Справа № 333/1281/21
Провадження № 1-кс/333/171/21
04 березня 2021 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 , слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000192, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.03.2021 року та додані до нього матеріали, -
04.03.2021 року слідчий СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000192, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.03.2021 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Запоріжжі, українця, громадянина України, освіта вища (закінчив історичний факультет ЗНУ), розлученого, працюючого у м. Дніпро будівельником (спеціаліст натяжних стель), зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
Своє клопотання слідчий обґрунтував таким.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.03.2021 року, приблизно о 15 год. 10 хв. ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, з корисливих мотивів, знаходячись біля каси №4 у приміщення торгівельного залу супермаркету «АТБ», який розташований по вул. Автозаводській, буд.11 у м. Запоріжжі, з погрозою застосування фізичного насильства, дістав з кишені куртки металевий предмет, який свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сприйняли за гранату, та з метою особистого збагачення, заволодів продуктами харчування, що належать ТОВ «АТБ-МАРКЕТ», а саме: біорозкладними поліетиленовими пакетами, у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 2 грн. 17 коп., без урахування ПДВ; пляшкою вина «Artwinery Артемівське», об'ємом 0,75 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 92 грн. 90 коп., без урахування ПДВ; сиром напівтвердим «SERENADA Radamer» пластинками 45%, вагою 150 г, у кількості 1 одиниці, вартістю 39 грн. 58 коп., без урахування ПДВ; сиром напівтвердим «Heinrichsthaler Тільзітер» 45%, вагою 150 г, у кількості 1 одиниці, вартістю 39 грн. 33 коп., без урахування ПДВ; нектаром мультифруктовим «Don Simon», об'ємом 1 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 47 грн. 92 коп., без урахування ПДВ; лікером «Jagermeister», 35%, об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 203 грн. 80 коп., без урахування ПДВ; вермутом «Martini Bianco», білим десертним, 15%, об'ємом 1 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 197 грн. 96 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Grimbergen Blonde», світле, об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 31 грн. 29 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Grimbergen Double-Ambree», об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 31 грн. 29 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Grimbergen Blanche», об'ємом 0,33 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 23 грн. 96 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Dinkel Acker Privat», об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 24 грн. 57 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Hoegaarden White», об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 37 грн. 26 коп., без урахування ПДВ; пляшкою соку гранатового прямого віджиму пастеризованим «Grante», об'ємом 750 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 66 грн. 58 коп., без урахування ПДВ; пляшкою лікеру «Limoncello Valdanna Gagliano Marcati», 22%, об'ємом 0,5 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 64 грн. 62 коп., без урахування ПДВ; пляшкою пива «Leffe Brune», об'ємом 330 мл, у кількості 1 одиниці, вартістю 20 грн. 93 коп., без урахування ПДВ; нектаром «Horteх», вишневим пастеризованим, об'ємом 1 л, у кількості 1 одиниці, вартістю 30 грн. 75 коп.; лохиною, об'ємом 125 г, у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 54 грн. 92 коп., без урахування ПДВ; журавлиною, об'ємом 200 г, у кількості 1 одиниці, вартістю 27 грн. 42 коп., без урахування ПДВ; ананасом, вагою 2,748 кг, у кількості 1 одиниці, вартістю 39 грн. 96 коп., без урахування ПДВ; авокадо вагове Хаас, вагою 0,386 кг, у кількості 1 одиниці, вартістю 64 грн. 16 коп., без урахування ПДВ; ковбасою «Добров Салямі Фует», вагою 0,228, у кількості 1 одиниці, вартістю 74 грн. 61 коп., без урахування ПДВ, а всього майном на загальну суму 1 417 грн. 59 коп., без урахування ПДВ.
Після чого, ОСОБА_5 , не реагуючи на вимогу свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зупинитись, утримуючи в руках пакети з продуктами харчування, зник з місця вчинення злочину, тим самим викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» майнову шкоду на зазначену суму.
Дії ОСОБА_5 слідчий кваліфікував за ч.1 ст.187 КК України, а саме - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з погрозою застосування насильства (розбій).
Під час проведення досудового розслідування слідчий дійшов до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_5 у слідчі органи та до суду, можливості виконання підозрюваним процесуальних рішень, необхідно застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як на думку слідчого маються ризики, передбачені п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що ОСОБА_5 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду - у зв'язку з тим, що йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, з метою ухилення від покарання;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки під час проведення слідчих дій підозрюваному ОСОБА_5 стали відомі анкетні данні потерпілого та свідків, а також місце мешкання останніх, тому йому ніщо не заважає шляхом погроз або іншими засобами здійснювати вплив та залякування останніх з метою зміни показів.
Крім того, слідчий вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам. Так, при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрюваний зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи характер вчиненого злочину, є ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування. Особи, які заслуговують на довіру та поручаються за виконання ОСОБА_5 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні та до моменту подання даного клопотання до суду, слідству не були представлені. Відсутність таких осіб, а також враховуючи те, що підозрюваний не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу як застава.
