Справа №461/1726/21
09 березня 2021 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митниці Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Галицької митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово не працює, проживає: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.483 Митного кодексу України,
встановив:
28.12.2020 року близько 23 години 25 хвилин громадянин України ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку з України в Республіку Польщу через п/п «Рава-Руська» Галицької митниці Держмитслужби автомобілем марки «SSANG YONG RODIUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 смугою спрощеного митного контролю «зелений коридор». У ході митного контролю автомобіля виникла підозра щодо наявності в згаданому транспортному засобі товарів, які переміщуються через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Автомобіль було направлено зі смуги спрощеного митного контролю у бокс для поглибленого огляду товарів та транспортних засобів, де, під час проведення поглибленого огляду із використанням технічних засобів митного контролю (ліхтарика та оглядового дзеркала), було виявлено 100 пачок сигарет з фільтром марки «Compliment blue 3» без акцизної марки України; 100 пачок сигарет з фільтром марки «Compliment violet 5» без акцизної марки України. Приховані сигарети знаходилися у конструктивній порожнині відкидного даху автомобіля. Конструктивних змін у автомобілі не проводилося.
Відповідно до ст.526 МК України, вважаю можливим провести розгляд справи у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не з'явилася в судове засідання, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі та матеріалами справи(копією повідомлення та реєстром поштових відправлень).
Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Згідно ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною 2 та частиною 4 ст.366 МК України, передбачено, що канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Згідно наявних у матеріалах справи доказів ОСОБА_1 , обравши зону митного контролю «зелений коридор», вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням засобів та способів, що утруднюють виявлення таких товарів, що доводиться дослідженими в ході розгляду справи:
-протоколом про порушення митних правил №2448/20900/20 від 29.12.2020 року, яким зафіксовано факт порушення;
-описом предметів, вилучених у ОСОБА_1 ;
-копією контрольного талону;
-копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
-актом проведення огляду переогляду товарів. Транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та фото таблицею до нього;
-висновком №1420003301-0120 від 16.02.2021 року, згідно якого загальна вартість предметів, вилучених згідно протоколу про порушення митних правил становить 8100,00 гривень.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Вищенаведені докази доводять факт вчинення правопорушення, є належними та допустимими, встановлюють факт перевезення товарів, їх виявлення та вилучення, найменування, кількість та вартість, а також не зазначення даних про товар у відповідній декларації.
Згідно ч.1 ст.483 МК України, відповідальність настає за дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Таким чином, вищеописані надані суду та досліджені в процесі судового розгляду докази у своїй сукупності свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого.1 ст.483 МК України доведена повністю.
У відповідності до ст.487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Така позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.
При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення, суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких, кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З урахуванням характеру вчиненого порушення, даних про особу порушника, відсутності відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, ступеня вини, способу вчинення правопорушення, враховуючи мету призначення покарання та співрозмірність покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості предметів правопорушення, а товар, що був предметом порушення митних правил слід конфіскувати в дохід держави.
Також, на підставі ст.519 МК України, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил на складі митниці.
Крім цього, статтею 40-1КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 гривень.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 100% вартості товару, який був предметом порушення митних правил - 8100,00 гривень.
Вилучений згідно протоколу №2448/20900/20 від 29.12.2020 року товар - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил 69,46 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454,00 гривень судового збору.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Суддя Стрельбицький В.В.