Справа № 495/5352/20
№ провадження 2/495/1023/2021
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
29 січня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Мишко В.В.
при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.
за участю представників сторін:
від позивачки: не з'явилася
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 495/5352/20
за позовом ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3
до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради
про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування
07.09.2020 року ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 (далі по тексту - позивачка) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради (далі по тексту - відповідач) про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування (а.с.1-3).
Так, позивачка просить суд визнати в рівних частках за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,03 га за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:005:0204 в порядку спадкування цього права за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом проведення реєстрації на своє ім'я права власності на дану земельну ділянку.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.09.2020 року відкрито загальне позовне провадження по справі № 495/5352/20 за позовом ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Затоківської СР Білгород-Дністровської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування. По справі призначено підготовче судове засідання (а.с.23-24).
Позивачка - ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, але її представник - адвокат Волощук Т.В. подала заяву, згідно якої вказала, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглядати за відсутності сторони позивача (а.с.79).
Представник відповідача - Затоківської СР, в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України).
Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.
У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.1 Цивільного кодексу України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Так, ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Затоківської СР Білгород-Дністровської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого Дністровським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Одеса від 03.03.2020 року, актовий запис № 251 (а.с.19).
За твердженням позивачки, за життя її чоловіку на підставі рішення Затоківської селищної рад Дністровської міської ради Одеської області № 606 від 11.05.2018 року було надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою. Вказаним проектом було розроблено та привласнено кадастровий номер земельній ділянці (а.с.13-18).
27.03.2020 року позивачка звернулася до нотаріуса з метою прийняття спадщини та отримання свідоцтва про прийняття спадщини, однак нотаріусом її було відмовлено у зв'язку з тим, що право власності на земельну ділянку не було оформлено та зареєстровано у встановленому законом порядку (а.с.11).
Позивачка зазначає, що право на завершення процедури приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлому на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті, а це право в порядку спадкування перейшло до неї, як спадкоємця померлого.
Дані обставини і стали підставою для звернення позивачки з відповідною позовною заявою до суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із ст.1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємство здійснюється за заповітом і за законом (ст.1217 ЦК України).
Згідно із статтями 1218, 1223 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщині не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із частиною першою статті 1225 Цивільного кодексу України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно із ст.1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування по черзі. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у випадку відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із ч.ч. 1, 5 ст.1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Згідно із пунктом «г» частини 1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права власності, як передбачено пунктом1 частини 3 стптті 152 Земельного кодексу України.
Відповідно до Перехідних положень Земельного кодексу України, рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.
Крім цього, вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ листом від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» розяснено, що в разі, якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно із ст.125 Земельного Кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до су із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права завершення приватизації та одержання державного акту про право власності землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Таким чином, право на завершення процедури приватизації та отримання даної земельної ділянки у власність, яке належало померлому чоловікові позивачки на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок його смерті, а це право в порядку спадкування перейшло до позивачки, як спадкоємця померлого.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено в ході судового засідання єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_4 , які претендують на спадщину за законом є в рівних частках ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дружина померлого), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (донька померлого) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 9син померлого).
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, розглянувши справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, які оцінені судом в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, дійшов до висновку про законність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Затоківської СР Білгород-Дністровської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування, у зв'язку з чим такий позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 16, 1216-1218, 1223, 1225, 1258, 1261, чч. 1, 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, ст.ст. 81, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 12-13, 76-81, 141, 211, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , а також ОСОБА_1 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати в рівних частках за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,03 га за рахунок земель рекреаційного призначення комунальної власності, для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110300000:02:005:0204 в порядку спадкування цього права за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_4 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом проведення реєстрації на своє ім'я права власності на дану земельну ділянку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Мишко