Дата документу 09.03.2021
Справа №937/1313/21
Провадження №3/937/552/21
«09» березня 2021 року м. Мелітополь
Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засоби зв'язку невідомі,
за ст. 187 ч.2 КУпАП, -
В період часу з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року, ОСОБА_1 не прибув на встановлену йому судом реєстрацію до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, за адресою м. Мелітополь, вул. П Дорошенка, буд. 1, чим порушив правила адміністративного нагляду.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду, смс - повідомленням на номер телефону, що вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - 067-703-33-28. Про причини неявки суд ОСОБА_1 не повідомляв, жодних клопотань чи заяв від нього не надходило.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст. 3 Конституції України).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов'язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов'язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.
Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи відносно нього в суді, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, жодних заяви чи клопотань не направляв, а отже ОСОБА_1 не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував належним чином процесуальні обов'язки, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 286062 від 05.02.2021 року, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 24.03.2020 року, відповідно до якої відносно ОСОБА_1 було встановлено адміністративний нагляд строком 1 (один) рік, заявою, листом ознайомлення про оголошення особі, яка звільнилась з місць позбавлення волі, ухвали судді про встановлення адміністративного нагляду та графіком реєстрації, довідкою про звільнення, реєстраційним листком, доповідною запискою.
27 серпня 2020 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 187 КУпАП до штрафу в сумі 51 грн.
06 листопада 2020 року постановою Мелітопольського міськрайонного суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 187 КУпАП до штрафу в сумі 170 грн.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: не реєстрація в органі Національної поліції, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у рамках санкції статті, у вигляді мінімального штрафу.
Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2021 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270 грн.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, ч.1 ст. 187, ст. ст. 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КУпАП.
Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок (р/р/ UA858999980313080106000008491; отримувач коштів ГУК у Зап.обл/ТГ м.Мелітополь/21081100; код за ЄДРПОУ 37941997; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); призначення платежу - «Адміністративні штрафи та інші санкції».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок (р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києва /м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - «Судовий збір»).
Строк пред'явлення постанови до виконання до 09 червня 2021 року.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду
Запорізької області: А.В. Сметаніна