Справа № 461/10216/20
Провадження № 1-кп/461/250/21
09.03.2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12020140050002227 від 03 листопада 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України,-
Під час проведення судового засідання прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12020140050002227 від 03 листопада 2020 року.
Клопотання мотивує тим, що 06 листопада 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та 27 листопада 2020 року йому повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185 КК України.
Прокурор зазначає, що обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, що стали підставою для обвинувального акту.
В той же час, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за найтяжче з яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років. Обвинувачений не працює, немає постійного джерела доходів, а також постійного місця проживання чи інших соціально-стримуючих факторів. Вважає, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне провадження, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання.
Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні проти продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечили, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Захисник зазначив, що ризики на момент розгляду клопотання суттєво зменшилися, у обвинуваченого є постійне місце проживання.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Питання наявності обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у кримінальному провадженні вже було вирішено під час обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02 листопада 2020 року (заявник ОСОБА_7 ), показаннями потерпілої ОСОБА_7 від 03 листопада 2020 року, висновком експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи від 03 листопада 2020 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 04 листопада 2020 року, показаннями підозрюваного ОСОБА_6 .
При вирішенні питання про обрання, а так само і продовження строку дії запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (1); тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується (2); вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого (3); міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців (4); наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання (5); репутацію підозрюваного, обвинуваченого (6); майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (7); наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого (8); дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше (9); наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення (10); розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини (11); ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (12) (п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при розгляді доцільності продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, ураховуються обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд не погоджується з позицією сторони захисту, що ризики у кримінальному провадженні суттєво зменшилися. Так, судом ще не допитана потерпіла від кримінальних злочинів, що не виключає вплив на неї з боку обвинуваченого, з метою зміни її показів у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 неодноразово судимий за корисливі злочини, що разом із тяжкістю можливого покарання у цьому провадженні, може спонукати його до втечі, з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому, наявність постійного місця проживання у обвинуваченого не свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків.
Суд зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій обвинуваченого, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого обов'язків. У зв'язку з вищевикладеним, є необхідність продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави з огляду на наступне.
Частиною 4 ст.183 КПК України визначено виключний перелік випадків у яких слідчий суддя має право при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, а саме: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо злочину, який спричинив загибель людини та щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжних захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
З огляду на те, що ОСОБА_6 , обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, застава судом не визначається.
Керуючись ст. 371 -372 КПК України суд,-
Клопотання задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на 60 діб - до 07 травня 2021 року включно, без визначення розміру застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 .
Повний текст ухвали проголошений 10 березня 2021 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1