до елементарних правил поведінки в громадському місці, загальноприйнятих норм моралі та добропристойності, підійшов до ОСОБА_6 та раптово, безпричинно, наніс удар кулаком потерпілому в обличчя по щоці з правої сторони, удар ногою в голову, удар ногою в груди та два удари ногами по тулубу, внаслідок чого заподіяв потерпілому садно і синець на голові, садно на лівій руці, злам коронкової частини 3-го зуба верхньої щелепи справа, що згідно з висновком судово-медичної експертизи відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 , перебуваючи у зазначеному місці та у вказаний час, з хуліганських мотивів, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, протиставляючи себе суспільству, проявляючи грубу силу, виявляючи зневагу до елементарних правил поведінки в громадському місці, загальноприйнятих норм моралі та добропристойності, підійшов до ОСОБА_7 та раптово, безпричинно, наніс йому удар кулаком в обличчя та удар ногою в голову, внаслідок чого заподіяв потерпілому садна на обличчі, на волосяній частині голови, на слизовій оболонці нижньої губи, що згідно з висновком судово-медичної експертизи відноситься до легкого тілесного ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному проступку визнав повністю. Дав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Пояснив, що дійсно, з хуліганських мотивів, наніс ОСОБА_6 удари кулаком та ногою у спосіб наведений в обвинувальному акті. Також вказав, що дійсно з хуліганських мотивів, в той же час і у тому ж місці, наніс ОСОБА_7 удари кулаком та ногою в голову. Події мали місце у період часу та за обставин, які зазначені в обвинувальному акті, мотиви, характер його поведінки в обвинувальному акті, також вірно відображені. У вчиненому розкаявся, просить пробачення у потерпілих.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, встановлених органом досудового розслідування, оскільки цього не заперечили учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував в обвинуваченого, а також інших учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив сторонам кримінального провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини даної справи у апеляційному порядку.
Оцінюючі встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 296 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого. Також суд враховує фактичні обставини справи, наслідки кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Крім того, суд враховує те, що обвинувачений вибачився перед потерпілим та добровільно відшкодував спричинену матеріальну шкоду, що доводить його щире каяття.
Пом'якшуючими покарання ОСОБА_4 обставинами суд визнає щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин судом не встановлено.
Виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість проступку, майновий стан обвинуваченого, вищенаведені обставини справи, зокрема дані про особу обвинуваченої, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.
На переконання суду, таке покарання для обвинуваченого відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
В ході розгляду справи потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов у якому, після уточнення вимог, з врахуванням часткового відшкодування йому шкоди, останній просить стягнути з обвинуваченого 20000,00 гривень моральної шкоди.
Обвинувачений заявлений до нього цивільний позов заперечив з мотивів необґрунтованості, посилаючись на те, що ним частково відшкодовано шкоду потерпілому.
Щодо пред'явленого цивільного позову до обвинуваченого про стягнення заподіяної злочином моральної шкоди, суд вважає, що такий підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред'явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом (ч. 1 ст. 62 КПК України).
Згідно статті 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Потерпілий зазначає, що внаслідок вчиненого відносно нього кримінального правопорушення він зазнав моральної шкоди, яка виражена у фізичному болі, оскільки його було побито, душевних та психологічних переживаннях, почутті образи, приниженні його гідності та моральних стражданнях, відчуття постійного дискомфорту через перенесені травми. Моральну шкоду оцінює в розмірі 20000,00 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п.п.4,9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд, оцінюючи позовні вимоги потерпілого, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заподіяна потерпілому моральна шкода знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_6 , суд враховує форму вини обвинуваченого, те що побиття потерпілого спричинило йому душевні страждання, стрес, оскільки принижено його гідність у громадському місці, протиправна поведінка обвинуваченого завдала моральних страждань та відчуття дискомфорту через отримані травми, погіршення стану здоров'я та необхідність проходження курсу лікування, яке станом на день ухвалення вироку не проведено у повному обсязі.
Виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що розмір заявлених вимог є адекватним, відповідає характеру шкоди спричиненої потерпілому, належним чином обґрунтований у позовній заяві, а тому цивільний позов про відшкодування моральної шкоди, підлягає задоволенню в повному обсязі та з обвинуваченого на користь потерпілого ОСОБА_6 слід стягнути 20000,00 гривень заподіяної моральної шкоди. Доводи обвинуваченого та його захисника щодо часткового відшкодування спричиненої шкоди не спростовують вищенаведених мотивів, а у заяві потерпілого про отримання відшкодування зазначено, що йому відшкодовано шкоду у розмірі 20000 гривень. Таким чином, з врахуванням доводів викладених у первісній редакції позовної заяви, яка стосувалась відшкодування матеріальної та моральної шкоди, з врахуванням пояснень потерпілого - цивільного позивача, який відмовився саме від матеріальної шкоди, суд виходить з того, що обвинуваченим частково відшкодовано спричинену шкоду, а саме матеріальні витрати, які понесе потерпілий для проведення майбутнього лікування, адже на момент ухвалення даного вироку потерпілий таке лікування у повному обсязі не провів.
Водночас, факт відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди врахований судом як обставина, яка доводить факт його щирого каяття, тобто обставини, яка пом'якшує покарання.
Таким чином, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Запобіжний захід обвинуваченому по даній справі не обирався.
Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 381-382 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Речовий доказ по справі: DVD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 , компенсацію за заподіяну кримінальним правопорушенням моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень 00 копійок.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1