1Справа № 335/6946/20 2/335/297/2021
03 березня 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,
представника позивача Морозова В.С.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судового засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” до ОСОБА_1 , треті особи Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Східного управління офісу великих платників податків Державної податкової служи, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, -
ПАТ „Запоріжжяобленерго” звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Східного управління офісу великих платників податків Державної податкової служи, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підстави, зазначивши наступне.
Відповідач ОСОБА_1 звертався до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою до ПАТ „Запоріжжяобленерго” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2019 року по справі № 335/13597/18 позов ОСОБА_1 було задоволено, а саме стягнуто з ПАТ „Запоріжжяобленерго” на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 64 027 грн. 36 коп., середню заробітну плату за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні за період з 31.05.2018 року по 16.11.2018 року у розмірі 53 566 грн. 66 коп.
На виконання рішення суду по вказаній справі 22.03.2019 року Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України платіжним дорученням № 3452 від 18.03.2019 року стягнуто з ПАТ „Запоріжжяобленерго” на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 54 052,41 грн.
Вказане стягнення, за рішенням по справі № 335/13597/18, проведено Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у розмірі більшому, ніж належить, адже воно здійснено без віднімання (утримання, зменшення) податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % і військового збору на загальну суму 10 270,36 грн.
В результаті примусового стягнення грошових коштів, проведеного органом державної виконавчої служби без будь-якої участі ПАТ „Запоріжжяобленерго”, відповідач без достатньої правової підстави отримав зайві грошові кошти у вигляді належних до утримання ПАТ „Запоріжжяобленерго” для перерахування до бюджету податків і зборів у загальній сумі переплати - 10 270,36 грн.
23.01.2020 року за № 010-010/943 від 20.01.2020 року ПАТ „Запоріжжяобленерго” направило на адресу відповідача вимогу про повернення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 10 270,36 грн. і станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач залишив направлену вимогу без відповіді, а безпідставно отримані (набуті) кошти не повернув.
Внаслідок зазначених обставин ПАТ „Запоріжжяобленерго” вимушено звернутися до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих (набутих) коштів в примусовому порядку.
Посилаючись на положення ст.ст. 1212-1215 ЦК України позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ „Запоріжжяобленерго” грошові кошти у розмірі 10 270,36 грн., набуті без достатньої правової підстави, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 373,94 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми у розмірі 427,46 грн., а всього стягнути 11 071,76 грн., а також судові витрати.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
22.09.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, про невизнання позовних вимог з посиланням на те, що позивач не надав доказів набуття відповідачем грошових коштів у результаті розрахункової помилки, а тому відсутні підстави вважати, що відповідач є недобросовісним набувачем грошових коштів стягнутих за судовим рішенням.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши надані письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/13597/18 від 16.01.2019 року позов ОСОБА_1 до ПАТ „Запоріжжяобленерго” про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середньої заробітної плати за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні задоволено повністю та стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПАТ „Запоріжжяобленерго” нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 64 027 грн. 36 коп., середню заробітну плату за затримку у розрахунку по заробітній платі при звільненні за період з 31.05.2018 року по 16.11.2018 року у розмірі 53 566 грн. 66 коп., а всього стягнуто суму у загальному розмірі 117 594 грн. 02 коп. (а.с. 7-8).
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/13597/18 від 16.01.2019 року, набуло законної сили та виконано у встановленому законом порядку, а тому ОСОБА_1 не може вважатися недобросовісним набувачем.
Так, відповідно до положень 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, зокрема, через помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених ст. 11 ЦК України.
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.
У статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Згідно з частиною першою статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Доказів про набуття відповідачем грошових коштів у результаті рахункової помилки позивача матеріали справи не містять, на такі обставини сторони не посилаються, грошові кошти були виплачені добровільно, на законних підставах, а саме на підставі судового рішення та на його виконання, а отже ОСОБА_1 не може вважатися недобросовісним набувачем, підстав вважати перераховані на виконання судового рішення грошові кошти такими, що надійшли помилково на рахунок відповідача не має.
З огляду на викладене, відсутні і підстави вважати, що позивачу спричинені збитки.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно із ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За нормами ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи: заслуховував пояснення сторін, досліджував докази сторін, тощо.
Жодних доказів на підтвердження того, що отриманні на виконання судового рішення відповідачем грошові кошти у розмірі 10 270, 36 грн. набуті без достатньої правової підстави позивачем не надано, тому доводи сторони позивача про стягнення з відповідача вказаної суми є неспроможними.
З урахуванням зазначеного відсутні і підстави для стягнення з відповідача індексу інфляції за весь час прострочення заборгованості та трьох відсотків річних від простроченої суми.
При вищевикладених обставинах, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних та переконливих доказів на підтвердження його позовних вимог у цій справі, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови позивачу у задоволенні його позову, останній не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства „Запоріжжяобленерго” до ОСОБА_1 , треті особи Міністерство юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Офіс великих платників податків Державної податкової служби в особі Східного управління офісу великих платників податків Державної податкової служи, про стягнення грошових коштів, набутих без достатньої правової підставив, - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Повний текст судового рішення складено 09.03.2021 року.
Суддя Ю.В. Геєць