Справа №461/9889/20
09 березня 2021 року суддя Галицького районного суду м.Львова Фролова Л. Д., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 тимчасово не працюючого,
за ст.130 ч.1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення,
20 листопада 2020 року, близько 21 год. 28 хв., в м. Львів на проспекті Чорновола, буд. 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом SkodaFabiaд.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп'яніння. Медичний огляд проводився у встановленому законом порядку - в медичному закладі у лікаря - нарколога та підтвердився висновком №001071 від 20 листопада 2020 року. Дані дії особи що притягається до адміністративної відповідальності, органом поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, наслідки неявки.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не надав суду письмових пояснень щодо складеного протоколу про адміністративне правопорушення, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
А тому враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Дії ОСОБА_1 відповідають складу адміністративного правопорушення та правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортними засобами у стані наркотичного сп'яніння. Його вина у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджується даними які містяться в:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 033747 від 20 листопада 2020 року, де викладена фабула вчиненого правопорушення;
-відеозаписі з нагрудних камер поліцейських;
-висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій №001071.
Відтак, винність ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Отже, вивчивши матеріали адміністративної справи, оцінивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.9-А ПДР України та його дії містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з притягненням до адміністративної відповідальності зі ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 221, 279, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ДСА України судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.Д. Фролова