Справа №521/13822/20
Провадження №2/521/885/21
09 березня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -
У серпні 2020 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернулась з позовом представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просить суд визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_1 до Малиновської державної нотаріальної контори у м.Одесі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць із часу набрання рішенням суду законної сили.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що за життя ОСОБА_4 , матір'ю позивача, було складено та зареєстровано заповіт 25.05.2018 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Після її смерті була відкрита спадщина, до складу якої входить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 заповідала сину - ОСОБА_1 . Позивач дізнався про існування заповіту та про смерть матері від своєї доньки, однак вже після спливу шестимісячного строку. 06.12.2019 року позивач звернувся із заявою про видачу свідоцтва про право вланості на спадщину за заповітом до нотаріальної контори, однак, постановою Малиновської державної нотаріальної контори було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, оскільки заявником пропущений строк для прийняття спадщини. Позивач зазначає, що на час відкриття спадщини він не проживав із спадкодавцем, про наявність заповіту дізнався поза межами строку. Донька позивача розповіла йому, що ОСОБА_4 померла після спливу шестимісячного строку, оскільки до того часу позивач мав незадовільний стан здоров'я та перебував на лікуванні, в вищезгадана інформація могла негативно вплинути на його подальше самопочуття та погіршити його незадовільний ста здоров'я. Позивач перебував на лікування з початку березня 2019 року, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 06.12.2020 року № 914 Київської міської клінічної лікарні № 7. Окрім того, нотаріус не вчиняв жодних дій щодо розшуку та повідомлення позивача як спадкоємця за заповітом. Наголосив, що ним пропущено незначний строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки заяву про прийняття спадщини за законом ним було направлено 06.12.2019 року, а шестимісячний строк подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори завершився 30.11.2019 року. У зв'язку з вище викладеним позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 07.09.2020 року по цивільній справі було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено справу до судового розгляду у підготовчому судовому засіданні на 07 жовтня 2020 року. Вирішено питання щодо витребування доказів.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 04.11.2020 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 .
Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 30 листопада 2020 року по справі було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 грудня 2020 року.
Позивач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник позивача - адвокат Пасс К.М. в судове засідання не з'явилась, надіслала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд справу слухати за її відсутності.
Відповідач - ОСОБА_3 в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про визнання позову, в якій вказав, що позов визнає, не проти його задоволення. Просив суд справ слухати за його відсутності.
Відповідач - ОСОБА_2 в судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву про визнання позову, в якій вказав, що позов визнає, не проти його задоволення. Просив суд справ слухати за його відсутності.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Павленко А.Л. в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якій вказала, що сторона відповідача не має змоги приймати участь у справі, зазначила, що позов визнають. Компенсацію витрат на правову допомогу вона отримала. Просила суд справу слухати за її відсутності.
Представник третьої особи - Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі в судове засідання не з'явились, на адресу суду направили лист, в якому просили суд справу слухати за їх відсутність.
В судовому засідання була допитана в якості свідка ОСОБА_5 , яка розповіла суду, що на момент смерті матері позивача - ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 перебував на лікуванні у м. Києві, про що свідку та відповідачам по справі було невідомо, про факт смерті позивачу стало відомо в грудні 2019 року.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши свідка, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.34).
Факт спорідненості позивача та померлої ОСОБА_6 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача (а.с. 20).
За життя ОСОБА_4 25 травня 2018 року був складений заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Сьомої державної нотаріальної контори, відповідно до якого на випадок смерті зробила таке розпорядження: належну їй квартиру під АДРЕСА_2 заповідала - ОСОБА_1 ; належну їй частку квартири під АДРЕСА_3 в корпусі під № НОМЕР_2 заповідала - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , що підтверджується копією вказаного заповіту (а.с.35).
06 грудня 2019 року позивач звернувся до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с.47), проте йому будло відмовлено з огляду на пропуск строку на прийняття спадщини, що підтверджується копію постанови про відмову в вчинення нотаріальної дії від 18.12.2019 р. (а.с. 53)
З довідки № 22 від 13.11.2019 року виданої ОСББ «Будинок молодих та успішних» вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала за адресою: АДРЕСА_4 з 19.10.2005 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.36)
Як вбачається з копії паспорту ОСОБА_1 , зареєстрованим місцем його проживання є: АДРЕСА_5 з 20.04.2001 року. (а.с.49-50)
З виписки із медичної амбулаторного (стаціонарного) хворого № 914, виданої Київською міською клінічною лікарнею № 7 вбачається, що в період з 20.11.2019 року по 06.12.2019 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарі, за результатами обстеження був поставлений діагноз - «Полінейропатія» з необхідністю ампутації лівої кінцівки. Після проведеного медикаментозного лікування, стан хорового покращився, ампутація не проводилась (а.с.14-15)
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані за наявності сукупності обставин коли у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви та ці обставини визнані судом поважними.
Враховуючи викладене, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Постановою Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17 визначено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого для її прийняття, позивач перебував на лікуванні, про факт смерті заповідача дізнався лише в грудні 2019 року, приймаючи до уваги визнання позову відповідачами, що не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за необхідне задовольнити позов.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 206, 258-259, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одесі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_5 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - один місяць з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09.03.2021 року.
Головуючий: