Справа № 946/1566/20
Провадження № 2/946/265/21
02 березня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в заочному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просила:
- встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончаровою О.С. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право н спадщину за законом у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 не прийняв спадщину у встановленому законом порядку після смерті ОСОБА_5 , що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину на частку житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки немає підтвердження прийняття спадщини попередніми спадкоємцями.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, та за адресою його місця проживання та реєстрації, проте конверти із судовими повістками повернулись на адресу суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи або слухання справи за її відсутності на адресу суду не направляв.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що приблизно років десять тому назад ОСОБА_5 купив частину спадково житлового будинку в якому з того часу проживав разом із своїм сином ОСОБА_4 . Підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, з ОСОБА_4 був знайомий з 2000 року, вони разом працювали. ОСОБА_4 проживав разом із своїм батьком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . Підтвердив факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вислухавши пояснення представника позивача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2021 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та справу призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 28.01.2021 року ухвалено справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно вирішити на підставі наявних у ній даних і доказів (в заочному порядку).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належала 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частки житлового будинку від 09.06.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Єфимовою Т.І., зареєстрованого в реєстрі за № 8240.
Відповідно до розпорядження Ізмаїльського міського голови «Про перейменування вулиць, провулків та проспекту в м. Ізмаїл Одеської області» від 19.02.2016 року за № 57 р вулицю «Чапаєва» перейменовано у вулицю « ОСОБА_9 ».
Відповідно до довідки про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Після смерті ОСОБА_5 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи) за № 27132862 від 03.06.2011 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_5 відсутня.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_5 є:
- син ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.05.1963 року, виданого Кілійським міським бюро РАЦСУ Одеської області;
- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.06.1972 року, виданого Татарбунарським районним бюро РАЦСу та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.08.1978 року , виданого Ізмаїльським відділом РАЦСУ УРСР, згідно якого ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_11 ».
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як було з'ясовано судом та підтверджено поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 допитаними в судовому засіданні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав разом із батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку із чим, ОСОБА_4 вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
В свою чергу, ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем не проживала до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталась, тому вважається такою, що фактично не прийняла спадщину відповідно до вимог ст. ст. 1268, 1269 ЦК України.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 09.11.2018 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку він фактично прийняв після смерті батька ОСОБА_5 , але юридично не встиг оформити своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 55846863 від 12.04.2019 року, згідно якого інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.
Спадкоємицею за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є його мати ОСОБА_6 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 30.05.1963 року, виданого Кілійським міським бюро РАЦСУ Одеської області та свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 31.12.2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області, згідно якого ОСОБА_12 змінила прізвище на « ОСОБА_13 ».
Як було з'ясовано судом, ОСОБА_6 будучи спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 звернулась до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончарової О.С. із заявою про прийняття спадщини, що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 11.04.2019 року за № 820, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.05.2019 року, виданого Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона фактично прийняла після смерті сина ОСОБА_4 , але юридично не встигла оформити своїх спадкових прав.
За життя спадкодавець заповіту не залишав, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 61229530 від 07.08.2020 року, згідно якої інформація про заповіт складний та посвідчений від імені ОСОБА_6 відсутня.
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 є:
- донька ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.06.1972 року, виданого Татарбунарським районним бюро РАЦСу та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.08.1978 року , виданого Ізмаїльським відділом РАЦСУ УРСР, згідно якого ОСОБА_10 змінила прізвище на « ОСОБА_14 ».
- чоловік ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_6 від 31.12.2003 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Ізмаїльського міського управління юстиції Одеської області.
Позивач ОСОБА_2 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_6 , тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як було з'ясовано судом, 22.10.2019 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу Одеської області Гончарової О.С. із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті дружини ОСОБА_6 , що підтверджено нотаріально посвідченою заявою від 22.10.2019 року за № 2337.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_8 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 09.03.1998 року, РНОКПП - НОМЕР_9 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_10 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області від 25.03.1996 року, РНОКПП - НОМЕР_11 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст заочного рішення складено 09.03.2021 року.
Суддя: О.О.Бурнусус