Справа № 522/24023/20
Провадження 1-кс/522/1912/21
26 лютого 2021 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Першотравневе Комінтернівського району Одеської області, українця за національністю, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, такий що офіційно не працевлаштований, тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020166500000829 від 30.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 , -
Органами досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12020166500000829 від 30.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 30 грудня 2020 року об 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні відділення оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» № 132 за адресою: місто Одеса, вулиця Генуезька, будинок 5/2, діючи умисно, незаконно придбав психотропну речовину, яку з метою збуту зберігав при собі.
30 грудня 2020 року об 11 годині 23 хвилин, біля будинку № 56 по вулиці Генуезька в місті Одесі, працівниками УПН ГУНП в Одеській області в ході профілактичного відпрацюванням міста Одеси та Одеської області у ОСОБА_4 виявлено чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору. Після чого на місце визвано слідчо-оперативну групу Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області.
30 грудня 2020 року в ході особистого обшуку ОСОБА_4 в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України слідчо-оперативною групою Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в місті Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області виявлено та вилучено: чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg».
Чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg» загальною масою 204,832, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін).
Загальний кількісний вміст МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) в таблетках становить 62,985г.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» виявлена та вилучена особливо небезпечна психотропна речовина МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), в загальній кількості 62,985г., є особливо великим розміром.
Згідно матеріалів клопотання слідчого, собливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), в загальній кількості 62,985г., що є великим розміром, ОСОБА_4 незаконно придбав та незаконно зберігав при собі з метою збуту
Таким чином ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту, особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах.
18.02.2021 року уповноваженими працівниками СВ відділення поліції №5 Одеського районного управління № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України - незаконне придбання зберігання психотропної речовини у особливо великих розмірах з метою збуту.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення оперуповноваженого УПН ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , протоколом обшуку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg», протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були залучені в якості понятих в ході проведення обшуку, висновком експерта № СЕ-19/116-21/351-МРВ від 26.01.2021 згідно якого чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg» загальною масою 204,832, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено -МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), загальний кількісний вміст якої становить 62,985г.
У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити в повному обсязі, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може вчинити інші злочини.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого, оскільки пред'явлена підозра є необґрунтованою. ОСОБА_4 особисто кілька разів з'явився до слідчого судді для розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому немає підстав для застосування запобіжного заходу.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви слідчого судді.
З огляду на ч.3 ст.26, п.18 ч.1 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя, суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.2 вказаного Кодексу, завданнями кримінального провадження, наряду, із захистом особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також те, щоб до кожного учасника кримінального провадження застосовувалась лише належна правова процедура.
Частина ч.1 ст.9 КПК України встановлює, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з ч.1 ст.94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Щодо обґрунтованості підозри.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК України).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, наряду з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови» від 13.11.2007р., п. 48), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин. Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).
Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
18.02.2021 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України.
Пред'явлена підозрюваному ОСОБА_4 підозра, згідно клопотання слідчого, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про виявлення кримінального правопорушення оперуповноваженого УПН ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , протоколом обшуку ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого виявлено та вилучено чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg», протоколами допиту свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які були залучені в якості понятих в ході проведення обшуку, висновком експерта № СЕ-19/116-21/351-МРВ від 26.01.2021 згідно якого чотириста п'ятдесят таблеток сірого кольору неправильної форми, з відтиском в формі черепа та маркуванням «Reaper 350 mg» загальною масою 204,832, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якого заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін), загальний кількісний вміст якої становить 62,985г.
Хоча слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, проте зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, тобто перевіряти обґрунтованість пред'явленої підозри.
З дослідженої фабули повідомлення про підозру, слідчий суддя констатував наявність факту, що ОСОБА_4 , перебуваючи у відділенні оператора поштового зв'язку ТОВ «Нова Пошта» № 132 за адресою: м.Одеса, вул. Генуезська, 5/2, отримав поштове відправлення.
Проте, в повідомленні про підозру не зазначено гр. ОСОБА_4 був обізнаний, що вміст поштового відправлення містить наркотичні (психотропні) засоби. Матеріали клопотання слідчого не містять жодного доказу на підтвердження наявності умислу у ОСОБА_4 , спрямованого на незаконне придбання, зберігання, а тим більше збут наркотичних (психотропних) речовин.