У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та послалася на обставини, які у ньому були викладені. Водночас, зазначив, що фактично даних про те, що підозрюваний погрожував потерпілому або свідкам на цей час відсутні. Щодо матеріалів, які характеризують ОСОБА_5 як особистість то вони відсутні, так як йому не вистачило часу їх зібрати.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання слідчого задовольнити та стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що 02.03.2021 року він зранку їхав з м. Дніпра, де працює на приватному підприємстві по встановленню натяжних стель. Готівкових коштів у нього не було, а лише банківська картка «Монобанк». Заробітна плата його складає від 12 до 18 тис. гривень щомісячно. Так як на вказаному підприємстві він працював декілька днів, тому вважав, що йому перерахували певні кошти на його банківську картку. На цей час фактично постійно він проживає з матір'ю вдвох за адресою: АДРЕСА_1 . З дружиною він розлучився рік потому, але іноді він приїздив до своїх двох неповнолітніх дітей, які проживали з матір'ю по АДРЕСА_2 . В той день він вирішив купити продукти харчування та віднести їх дітям.
У супермаркеті «АТБ», розташованому по вул. Автозаводській, 11 у м. Запоріжжі він придбав багато продуктів харчування та підійшов на касу. Коли йому касир зазначила про розрахунок, він їй надав банківську картку «Монобанк», але там не виявилося коштів.
Після цього, він на касі залишив вказану банківську картку, назвав своє ім'я та по-батькові, зазначив, де проживає і взяв два пакети, які вирішив віднести до дружини з дітьми, взяти ще грошей, повернутися до магазину та розрахуватися за залишок товару. Коли почав виходити з приміщення магазину, його окликнули охоронці і почали переслідувати. Він, жартуючи кинув в їх бік щось, але точно не пам'ятає, що саме, але точно не металевий болт. Жодних погроз він не висловлював. Після цього, охоронці намагалися затримати його на вулиці біля «АТБ», та схопили його за куртку. Але він вивернувся з неї кину, одну з пляшок, але не в бік охоронців та пішов додому до своїх дітей. Через деякий час його затримали працівники поліції, так як він назвався та повідомив про місце свого перебування ще на касі.
Він взагалі не вживає спиртні напої та наркотичні речовини, але того дня у м. Дніпро випив, близько 100 грамів горілки, але це було ще зранку. Питання застосування до нього запобіжного заходу, ОСОБА_5 залишив на розсуд суду.
Захисник ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що фактично ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки: постійне місце мешкання та реєстрації, де проживає разом з матір'ю, на утриманні двох неповнолітніх дітей, працює, має постійний щомісячний дохід. На його думку, слідчим не доведено, що мається обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та що до останнього неможливо застосувати інший, більш м'який запобіжний захід. За таких обставин, ОСОБА_5 вважає, що можливо до підозрюваного застосувати домашній арешт.
Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадженні в їх сукупності, суд дійшов до такого.
Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У судовому засіданні встановлено, що 02.03.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину за ч.1 ст.187 КК України (кримінальне провадження №12021082040000192 від 02.03.2021 року) та групою слідчих відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області було розпочато досудове розслідування ( ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 ).
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, погоджене із прокурором прокуратури Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області ОСОБА_3 . До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Захисник та ОСОБА_5 копію клопотання та додатків до нього отримали о 04.03.2021 року об 11 год. 50 хв. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді о 16 год. 05 хв. 04.03.2021 року, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.
ОСОБА_5 відповідно до протоколу затримання особи фактично був затриманий 02.03.2021 року о 16 год. 00 хв., що відповідає даним, встановленим під час судового розгляду.
