1Справа № 335/931/21 3/335/444/2021
17 лютого 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Герговського С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, що надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 023107, 19.01.2020 року о 20 год. 10 хв., за адресою: м. Запоріжжя, Вознесенівський район, Возз'єднання України, 25, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5, державний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5. ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні не визнав, зазначив, що він, у вказаний у протоколі день автомобілем не керував, а складений відносно нього протокол є провокацією працівників поліції.
Представник ОСОБА_1 адвокат Герговський С.П. під час розгляду справи надав суду клопотання, відповідно до якого просив провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Як вважає адвокат, протокол відносно ОСОБА_1 було складено безпідставно та незаконно. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази про те, що ОСОБА_1 вчинив інкриміноване адміністративне правопорушення, а саме те, що він керував транспортним засобом у зазначений у протоколі час, при цьому перебуваючи у стані алкогольного спяніння. Оскільки ОСОБА_1 не був водієм, а тому, не міг порушити ПДР України.
Крім того, адвокат зазначив, що під час складання протоколу, працівниками поліції було залучено в якості понятих двох осіб, які є працівниками поліції, а тому вказані особи не можуть бути незацікавлені в результаті вирішення справи.
Окрім цього, надав суду висновок КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 342 від 20.01.2021 року, в якому зазначено, що у ОСОБА_2 ознак сп'яніння не виявлено.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його представника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Однак, усупереч вимогам ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що особа керувала автомобілем, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння тавід проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності двох свідків.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 8 Конституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Крім того, приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У судовому засіданні особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисником - адвокатом Герговським С.П. надано послідовні та логічні пояснення, що викладені також письмово, що не викликають сумніву щодо їх достовірності, тому суд бере їх до уваги.
В частині невірного зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення року вчинення адміністративного правопорушення, суд зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що інспекторами патрульної поліції помилково було зазначено рік вчинення адмінстративного правопорушення - 19.01.2020 року, разом з тим, судом в судовому засіданні було встановлено дійсний рік інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Крім того, у судовому засіданні було підтверджено навіть той факт, що 19.01.2021 року о 20 год. 10 хв., за адресою: м. Запоріжжя, Вознесенівський район, Возз'єднання України, 25, ОСОБА_1 не керував транспортним засобом BMW X5, державний номер НОМЕР_1 .
З переглянутого у судовому засіданні відеозапису, який наданий працівниками поліції відображено, що транспортним засобом керувала інша особа, що чітко відображено у відеозапису під назвою «20210120073153000619», на якому на 02 хвилині 37 секунд один з працівників цікавиться у іншого, хто є водієм, на що працівник поліції вказує на іншу особу (чоловіка), який перебуває біля будинку № 25 по вул. Возз'єднання України у м. Запоріжжі. В подальшому, на цьому ж відеозаписі відображего, що працівник поліції, який цікавиться, хто є водієм наказує водію «відійти» та починає спілкування з ОСОБА_1 , який також перебуває рядом. При цьому, під час спілкування з ОСОБА_1 працівник поліції цікавиться на 03 хвилині 32 секунді у ОСОБА_1 чи він є водієм даного транспортного засобу, на що останній відповідає, що не він водій, а особа, на яку раніше вказав інший поліцейський, як на водія, та яка знаходиться поряд, вказує, що саме він є водієм. В подальшому, на цьому ж відеозаписі на 04 хвилині 01 секунді поліцейський вказує водієві «Можете отойти, мы побеседуем…..потом с Вами побеседуем».
Таким чином, з наявного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 транспортним засобом - автомобілем маркиBMW X5, державний номер НОМЕР_1 , 19.01.2021 року, о 20 год. 10 хв., не керував, так як встановлено, що у той час ним керувала інша особа.
У зв'язку з викладеним, слід зазначити, що відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19.12.2008 року).
В судовому засіданні надано висновок лікаря нарколога в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 342 від 20.01.2021 року (складеного 20.01.2021 року о 03 год. 10 хв.) з якого вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Згідно ч. 2 п. 4 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затвердженого постановою від 17.12.2008 року № 1103 не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до п. 7 розділу «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалами про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», яка затверджена Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Як вбачається з матеріалів справи, під час складання протоколу про адміфнстративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було залучено в якості понятих двох осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Однак на відеозапису «20210120073153000619», на 36 секунді відображено вказаних осіб, які одягнені у спеціальну форму з шевронами підрозділу «ГШР».
Відповідно до інформації офіційного сайту «mvs.gov.ua» вказаний підрозділ є спеціальним підрозділом Національної поліції України.
За таких обставин суд дійшов висновку, що свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є зацікавленими особами, а отже вони не можуть бути залучені в якості свідків для проведення огляду на стан сп'яніння, і тому є неналежними свідками.
Згідно розділу ІІІ п. 22 « Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 висновки щодо результатів огляду особи на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, в судовому засіданні не встановлено доказів того, що гр. ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в присутності 2 свідків.
Інші наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5. ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
П. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Враховуючи викладене, провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 130, 245, 247, 251-252, 256, 266, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносноОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її оголошення. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.
Суддя В.О. Макаров