Дата документу 05.03.2021
Справа № 334/941/21
Провадження № 3/334/612/21
05 березня 2021 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
За ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
З представлених до суду матеріалів вбачається, що 29.01.2021 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно співмешканки, а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив обставини, які стали підставою для складення адміністративного протоколу. Провину свою не визнав та пояснив, що не ображав співмешканку та не погрожував їй, домашнього насильства не вчиняв. Крім того, пояснив, що саме ним було викликано працівників поліції, оскільки співмешканка ОСОБА_2 перебувала в алкогольному стані, ображала його та виражалася нецензурною лайкою.
ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила пояснення ОСОБА_1 та пояснила, що саме нею було вчинено сварку. ОСОБА_1 відносно неї не вчиняв домашнього насильства.
Оцінивши досліджені докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
В протоколі не вказані свідки вчиненого правопорушення, відсутні їхні пояснення, до протоколу не додано інших документів та доказів, які доводять провину ОСОБА_1 .. Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно ст. 7 ч. 2 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Статтею 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дає наступне визначення домашнього насильства - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов'язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
До матеріалів не долучено будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 дійсно вчиняв будь-які дії фізичного чи психологічного характеру, пов'язані з домашнім насильством відносно його співмешканки.
Але, в судовому засіданні було встановлено, що відносно ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол не є підтверджуючим доказом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки не відповідає дійсним обставинам справи, складений всупереч вимогам ст. 256 КУпАП.
За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП у справі відсутні.
Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь, суд приходить до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, ст.ст.173-2, 247 ч.1 п. 1, 283-284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Козлова Н. Ю.