03.03.2021 року ОСОБА_5 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, на думку слідчого судді, підтверджується:
- показаннями потерпілого ОСОБА_11 , який пояснив, що 02.03.2021 року, приблизно о 15 год. 16 хв. йому зателефонували працівники охорони супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 11, які повідомили, що не відомий чоловік на касі намагався розплатитися карткою «Монобанк», але коли на банківській картці не виявилося грошей, він зібрав продукти харчування до пакету та намагався покинути магазин. Працівники охорони намагалися його зупинити, але невідомий з правого кармана куртки дістав якийсь металевий предмет та кинув його у бік охоронців. Працівники охорони сприйняли цей предмет за гранату, були налякані, тому невідомий зміг безперешкодно покинути місце подій;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який пояснив, що він працює охоронцем у супермаркеті «АТБ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 11. 02.03.2021 року, приблизно о 15-00 год, перебуваючи на своєму робочому місці він побачив чоловіка, який не міг розрахуватися банківською картою на касі та поводив себе агресивно. Коли він підійшов, то побачив, що продукти харчування та інший товар невідомий поклав у п'ять пакетів та через те, що він не міг розрахуватися і поводив себе агресивно, з касиром у невідомого виник конфлікт. Через цей конфлікт до них підійшла керівник магазином ОСОБА_12 , яка намагалася владнати конфліктну ситуацію, але невідомий чоловік образив останню, взяв два пакети та пішов до виходу, не розплатившись за товар. Він почав переслідувати його, зазначаючи, щоб невідомий зупинився та повернув товар. Після цього, чоловік дійсно зупинився, дістав щось з правого карману куртки кирнув його на долівку та при крикнув: «Лягайте, граната». Він злякався таких дій невідомого, але вибуху не відбулося. Тоді він погукав другого охоронця, і вони почали переслідувати невідомого вже на вулиці. Невідомий йшов попереду та не реагував на їхні зауваження зупинитися та повернути товар. Через деякий час, невідомий зупинився, витягу з пакету якусь пляшку та кинув в їх бік. Після цього, невідомий пішов у бік будинку АДРЕСА_2 ;
- показаннями свідка ОСОБА_12 , які є аналогічними показанням свідка ОСОБА_9 ;
- показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які пояснили, що вони працюють інспекторами поліції в УПП Запорізької області. 02.03.2021 року перебували на службі та на виклик зі служби «102» прибули до приміщення супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 11. На місці було з'ясована, що невідомий чоловік викрав продукти харчування з магазину та втік у напрямку АДРЕСА_2 . Приблизно о 16-00 год. того ж дня вони у другому під'їзді вказаного будинку виявили чоловіка, який представився як ОСОБА_5 з двома пакета «АТБ», якого і затримали. В той момент підозрюваний знаходився у стані алкогольного сп'яніння, вів себе агресивно.
- даними протоколу огляду місця події - приміщенням супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 11 та прилеглої території від 02.03.2021 року, згідно яких вилучено металевий предмет (болт), картка «Монобанка», куртку червоного кольору;
- даними протоколу затримання ОСОБА_5 у порядку ст.208 КПК України, згідно яких слідчий виявив та вилучив у підозрюваного продукти харчування.
У клопотанні слідчим було зазначено про наявність у ОСОБА_5 ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Доводи слідчого про наявність зазначених ризиків обмежується лише ступеню тяжкості злочину та певних припущень, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування, суду та буде незаконно впливати на потерпілого і свідків. Вказане обґрунтування слідчий застосовує і до того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосований до ОСОБА_5 , так як не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий зазначає, що ОСОБА_5 не працевлаштований, не має постійного джерела доходів.
Водночас, як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_5 раніше не судимий, має постійне місце мешкання та реєстрації, де проживає разом із своєю матір'ю, фактично має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Також, підозрюваний має місце роботи у м. Дніпрі, та, відповідно і щомісячно джерело доходу.
Крім того, вважаю, що на цей час відсутні об'єктивні дані щодо намагання ОСОБА_5 здійснити вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 є працівниками поліції, тому взагалі є сумніви щодо можливого впливу на них з боку ОСОБА_5 . Інші свідки та потерпілий (представник супермаркету) вже надали свої показання, тому факт проведення їх допитів свідчить про мінімальні ризики впливу підозрюваного на свідків та потерпілого.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 судом враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк до 3 до 7 років позбавлення волі).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У рішенні по справі «Летелье проти Франції» Європейський суд від 26.06.1991 року зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою, але така підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи факти, встановлені у судовому засіданні та матеріали, на які посилався слідчий та прокурор, суд дійшов до висновку, що при розгляді клопотання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу, прокурор довів обставини, передбачені п.п. 1,2 ч.1 ст. 194 КПК України, тобто, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України та наявний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від досудового розслідування та суду. Проте, вказаний ризик є мінімальним, не настільки суттєвим, що застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою було б доцільним.
Слідчим та прокурором у судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Тому, при вирішенні питання про застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя приймає до уваги такі обставини, а саме: наявність у підозрюваного постійного місця проживання та реєстрації, роботи та на утриманні двох неповнолітніх дітей, відсутність судимостей.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, на думку слідчого судді запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без застосування електронного засобу контролю може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику, тому саме вказаний запобіжний захід необхідно застосувати до ОСОБА_5 з обов'язками, передбаченими ч.5 ст.194 КПК України, у т.ч. щодо заборони спілкуватися із потерпілими та свідками кримінального провадження, а також відвідування супермаркету за адресою: АДРЕСА_3 .
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 3, 176-178, 183, 184, 194, 196, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції № 4 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12021082040000192 відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_5 , з перебуванням останнього цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 строком до 01.05.2021 року (включно) без застосування електронного засобу.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) не відлучатися за межі м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
3) утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , потерпілим ОСОБА_11
4) утримуватися від відвідування приміщення супермаркету «АТБ», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд.11.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвалу для виконання передати до Відділу поліції №4 Запорізького районного управління ГУНП в Запорізькій області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, у якого в провадженні перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 05.03.2021 року.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1