Суб'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, характеризується виною у формі прямого умислу, тобто особа усвідомлює, що вчиняє діяння всупереч передбаченому законом порядку і певним правилам, або діяння, щодо яких існує заборона, і бажає їх вчинити.
Окрім цього, в матеріалах клопотання слідчого відсутні розсекречені матеріали НСРД, які свідчать про умисел підозрюваного на зберігання або збут наркотичних засобів, органом досудового розслідування не допитані працівники ТОВ «Нова Пошта», не допитана особа, яка є відправником вказаного поштового відправлення, не допитані будь-які свідки, які б надали показання на підтвердження факту вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину.
З наявного рапорту старшого оперуповноваженого УБН в Одеській області від 30.12.2020 року ОСОБА_10 , взагалі не зрозуміло, яким саме чином співробітниками УБН в Одеській області було встановлено, що гр. ОСОБА_4 вчинив злочин, пов'язаний з незаконним обігом нарктоичних засобів та психотропних речовин та на підставі чого вони дійшли висновку про необхідність проведення обшуку вказаної особи.
В ході проведеного обшуку за місцем проживання підозрюваного не знайдено жодного доказу у кримінальному провадженні, в тому числі і інших наркотичних засобів.
Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення будь-якого злочину, в тому числі і того, який йому інкримінується, є недостатньо обґрунтованими та передчасними.
На даний час в матеріалах кримінального провадження немає достатніх доказів навіть для обґрунтування підозри ОСОБА_4 за ст. 309 КК України.
Кримінальний процесуальний кодекс України і практика ЄСПЛ однозначно вказують, що зі спливом певного часу з моменту повідомлення особі про підозру, під час вирішення питань, які виникають в ході тривалого досудового розслідування, зокрема: застосування чи продовження строку дії запобіжного заходу, тощо, має бути доведено, що підозра ґрунтується на обґрунтованих підставах. Тобто, в матеріалах кримінального провадження вже мають бути конкретні фактичні дані та інформація, які підтверджують причетність підозрюваного до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а не абстрактні та узагальнені твердження про обґрунтованість підозри.
Виходячи з досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин, та вказана обставина унеможливлює застосування слідчим суддею до підозрюваного запобіжного заходу.
З наданих матеріалів клопотання слідчого вбачаються тільки підстави для констатації наявності провокації злочину або штучно створених обставин злочину, так як в матеріалах клопотання немає доказів, які підтверджують про обізнаність ОСОБА_4 про вміст поштового відправлення. Проте про його вміст були обізнані працівники поліції, які затримали ОСОБА_4 та склали про це рапорт. Обставини, за яких співробітниками поліції стало відомо про вміст поштового відправлення, яке отримав ОСОБА_4 , в матеріалах клопотання слідчого не відображені.
З матеріалів клопотання неможливо з'ясувати звідки працівникам поліції було відомо про вміст поштового відправлення та які в них були законні підстави проводити обшук ОСОБА_4 , відсутні покази свідків, які вказують на наявність умислу у ОСОБА_4 на вчинення злочину, відсутні розсекречені матеріали НСРД, тощо.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Слідчий суддя не погоджується та вважає необґрунтованими доводи сторони обвинувачення щодо можливості переховування підозрюваного від суду, з огляду на неодноразову самостійну явку ОСОБА_4 до суду у призначені судові засідання в межах розглядуваного клопотання.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, що свідчить про наявність в нього міцних соціальних зв'язків.
Враховуючи сумнівність та необґрунтованість врученого гр. ОСОБА_4 повідомлення про підозру за ч.3 ст. 307 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу, а тому відмовляє у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.
Враховуючи, що слідчим та прокурором вказана підозра за ч.3 ст. 307 КК України не обґрунтована та невмотивована, беручи до уваги наявність в гр. ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків, слідчий суддя вважає, що за даних обставин, застосування будь-яких процесуальних обов'язків до ОСОБА_4 буде безпідставним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 188-190, 376 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання СВ відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити з підстав, вказаних в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
24.02.2021