Справа № 324/270/21
Провадження № 3/324/120/2021
10 березня 2021 року суддя Пологівського районного суду Запорізької області Кацаренко І.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Пологівського районного суду Запорізької області надійшов протокол серії ОБ №104565 від 14 лютого 2021 року, складений поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Литвиновим С.Г. у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 14 лютого 2021 року о 22 годині 00 хвилин близько 200 м від будинку №13 по вул.Донецькій у м.Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21099 д/н НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння; огляд водія на встановлення алкогольного сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» у присутності двох свідків, результат тесту 1,58%о, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР, тобто скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
До Пологівського районного суду Запорізької області адвокатом Бойко О.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , було подано клопотання про закриття провадження по справі. В обґрунтування вимог у клопотанні зазначено, що після детального ознайомлення з матеріалами справи та їх дослідження, а також аналізу чинного законодавства України, встановлено ряд фактів, які є підставою для закриття провадження у справі. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для складення 14 лютого 2021 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №104565 інспектором СРПП №3 Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Литвиновим С.Г. стало нібито керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що зазначені у протоколі факти і наявні у матеріалах справи докази нібито вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суперечать одне одному, а його огляд на стан сп'яніння проведений поліцейським з грубим порушенням вимог КУпАП та інших підзаконних актів. На сьогоднішній день, крім статті 266 КУпАП, якою унормовано загальний порядок огляду осіб на стан сп'яніння, чинне законодавство України містить ряд підзаконних актів, які деталізують такий порядок. Такими підзаконними актами є: Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 (надалі - Інструкція №1395); Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 (надалі - Інструкція №1376); Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735). Недотримання поліцейським вимог зазначених Інструкцій дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин, подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст.266 КУпАП та п.7 розділу І Інструкції №1452/735 огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. З цього випливає, що огляд на стан сп'яніння вважається проведеним у встановленому законодавством порядку, а обстежувана особа є такою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння виключно тоді, коли: обстежувана особа визнала результати огляду (погодилась з такими результатами) на стан алкогольного сп'яніння, проведеного у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу; відмовилась від проходження огляду на місці зупинки або не визнала таких результатів огляду, проведеного у присутності двох свідків на місці зупинки транспортного засобу (не погодилась з такими результатами), однак стан алкогольного сп'яніння був підтверджений за результатами відповідного огляду у закладі охорони здоров'я. У розумінні статті 266 КУпАП свідок - це не заінтересована в результаті огляду на стан сп'яніння особа, яка залучається поліцейським для засвідчення факту виконання зазначеного заходу з метою забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, а також змісту, ходу і результатів зазначеного огляду. Свідки у даному випадку залучаються з метою забезпечення об'єктивності проведеного огляду, а також підтвердження результатів цього огляду, та згоди/незгоди обстежуваної особи з такими результатами. З метою забезпечення об'єктивності проведеного огляду, а також підтвердження його результатів та згоди/незгоди ОСОБА_1 з такими результатами, поліцейським залучено свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 лютого 2021 року, останні не містять інформації про згоду ОСОБА_1 з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Більш того, вказані письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складені 14 лютого 2021 року о 22 год. 30 хв., в той час як з роздруківки (чеку) спеціального технічного приладу «Драгер» вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння був проведений поліцейським лише о 22 год. 48 хв. З цього випливає, що свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння за 18 (вісімнадцять) хвилин до його фактичного проведення. Звертає увагу суду на той факт, що особи вказаних свідків, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не встановлювались, свідки не попереджались про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень. Більш того, з фрагменту відеозапису вбачається, що поліцейським після тривалого пошуку другого свідка на місці зупинки транспортного засобу прийнято рішення про здійснення телефонного дзвінка до знайомої йому особи з метою залучення останньої для засвідчення факту здійснення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що у матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , при цьому, у протоколі одним із свідків зазначена зовсім інша особа ( ОСОБА_4 ), тобто не та особа, яка залучалася поліцейським до участі у справі з метою забезпечення об'єктивності проведеного огляду, підтвердження результатів огляду та згоди/незгоди ОСОБА_1 з такими результатами. Також у своєму клопотанні адвокат Бойко О.В. зазначила, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 (надалі - Інструкція №1026), передбачено обов'язок поліцейських проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є: забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення; усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій; перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. Як слідує з наявних у матеріалах справи відеозаписів, останні не містять повної (безперервної) фіксації як дій поліцейського і свідків, так і дій ОСОБА_1 . Так, фрагменти зробленого поліцейським відеозапису не містять інформації щодо згоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу. Більш того, з фрагменту відеозапису вбачається, що поліцейський взагалі не запитував ОСОБА_1 про те, чи визнає останній результати такого огляду. Крім того, відповідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вказані вимоги КУпАП є імперативними, а відтак мають неухильно виконуватись особами, на яких вони поширюються, в тому числі поліцейським. Таким чином, у разі перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння поліцейський зобов'язаний був, зокрема, відсторонити його від керування транспортним засобом. З цього випливає, що у порушення імперативних норм КУпАП поліцейський, який був упевнений в тому, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, не відсторонив його від керування транспортним засобом (відповідна відмітка про відсторонення від керування транспортним засобом у протоколі відсутня). Вказані факти свідчать про порушення поліцейським порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, визначеного статтею 266 КУпАП. Звертає увагу cуду на той факт, що Правила дорожнього руху, які є обов'язковими для виконання водіями, не зобов'язують останніх досконально знати вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, а тому обов'язок роз'яснити водієві порядок проходження огляду на стан сп'яніння, а також наслідки його проходження, покладається на поліцейського. Відтак, не забезпечивши проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у відповідності до встановленого законом порядку, поліцейський порушив вимоги статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735. З цього випливає, що результати проведеного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведеного поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, є недійсними. Вважає, що таким чином поліцейським не надано до суду жодного належного доказу неправомірних (винних) дій ОСОБА_1 , які б підтверджували вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. У зв'язку із зазначеним просить провадження у справі № 324/270/21 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Статтею 38 КУпАП встановлено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до ст.277 КУпАП справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання по даній справі, призначене на 10 березня 2021 року о 09 годині 30 хвилин, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , та його адвокат Бойко О.В. не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися в установленому законом порядку. З огляду на викладене, оскільки правопорушник ОСОБА_1 та його адвокат Бойко О.В. повідомлені в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, враховуючи те, що право особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи встановлена ч.1 ст.268 КУпАП, не є абсолютним, а ч.2 ст.268 КУпАП не передбачає обов'язкової присутності під час розгляду справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому дотримуючись необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності, справа розглядається за відсутності порушника ОСОБА_1 та його адвоката Бойко О.В.
Ознайомившись із заявленим клопотанням та дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до такого висновку.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, з послідуючими змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; п.6 розділу І: огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; п.20 розділу III: висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.7 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; п.13, 14 лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року (в редакції від 08 лютого 2019 року) за №1395, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
В якості доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до суду надано: 1) протокол серії ОБ №104565 від 14 лютого 2021 року, складений 14 лютого 2021 року о 23 годині 10 хвилин поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Литвиновим С.Г., в якому зазначено, що 14 лютого 2021 року о 22 годині 00 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, при цьому зазначено, що вказане підтверджується тестом алкотестеру «Драгер», результат якого становить 1,58%о. Однак, як вбачається з тесту №699 алкотестеру «Драгер», також наданого до вказаного протоколу в якості доказу, ОСОБА_1 продув алкотестер «Драгер» лише о 22 годині 48 хвилин, тобто за 48 хвилин після зазначеної в протоколі події, з чого є незрозумілим суду, з яких підстав поліцейським зроблено висновок про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння о 22 годині 00 хвилин та посилання як на доказ на тест, який станом на цей час ( на 22 годину 00 хвилин) ще не був пройдений; 2) акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер» 6810 прилад 0710, результат якого становить 1,58%о, однак не зазначено час і дату проведення такого огляду, також не зазначено, які ознаки мав ОСОБА_1 , графа «огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками» заповнена поліцейським як «Алкогольне сп'яніння», однак про притаманні ознаки алкогольного сп'яніння у вказаному акті не зазначено; 3) письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 лютого 2021 року, що взагалі є незрозумілим, так як у протоколі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 і в акті в якості свідків зазначені такі особи, як ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . При цьому суд зазначає, що із письмових показів свідка ОСОБА_2 вбачається, що 14 лютого 2021 року о 22 годині 10 хвилин він був запрошений поліцейськими в якості свідка, та при ньому водій ОСОБА_1 продув у алкотестер «Драгер», результат якого становить 1,58%о, при цьому із письмових пояснень вбачається, що опитування свідка поліцейським проведено у період часу з 22 години 30 хвилин до 22 години 40 хвилин 14 лютого 2021 року, тобто свідок за 8 хвилин до продуття ОСОБА_1 алкотестеру «Драгер» підтвердив те, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на висновок алкотестеру; 4) диск з відеозаписом від 14 лютого 2021 року, на якому мається шість відеофайлів. При цьому суд зазначає, що Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року №1026 передбачено обов'язок поліцейських проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими. Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції №1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, є: забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення; усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій; перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення. Як слідує з наявних у матеріалах справи відеозаписів, останні не містять повної (безперервної) фіксації як дій поліцейського і свідків, так і дій ОСОБА_1 .
Також протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №104565 від 14 лютого 2021 року не містить даних (запису) щодо відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, враховуючи те, що відповідно ч.1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Вказані вимоги КУпАП є імперативними, а відтак мають неухильно виконуватись особами, на яких вони поширюються, в тому числі поліцейським. Таким чином, у разі перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, поліцейський зобов'язаний був, зокрема, відсторонити його від керування транспортним засобом та надати до суду підтвердження такого відсторонення.
Проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, з порушенням вимог ст.266 КУпАП, є підставою для визнання огляду недійсним (ч.5 ст.266 КУпАП), в наслідок чого провадження у справі підлягає закриттю.
Враховуючи вищевказане, суд визнає недопустимими доказами: протокол серії ОБ №104565 від 14 лютого 2021 року, складений поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Литвиновим С.Г.; чек тесту №699 алкотестеру «Драгер» від 14лютого 2021 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14 лютого 2021 року, диск з відеозаписом від 14 лютого 2021 року.
Відповідно до ст.19 Конституції України посадова особа органу державної влади зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, суд, беручи до уваги рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року про те, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази в справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог законодавства, а перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі, вважає за необхідне вказати на таке.
Системний аналіз змісту положень КУпАП в поєднанні з вказаною позицією КСУ та ЄСПЛ свідчить, що у такого роду провадженнях належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі, передбачені ст.280 КУпАП, та інших обставин, які мають значення для неї, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.
Згідно з.ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Однак, у цій ситуації зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, особою, за своєю суттю залишать місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», з огляду на наведене вище.
Відповідно до ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав для направлення справи на дооформлення суд не убачає з огляду на норми ст.284 КУпАП.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки його вину не доведено належним чином, а не обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам національного законодавства, так і міжнародного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку з порушенням поліцейськими встановленого порядку огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 268, 279, 283-285 КУпАП України, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої винесено постанову, до Запорізького апеляційного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Кацаренко І. О.