1Справа № 335/123/21 1-кп/335/404/2021
10 березня 2021 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.12.2020 року за № 12020080060002673 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, є громадянином України, одружений, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
07.12.2020, приблизно о 23-00 год., ОСОБА_4 , знаходячись на посту охорони в приміщенні Банку «Промінвестбанк», що розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20-А, де він працював охоронцем, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням до приміщення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись у тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, взявши ключі від замку вхідних дверей, відчинив їх, тим самим проник до офісного приміщення № 702 ФОП « ОСОБА_5 ».
У подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , знайшов у ящику письмового столу ключі, за допомогою яких останній відкрив сейф, звідки, з метою особистого збагачення, таємно викрав грошові кошти у розмірі 16 500 грн. та 200 доларів США, що еквівалентно 5 628 грн. 26 коп., згідно офіційного курсу НБУ, а всього 21 658 грн. 26 коп., що належать потерпілій ФОП « ОСОБА_5 ».
Після цього ОСОБА_4 покинув офісне приміщення, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальну шкоду на зазначену суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який кваліфікується, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованим кримінальним правопорушенням, визнав себе винним у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні в повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, надавши наступні пояснення.
Так, 07.12.2020 він перебував у приміщенні Банку «Промінвестбанк», де здаються в оренду офісні приміщення. Близько 23-00 год. він зайшов до офісного приміщення ФОП ОСОБА_5 , де взяв зі столу ключі від сейфу, відкрив сейф та взяв звідти грошові кошти у сумі 16 500 грн. та 200 доларів США. Після звернення потерпілої до органів поліції, він повернув викрадені ним кошти.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорював фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням даних про особу обвинуваченого, процесуальних документів, необхідних для ухвалення вироку.
З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину.
Також, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий, за сімейним станом одружений, є пенсіонером, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд визнає, визнання вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність утриманців), його матеріальний стан, тощо.
З урахуванням фактичних обставин справи, відомостей про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має тісні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, є пенсіонером, а також його негативного ставлення до скоєного, а також те, що завдана шкода відшкодована потерпілій шляхом повернення викраденого майна, за наявності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції статті обвинувачення, за ч. 3 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 50 КК України, в тій частині, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, суд доходить до висновку про відсутність необхідності направлення обвинуваченого до місць позбавлення волі, та про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства, шляхом застосування ст. ст. 75, 76 КК України і призначення йому покарання з випробуванням на 1 рік, що на думку суду також мінімізує ризик вчинення обвинуваченим нових злочинів у майбутньому.
На переконання суду, призначення обвинуваченому покарання з випробуванням у даному випадку, з урахуванням принципу індивідуалізації, є справедливим, співмірним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373-376, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
-періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає. В іншій частині вирок може бути оскаржений протягом 30-ти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1