Справа № 521/8615/20
Провадження № 2-др/521/6/21
04 березня 2021 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мазун І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Коваль Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат в частині стягнення витрат на правничу допомогу,-
В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2021 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи від дня подачі позову, тобто з 29.05.2020р. і до дати закінчення нею навчання але не більше ніж до досягнення 23-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
18.02.2021 р. представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив вирішити питання судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16500 грн., в порядку ст. 270 ЦПК України.
Заява мотивована тим, що при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, хоча в уточнених позовних вимогах серед іншого міститься вимога про стягнення витрат на правову допомогу та про що було заявлено в останньому судовому засіданні. На підтвердження укладеної угоди із адвокатом було надано договір про надання правової допомоги та додаткову угоду з вартістю послуг, а також акт виконаних робіт.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги щодо ухвалення додаткового рішення у справі підтримав в повному обсязі та просив задовольнити відповідні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні частково погодився з заявленою вимогою, та просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, посилаючись на малозначність справи та з урахування задоволення позовних вимог в частковому розмірі.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно положень ч. 4 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового судового рішення у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Вивчивши зміст поданої до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10.02.2021 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи від дня подачі позову, тобто з 29.05.2020р. і до дати закінчення нею навчання але не більше ніж до досягнення 23-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (том 2 а.с. 46, 47-53)
Відповідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
В матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 16.01.2019 року, укладений між адвокатом Шестопаловим О.О. та ОСОБА_1 , пунктом 4.1, якого визначено, що порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок та строки його сплати щодо визначаються Сторонами в додаткових угодах до цього Договору. (том 2 а.с. 59-62)
Пунктом 2 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 160119/1 від 16.10.2019р., складеної 26.08.2020р., передбачена вартість послуг наданих адвокатом клієнту. (том 2 а.с. 63-64)
У відповідності до п. 3.1 вищезазначеної Додаткової угоди, оплата гонорару здійснюється Клієнтом не пізніше п'яти банківських днів після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги. (том 2 а.с. 63-64)
Представником позивача надано до суду Акт виконаних робіт до Договору про надання правової допомоги № 161019/1 від 16.10.2019р., який було складено 15.02.2021р., згідно якого вартість послуг наданих становить 16500 грн. (том 2 а.с. 65)
Однак матеріали справи не містить акту приймання-передачі наданої правової допомоги, та доказів оплати гонорару у відповідності до п. 3.1 Додаткової угоди № 1 до Договору про надання правової допомоги № 160119/1 від 16.10.2019р., складеної 26.08.2020р..
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд при ухваленні додаткового рішення враховує правову позицію, висловлену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт; якщо у договорі передбачено, що вартість послуг включає участь у судових засіданнях, але суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відповідності до п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Так, зазначену справу віднесено до малозначних справи, тобто вона не є складною.
Враховуючи особливості предмета спору, суб'єктний склад правовідносин, ціну позову, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи та критерій розумності її розміру, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16500 гривень є завищеними, а тому суд приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень. В задоволенні іншої частини заяви суд відмовляє у зв'язку з неспівмірністю визначеної суми за надання правничої допомоги та складністю справи.
Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат в частині стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
В задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст додаткового рішення складено 10 березня 2021 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН